aucc.org.uasitemap
aucc.org.uasitemap
aucc.org.uasitemap
Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Вісімнадцять інвестиційних проектів у садівництво

    2018-04-10

    За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, сукупність факторів, зокрема середня окупність інвестицій на рівні приблизно 300%, роблять органічне землеробство одним із найпривабливіших напрямів для інвестицій в Україну. Спираючись на дані Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерство торгівлі США підготувало звіт, в якому зазначається, що завдяки сприятливим кліматичним умовам та родючим чорноземам Україна могла б стати величезною експортною базою свіжих і перероблених фруктів та овочів.

    Поштовхом до розвитку і найважливішим фактором, який мотивує до змін виробників і переробників овочів та фруктів, є чинна переорієнтація торговельних відносин України. Впродовж останніх двох років Україна переорієнтувала експорт більшості фруктів і овочів з Росії до Європейського Союзу, Південної Азії та Південної Африки. Така переорієнтація вимагає від українських компаній дотримання більш високих стандартів виробництва, що зі свого боку потребує від них пошуку кращих засобів та ресурсів виробництва.

    Зараз Україна посідає п’яте місце в Європі за рівнем виробництва плодоовочевої та ягідної продукції та є одинадцятою з 45 країн Європи за органічним землеробством. Родючі чорноземи нашої країни становлять третину світового фонду. У 2016 р. сукупний обсяг органічного виробництва в Україні оцінювався на рівні 22 млн. дол. (на 17% більше, ніж у 2015 р.). У звіті, складеному на основі дослідження ринку України, зазначено, що українські компанії усвідомлюють можливість стати світовими лідерами виробництва та переробки плодоовочевої продукції.

    Земля родюча, сади квітучі

    Загалом в Україні площі під плодово-ягідними культурами складають 200 тис. га. Але фахівці не перший рік відмічають тенденцію скорочення площ промислових садів в Україні. Основною причиною вважається те, що у сільськогосподарських підприємств немає власних накопичень на відтворення насаджень. В садах нашої країни найбільшого поширення набули яблуня, груша, слива, вишня та черешня. а найменшого – абрикос і персик. У зв’язку з високою конкуренцією на світовому ринку українським садівникам наразі необхідно розробити і обґрунтувати інноваційні технології виробництва конкурентоспроможної продукції, які забезпечили б швидку окупність затрат, високу продуктивність праці, низьку собівартість продукції та, відповідно, високоефективний розвиток перспективної галузі.

    Під час 14-ої міжнародної конференції «Овочі та фрукти України» у грудні 2017 р. зазначалося, що Україна залишається нетто-імпортером, але щороку збільшується кількість країн, куди ми експортуємо яблука. Вперше за 3 роки планується збільшення площ під яблучні сади. Збільшилася кількість господарств, де встановлюється професійне обладнання для переробки зібраного врожаю, а 8 українських садів вже сертифіковані Global GAP. Поки що на зовнішній ринок йдуть поставки пробних партій, але через кілька сезонів вже можна буде очікувати позитивний торговий баланс.

    Українським фахівцям доводиться відстежувати і враховувати світові тенденції у своїй галузі. Так нещодавно, під час конференції, проведеної на ярмарку MTAS Fruit PRO 2018 були визначені сорти яблук, які будуть популярними ближчим часом. Виробництво стандартних сортів яблук, таких, як Golden Delicious, Gala, Fuji, Jonagored, Honeycrisp і Pinova, буде збільшуватися, також очікується зростання частки ринку клубних сортів — Pink Lady, Jazz, Ambrosia, Kanzi.

    Протягом багатьох років в різних наукових центрах проводилося розведення імуностійких сортів. Однак площа посадки цих сортів у Європі, як і раніше невелика (близько 5 тис. га). Щоб відповідати нинішнім тенденціям, виробники працюють над створенням сортів із червоною м’якоттю — Redlove, Red Moon і Kissabel які відрізняються своєю стійкістю до парші.

    На вітчизняному ринку стрімко набувають популярність сорти яблук з нетиповою червоною м’якоттю. У 2016 р. в Україні зібрали перший ліцензійний врожай червоном’якушних яблук. Сучасні сорти відомі широкою палітрою надзвичайних смаків. Над смаковими особливостями яблук з червоною м’якоттю понад 20 років працював швейцарський селекціонер Маркус Кобелт. Результатом праці дослідника стала серія сортів Red Love, до якої входять чотири сорти: Ера, Сирена, Цирцея і Каліпсо. На смак ці яблука кислі, з відтінками полуниці. Фермери розповідають, що перед споживанням ці плоди потрібно трохи потримати на зберіганні. Сік, який видобувають з червоном’якушних яблук також зберігає червоний колір.

    Вітчизняним садівникам цього року прогнозують рекордний урожай яблук. На думку експертів Української плодоовочевої асоціації, прохолодний березень відтермінує період цвітіння дерев, що знизить ризик втрат врожаю внаслідок подальших можливих заморозків. Проте в асоціації зазначають, підтвердити цей прогноз можна буде лише після завершення цвітіння садів, приблизно в середині травня. «Цього року вступає в плодоношення значна кількість молодих садів яблук та черешні. Крім того, велика питома вага молодих яблуневих садів еволюційно збільшить свою продуктивність, тож загальний обсяг врожаю збільшиться», — додають експерти.

    Попит і пропозиції

    На світовому ринку з’являється все більше багатообіцяючих гібридів. В Італії, крім стандартних сортів яблук, впроваджується все більше й більше клубних сортів — зараз вони займають 10% садів.

    Сьогодні Україна стала активно нарощувати обсяги виробництва яблук, а садівники працюють над поліпшенням смакових якостей і просуванням своєї продукції. Таку інформацію опублікував один з польських ресурсів для професійних садівників. Виробники яблук з Польщі серйозно занепокоїлися, коли дізналися, що фрукти українського виробництва припали до смаку в Скандинавії і Великобританії. Вони побоюються, що українська продукція поступово витіснить польську з ринку.

    З такою думкою не всі в Польщі згодні. Вважається, що Україна – головний постачальник фруктів в країни пострадянського простору і на схід, тому, на їхню думку, ми не можемо бути конкурентами. Однак, наприклад, офіційним ринком збуту українських і польських яблук стала Білорусь. Водночас український урожай яблук у 2017 р. був низьким через погані погодні умови. Тому очікувалось зростання попиту на продукцію садівників з Польщі, але через кількість поставлених на міжнародний ринок яблук з України цього не сталося.

    Експерти зазначають, що інтерес до вирощування яблук знижується, зокрема в Нідерландах, а попит на грушеві дерева, зокрема на варіації Конференції, зростає. В останні роки в Україні кількість інвестицій у садівництво постійно зростає. Втім, на нашому ринку не вистачає 75% груш. Груші використовують у свіжому, вареному і сушеному вигляді, для приготування повидла, варення, компотів, соків. А через брак сировини нема, наприклад, грушевого соку прямого віджиму.

    У 2015 р. за різними оцінками було вирощено 1,2-1,5 млн. тонн яблук. Для порівняння – груш в 2015 р. було вирощено лише 186 тис. тонн (це на 87,2% менше від рівня збору яблук). Водночас вартість груш, як правило, значно перевищує вартість яблук. Тобто закладка інтенсивних грушевих садів має великий потенціал. Висока продуктивність інтенсивного садівництва забезпечується використанням карликових підщеп, які дають змогу отримувати урожай уже з двох- та трирічних саджанців.

    Фахівці розрахували – один гектар інтенсивного саду груші забезпечує урожайність на рівні 45 тонн з 5-річного періоду вегетації і протягом 25-30 років. Для порівняння: закупівельна вартість голландських груш становить приблизно 40-50 грн.

    Як зміна харчових звичок впливає на ягідний ринок

    Наприкінці лютого ц.р. у Вінниці в рамках Міжнародної конференції «Вирощування ягідних культур: чорниця високоросла» був представлений огляд світового ринку ягід та фруктів. Обсяг світового ринку ягід складає близько 1,2 мільйона тонн (0,1% світового ринку фруктів). Цей ринок розвивається надзвичайно динамічно. За даними Rabobank, якщо раніше йшлося про щорічне зростання споживання ягід на 4-5%, то сьогоднішні дослідження демонструють цифру в 7% зростання щороку.

    Головною рушійною силою такого росту популярності ягід є зміна харчових звичок. Здоровий спосіб життя, здоровий раціон (зокрема «суперфуд») — це сучасні тренди. Прикладом ягідного «суперфуду» є чорниця та журавлина, споживання яких дуже швидко зростає в світі. Тому закономірно, що в країнах, де ягоди звикли споживати, їх починають купувати більше.

    До десятки лідерів світового виробництва ягід входять Китай, Індія, Бразилія, США, Туреччина, Мексика, Іспанія, Індонезія, Італія і Філіппіни. Польща, на яку звикли рівнятися українські виробники, насправді виробляє не більше 3% від світового обсягу ягід. Натомість, увагу фахівців звертає Марокко. Ця країна стрімко набирає обертів у виробництві ягід і прогнозовано випереджатиме Польщу.

    За останні три роки Україна суттєво наростила обсяги експорту ягід, коли на фоні девальвації гривні українська робоча сила суттєво подешевшала у валютному еквіваленті. Це зробило українські ягоди привабливими за ціною та дозволило збільшити обсяги експорту. Але, якщо придивитися, куди український виробник продавав, наприклад, полуницю та малину і за якою ціною, то можна побачити дуже гарні цінові перспективи в інших країнах Європи, ніж Україна використовує зараз. Азія також є дуже цікавим і перспективним ринком для ягід. Однак, націлюючись на нього, потрібно розуміти, що Азія, де ягоди не є традиційним продуктом, відрізняється від Європи за своїми харчовими звичками. Тому всі кроки щодо налагоджування експорту ягід до країн Азії потрібно робити усвідомлено і обережно, зважуючи всі ризики і досліджуючи той ринок, на якому планується робота.

    Для прикладу, Китай за останні роки значно збільшив споживання суниці садової та лохини. А от черешня, яку інколи називають культурою з надзвичайно високим потенціалом для експорту в Китай, поки що там продається в мізерних обсягах. Так, в супермаркетах вона коштує дуже дорого, але виробник має розуміти, що для налагоджування успішного експорту більшого значення може мати місткість ринку та готовність купувати стабільно великі обсяги продукції.

    Збереження і створення доданої вартості

    Експерти Pro-consulting зазначають, що забезпеченість вітчизняного ринку фруктів сховищами збільшилася з 10% в 2010 р. до 80% на сьогоднішній день, однак необхідність в нових сучасних сховищах в Україні все ще існує. Фахівці створили бізнес-план, який передбачає одноразове зберігання на створюваному об’єкті 1000 т винограду і яблук. Розміщувати таке підприємство необхідно з урахуванням транспортної доступності виробників фруктів і ринків збуту цієї продукції. Ретельний вибір місця розташування сховища дозволить мінімізувати логістичні витрати компанії. Найбільш придатними регіонами для розміщення майбутнього підприємства є Одеська та Миколаївська області, в яких розташовано безліч садівничих господарств, що випускають високоякісні фрукти.

    Попит на сушену продукцію демонструють всі виробники продуктів, а також представники українського та іноземного рітейлу. Згідно з даними митної статистики, сьогодні Україна щорічно імпортує сушених овочів на $10 млн., що становить приблизно 3 тис. тонн продукції. Внутрішній ринок наповнений максимум на 30%, а фермери не поспішають сушити продукцію. Цей бізнес дуже перспективний, але виробники не готові інвестувати в сушильний бізнес кошти і отримувати продукцію з високою доданою вартістю.

    Найбільш привабливим є виробництво сушених ягід. В Україні сушена малина пропонується по 600 грн/кг, а суниця – 800 грн/кг. У США кілограм сушеної малини коштує $40-50 і вона позиціонується як «суперфуд», оскільки не містить цукру й інших консервантів. В середньому витрати для запуску виробництва для сушіння овочів, ягід і фруктів можуть досягати від 1 млн. до 10 млн. гривень.

    Слід визнати, що стандарти якості сушеної продукції в ЄС дуже строгі щодо наявності ГМО, однорідності партій, термінів поставок, обсягу і циклічності поставок. Якщо українським виробникам вдасться себе зарекомендувати як серйозних постачальників, подібна співпраця з міжнародними компаніями відкриває доступ до інших міжнародних ринків.

    Співпраця з КНР у галузі садівництва є перспективним напрямом для зростання економіки України. Адже Китай є світовим лідером не лише за загальним збором яблук, а й у розвитку садівництва як такого.

    Плоди садів у плідній співпраці

    За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН у світі кількість країн-виробників яблук перевищує 90, хоча обсяги виробництва у деяких з них зовсім малі. Провідним світовим виробником яблук є Китай. Збільшення світового врожаю галузеві фахівці пов’язують зокрема з ростом валового збору в Китаї. За інформацією асоціації «Укрсадпром» у сезоні 2016/17 років китайським садівникам вдалося зібрати 4,5 млн. т яблук. Для порівняння, у 2016 р. обсяги виробництва яблук в Україні складали 1,1 млн. т, а у 2017 р.  – 1 млн. т.

    У садах Китаю вирощують понад 150 видів плодових дерев. Кількість дикоростучих видів не менш 50, тому сортимент генофонду складає близько 500 видів. В лабораторіях біотехнологічних центрів на молекулярному рівні відбирають насіння яблунь з найкращою генетикою. Генні інженерні лабораторії допомагають більш ефективно відбирати насіння проводячи ідентифікацію маркерного гену, що спрощує та прискорює відбір насіння з необхідними якостями. У такий спосіб визначається «ген стійкості», або інший, необхідний за якостями.

    Ранній відбір у лабораторії захищає від помилок у садах, коли виправити все вже фактично неможливо. Тому, спочатку майбутні яблуні ростуть у лабораторних умовах, а у результаті отримують дерева з високою врожайністю та стійкістю до хвороб та шкідників. Урожайність таких саджанців вища на 30%. Плодоносити такі саджанці починають за 3 роки, а на 4 рік дають повноцінний високий врожай. За рахунок цього старі сади постійно оновлюються.

    На території садів у Китаї проводять крапельне зрошення та спеціальний трубопровід для подачі добрив. Всі системи механізовані. Для того, щоб обробляти сад площею в 30 га, потрібно 5-6 робітників. Такий підхід дозволяє зменшити витрати на виробництво. Всі інноваційні технології в Китаї доступні багатьом фермерам. Найближчими роками впроваджуватиметься ще одна цікава інновація – це інтернет-спостереження, коли покупці у всьому світі будуть мати змогу спостерігати як зростають та в яких умовах вирощують продукт, що їх цікавить.

    Піднебесна має велику кількість «агрономічних родзинок». Наприклад, одна з умов отримання якісного та підвищеного врожаю, це проведення запилення квіток пилком іншого сорту. Яблука сорту «Фуджі» мають попит у всьому світі. В Китаї з дерев, що мають бути сортозапилювачами, вручну збирають бутони, які не розкрилися та складають їх в приміщення з температурою +25°С …+28°С. Приміщення обладнані інфрачервоними лампами, завдяки яким пилок з бутонів висипається природним шляхом. Потім цей пилок змішують з водою, цукром та бурою. Цією сумішшю обприскують дерева, що потрібно запилити, у період цвітіння.

    При цьому методі запилення погодні умови та наявність комах – запилювачів не має значення. А для того, щоб колір яблук був яскравим та плоди мали здатність тривалий час зберігатися, китайські садоводи використовують світловідбиваючу плівку. Її розстилають під деревами в період дозрівання плодів. Відбиваючись від плівки, сонячне світло висвітлює нижню частину крони, тому яблука набувають яскравого забарвлення, містять більше вітамінів та краще зберігаються.

    Треба відзначити, китайський уряд вкладає величезні кошти у розвиток садівництва в КНР. Не тільки науково-дослідні установи, але й фермери постійно працюють над створенням нових цікавих сортів. Прикладом може бути сорт, отриманий технологією щеплення, який називають Чорним алмазним яблуком. Яблука ростуть у Тибеті, де багато сонячного світла, а відмінності між температурою вдень і вночі досить великі – ці географічні особливості роблять цей район ідеальним природним середовищем для вирощування унікальних плодів. Насправді чорні яблука мають темно-фіолетовий колір з блиском і нагадують воскові свічки. Цей сорт є ексклюзивним, відноситься до продуктів VIP-класу, тому зазвичай продається в подарункових упаковках по 6-8 шт.

    Над створенням сортів фруктів і ягід з кращими якостями працюють науковці. Нещодавно вчені з Університету Чжецзян Гуншан в Ханчжоу вивели новий сорт ківі білого кольору. Плоди рослини відрізняються з-поміж інших шкіркою білого кольору та високим вмістом аскорбінової кислоти. За словами китайських селекціонерів вміст вітаміну С в ківі складає від 5,69 до 11,37 г/кг свіжої ваги.

    Водночас Китай активно насичує свій ринок і забезпечує попит на якісну продукцію імпортними продуктами плодоовочевої групи. За інформацією Української плодоовочевої асоціації, в КНР опубліковано список товарів  США, на які країна планує ввести 15% імпортний тариф. В цю категорію потрапили сухофрукти, вино, американський женьшень, практично всі свіжі та заморожені фрукти, горіхи, зокрема такі важливі для України товари як яблуко, черешня, ягоди, волоський горіх.

    Виручка виробників фруктів США від торгівлі з Китаєм складає близько $600 млн. доларів США на рік. Зокрема черешні США експортує на суму приблизно $150 млн. доларів США, яблук – на $50-70 млн., столового винограду на $70-100 млн. Якщо ці заходи будуть впроваджені, частка США на ринку свіжих фруктів Китаю може суттєво зменшитись. Замінити американську продукцію буде складно, що призведе до значного подорожчання преміальної продукції на китайському ринку. Як результат, експорт з Європи, зокрема й з України стане привабливішим. Цілком можливо, що Україна зможе зайняти місце США на ринку свіжих фруктів Китаю.

    Україна приваблює китайських інвесторів своїми землями сільськогосподарського призначення, тому що за даними Міністерства землі та природних ресурсів Китаю, не менше 20% земель КНР забруднені пестицидами та хімічними добривами, а світу потрібні екологічно – чисті продукти харчування. За даними асоціації «Укрсадпром» держкорпорація Китаю ChinaHaisumEngineering, протягом двох років буде інвестувати 515 млн. доларів у розвиток української галузі переробки плодів, будівництва фруктосховищ та виробничо-логістичних комплексів. Всього відібрано 18 проектів.

    Поєднання української і китайської культури садівництва з науковими дослідженнями та інноваційними технологіями можуть кардинально змінити ситуацію в плодовій галузі України і забезпечити вихід продукції з доданою вартістю не лише на ринки ЄС і Китаю.

     

    Напишіть відгук

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *