Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    «Укрзалізниця» розвиватиме співпрацю з китайськими партнерами

    2019-01-15

    Наприкінці 2018 р. міністр інфраструктури Володимир Омелян, під час зустрічі з міністром інфраструктури Польщі Анджеєм Адамчиком повідомив про фіналізацію рішень щодо запуску контейнерного поїзда територією України між Китаєм і Європейським Союзом. Україна і Польща розраховують, що кількість таких поїздів незабаром наблизиться до 1000 на рік.

    Станом на 2018 р. китайсько-європейське залізничне сполучення налагоджено між 28 містами Китаю і 29 містами в 11 європейських країнах. Новий Шовковий шлях з Китаю до Європи прокладається і через Україну.  Під час зустрічі з польським колегою обговорювалися наміри подальшої співпраці щодо нових залізничних сполучень між Україною та Польщею.

    Польща не приховує своїх амбітних планів стати європейським лідером з перевезень залізничним транспортом по Новому Шовковому шляху. Така мета була задокументована Стратегією PKP Cargo Group на 2019-2023 рр. Згідно з документом провідна позиція PKP Cargo має бути реалізована протягом наступних п’ятнадцяти років.

    Налаштовані на співпрацю й інші європейські партнери. У грудні 2018 р. ДАТ «Латвійська залізниця» (LDz) та АТ «Грузинська залізниця» (JSC «Georgian Railway») підписали Меморандум про взаєморозуміння для подальшої співпраці щодо реалізації різних проектів. Залізничні компанії обох країн співпрацюватимуть у сфері міжнародних вантажних перевезень, зокрема у секторі контейнерних перевезень коридору ZUBR (ЗУБР).

    ЗУБР з’єднує латвійські та українські порти, а вже від українських вантажних портів Чорноморськ, Одеса та Южний є можливість додатково транспортувати вантаж до портів Грузії, подовжуючи контейнерний маршрут до країн Центральної Азії та Китаю.

    Для досягнення синергетичного ефекту у реалізації китайської ініціативи «Один пояс, один шлях» всі учасники, як і Україна, готові працювати над своїм внеском до спільного результату. Очевидно, що перетворення нашої держави на хаб між ЄС і Азією багато в чому залежить від цілеспрямованого реформування і підвищення якості роботи АТ «Укрзалізниця».

    Потрібно модернізуватися

    На думку Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, Україна є ключовою країною для китайської ініціативи. Ми маємо портову та залізничну інфраструктури, почали відновлювати наші автотранспортні коридори, є прихильниками участі в цьому проекті. Україна співпрацює з іншими країнами, зокрема із Польщею, Латвією, Грузією, Азербайджаном, але для  безпечного і якісного переміщення товарів територією України нам потрібна модернізація внутрішньої інфраструктури.

    Відсутність останніми десятиліттями сталого фінансування розвитку транспортної галузі та недостатнє технічне обслуговування об’єктів транспортної інфраструктури призвели до масштабного зносу її основних фондів. Недосконала фіскальна політика призвела до відпливу коштів з підприємств транспортної галузі. На обсяг перевезень територією України вплинула й відсутність критеріїв та практичного досвіду визначення пріоритетів розвитку транспортної інфраструктури, низький рівень управління ресурсами та недостатність заходів щодо стабільного розвитку підприємств транспортної галузі.

    Безумовно це стосується і залізничної інфраструктури. Як передбачено у Національній транспортній стратегії України на період до 2030 р., метою держави є розбудова ефективної конкурентоспроможної мультимодальної національної транспортної системи.

    Професійно реалізована модернізація вирішить питання забезпечення експлуатаційної сумісності національної транспортної системи з мультимодальною світовою транспортною мережею, у тому числі залізничною мережею колії завширшки 1435 міліметрів. Участь України у масштабних міжнародних транспортних проектах вимагає створення пасажирських та вантажно-логістичних інфраструктурних комплексів як складової частини мультимодальних кластерів із залізничним, автомобільним, авіаційним та водним транспортом.

    Шляхом модернізації вирішуватиметься гарантування Україною доставки «від дверей до дверей» та виконання «шести заповідей  логістики» в ланцюгах постачання (необхідний товар необхідної якості в необхідній кількості доставлений у відповідний час у визначене місце із мінімальними витратами).

    Уряд працює над збільшенням обсягу перевезених вантажів і реалізація Національної транспортної стратегії України спрямована на створення на основі державно-приватного партнерства та міжнародної кооперації компаній-операторів перевезень, зацікавлених у збільшенні обсягів та ефективності перевезень на відповідних сегментах ринку. Комплекс заходів передбачає створення умов для успішного функціонування приватних перевізників на залізничному транспорті.

    Впровадження гнучкої системи формування конкурентної тарифно-цінової політики сприятиме залученню транзитних вантажів та здешевленню експорту та імпорту товарів, збільшенню перевезень контейнерів та інших вантажів територією України, зокрема в рамках розвитку транспортних маршрутів: країни ЄС – Китай («Один пояс, один шлях»), країни ЄС – Іран, Індія, країни ЄС – Туреччина та інших.

    Сьогодні конкурентна боротьба між державами за домінування на світовому ринку надання транспортних послуг відбувається на рівні використання інновацій та високих технологій. Сучасний розвиток транспортного комплексу країни повинен враховувати не тільки необхідність адаптації до стандартів ЄС, технічних умов, принципів управління тощо, а і те, що інновації та високі технології мають вирішальне значення для формування нової, більш ефективної моделі управління розвитком дорожньо-транспортного комплексу України.

    Наразі саме створення сприятливого інвестиційного клімату є першочерговим завданням державного управління та регулювання. Залучення інвестиційних коштів до інноваційних транспортних проектів у 2019 р. ще гостріше потребує оперативного удосконалення законодавчої бази. Адже більшу частину інвестиційних коштів для поліпшення інфраструктури Україна розраховує отримати від зовнішніх джерел, насамперед від міжнародних фінансових інституцій, приватних інвесторів і проектів державно-приватного партнерства.

    Україна у поясі Шовкового шляху

    Виходячи з позицій подальшого розвитку співпраці України і КНР у інфраструктурних проектах, минулий рік експерти оцінюють позитивно. Наша держава і надалі сподівається на зацікавленість Пекіну у партнерський співпраці і залученні досвідчених китайських інвесторів у транспортні проекти. У розвинутих країнах транспорт стає все більш «зеленим», безпечним для пасажирів, клієнтів та довкілля. Збільшуються швидкості, зростає економічність транспортних засобів, активно створюються національні мережі швидкісних автозаправних станцій для електромобілів. Тому серед пріоритетів Міністерства інфраструктури безпечний для суспільства, екологічно чистий та енергоефективний транспорт.

    Нам також не завадить запозичити досвід китайських фахівців, які лише у 2018 р. здали у експлуатацію 10 нових залізниць, що на 2500 км збільшили загальну протяжність високошвидкісних залізниць Китаю. А від початку січня 2019 р. уже набрав чинності розклад руху нових поїздів.

    Можливо не з такою швидкістю, як необхідно, але Уряд і профільне міністерство України у 2018 р.  просувалися у напрямі реорганізації та модернізації АТ «Укрзалізниця». Здійснена низка заходів з підсилення інституційної спроможності органів виконавчої влади в транспортній галузі. Реформування залізничної галузі спрямоване на утворення Державної служби залізничного транспорту України, реформу АТ «Укрзалізниця»: організаційне та фінансове розділення діяльності з управління інфраструктурою, вантажними, пасажирськими перевезеннями, ліквідацію монополізму в секторі залізничних перевезень, стимулювання створення логістичних операторів, в тому числі – з іноземною участю.

    Поступово просувається формування єдиного транспортного простору України, в якому буде ефективно інтегрована транспортна інфраструктура національного й регіонального рівнів, транспортна інфраструктура вантажовласників, створене єдине інформаційне середовище взаємодії різних видів транспорту.

    Нагадаємо, що на початку 2018 р. АТ «Укрзалізниця» вступила до об’єднання юридичних осіб «Міжнародна асоціація «Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут» (ТМТМ). ТМТМ спрямований на реалізацію ініціативи «Економічний пояс Шовкового шляху» в напрямку Китай – Казахстан – Азербайджан – Грузія – Україна – країни Європи з використанням поромних переправ через порти Чорного та Каспійського морів. ТМТМ відкриває додаткові можливості для залучення вантажопотоку з Азіатського регіону до країн Європи.

    Сьогодні триває робота щодо залучення транзитних та зовнішньоторговельних вантажів на цей міжнародний маршрут, проведення ефективної тарифної політики, оптимізації вартості інтегрованої послуги, створення єдиної технології перевізного процесу, забезпечення конкурентоспроможності ТМТМ порівняно з альтернативними маршрутами, сприяння зменшенню адміністративних перешкод, пов’язаних з прикордонними та митними процедурами та переробкою вантажів і контейнерів у портах та на стикових станціях.

    Останні два роки Україна багато співпрацює з Китаєм у сфері транспорту та інфраструктури. Всі спільні проекти є успішними. На думку заступника міністра інфраструктури з питань євроінтеграції Віктора Довганя, Україна знаходиться у найактивнішій стадії співпраці з Китаєм у галузі інфраструктури. Китай має добре розвинену інфраструктуру, тому наша країна отримує величезний досвід, працюючи із китайськими фахівцями, які розробляють наші проекти.

    Посадовець наводить приклади плідної співпраці: компанія China Harbour Engineering Company LTD та Адміністрація морських портів України уклали контракт на здійснення днопоглиблювальних робіт у порту Чорноморськ. Китайські партнери уже мають успішний досвід робіт з днопоглиблення у порту Южний. Україною, ЄБРР та Європейським інвестиційним банком було укладено контракт з компанією Sinohydro Corporation Ltd на проведення реконструкції кільцевої автомобільної дороги м. Житомир. Ще один важливий проект за участі китайських компаній – проект будівництва мостового переходу через річку Дніпро разом з окружною дорогою міста Кременчук.

    У співпраці з Китаєм криється величезний потенціал для розвитку нашої економіки. На даному етапі ми співпрацюємо лише на умовах отримання кредитів, але навіть така співпраця дає нам сильний поштовх до зростання. Проте, коли будуть інвестиції – будуть нові гілки метро, мости та нові інфраструктурні проекти. Будемо сподіватися, що всі зусилля Уряду і Мінінфрастуктури будуть спрямовані на залучення інвестицій.

    У серпні минулого року на круглому столі у ГО «Silk Link» в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» цікавий альтернативний проект запропонувала асоціація «Високошвидкісні магістралі». Магістраль, за задумом авторів ідеї, з’єднає Піднебесну із сімома державами – Казахстаном, Узбекистаном, Туркменістаном, Азербайджаном, Грузією, Україною і Польщею.

    Проект передбачає створення альтернативного Нового шовкового шляху з Китаю до Європи. Загальна довжина залізничного коридору має становити 5100 км (без урахування морських відрізків), що на 200 км коротше Євразійського сухопутного моста (Китай – Казахстан – Росія – Білорусь – Польща), яким зараз проходять контейнери з Китаю до Євросоюзу. Безумовно, проект вимагає техніко-економічного обґрунтування, але важливо те, що Україна пропонує власні ідеї і до розробки проектів долучаються профільні асоціації.

    У листопаді 2018 р. Перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів після зустрічі у Пекіні з віце-прем’єром Держради КНР Лю Хе повідомив, що у найближчі 5 років Україна може збільшити товарообіг з Китаєм до $20 мільярдів на рік. Відповідно, питання модернізації і розвитку інфраструктури, зокрема залізничного вантажного сполучення, стає ще актуальнішим і набуває ще більшої мотивації.

    На розвиток інфраструктури потрібно $7,5 млрд. щорічно

    За розрахунками Українського інституту майбутнього, до 2030 року загальна потреба української економіки в іноземних інвестиціях становить $275 млрд., або близько $20 млрд. щорічно. У тому числі щорічно, у сільське господарство – $5 млрд., на розвиток інфраструктури – $7,5 млрд., у електроенергетику – $830 млн., газовидобування – $2 млрд. Інвестиції в такому обсязі дозволять забезпечити зростання економіки на 8%.

    Україна та КНР є стратегічними партнерами, що закріплено в офіційних документах. Однак показники обсягів інвестицій та торгового обігу між Україною та КНР свідчать, що ми робимо лише перші кроки на шляху цієї важливої співпраці. Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього О. Хоменко пропонує вжити низку економічних заходів, серед яких вступ до Азіатського банку інфраструктурних проектів. Ця міжнародна фінансова організація є основним інвестором в інфраструктурні проекти «Одного поясу, одного шляху». Без членства у ній Україні буде складно розраховувати на зростання інвестицій в інфраструктурні проекти.

    У свою чергу, комітет з логістики ЄБА нагадує, що імплементація Угоди про Асоціацію з ЄС у транспортному секторі має конкретні часові рамки. Для впровадження європейських принципів у сфері залізничного транспорту ми маємо 8 років (від 2014 р.), чотири з яких вже минули. Протягом цього часу в українському законодавстві повинні бути відображені 11 регламентів/директив. У частині гармонізації законодавства Верховною Радою досі не прийняті ключові для галузі законопроекти, зокрема, про залізничний транспорт.

    Новий законопроект щодо залізниці юридично можна внести на розгляд парламентарів тільки з лютого 2019 р. Наразі в Комітеті з питань транспорту ВРУ проводяться дискусії та обговорення цього важливого документу за участю представників бізнесу.

    Нічого не заважає Україні долучитися у статусі спостерігача до об’єднання «16+1» і всіх регіональних ініціатив, зокрема формату держав Тримор’я. Тим більше, що прецедент уже створено: Білорусь отримала такий статус у форматі «16+1» а, відповідно, має ближчий контакт з Китаєм та державами «шістнадцятки».

    Проект «16+1» є регіональною ініціативою Китаю з метою інтенсифікації співпраці з 11-ма країнами ЄС і 5-ма Балканськими країнами. В економічній сфері Китай виділив три пріоритетні напрями потенційної співпраці: інфраструктура, високі та зелені технології. Отже, статус спостерігача засвідчив би українську присутність у регіоні та інтерес нашої держави до регіональних об’єднань.

    Стратегічне партнерство України з КНР сприятиме запровадженню механізму стимулювання поетапної модернізації та розвитку транспортної інфраструктури, оновленню транспортних засобів для потреб АТ «Укрзалізниця». Досвід Піднебесної може бути вельми корисним у вдосконаленні на законодавчому рівні механізму використання державно-приватного партнерства під час реалізації проектів з розбудови транспортної інфраструктури, запровадження дієвого механізму оподаткування для залучення приватного капіталу, розробленні та виконанні програми  оновлення залізничного рухомого складу, у тому числі для високошвидкісних пасажирських та мультимодальних вантажних перевезень.

    Це стосується і розроблення механізму залучення та локалізації кращих світових технологій у залізничний напрям. Точок дотику і напрямків, де двом країнам варто спільно докладати зусиль, є багато. Важливо у 2019 році визначитися з пріоритетами, де кінцевим результатом має бути підтримка та розбудова головної української логістичної артерії АТ «Укрзалізниця». Адже інвестуючи через неї у розвиток промислового виробництва з великою доданою вартістю Україна фактично створить можливість бути цікавою своєю інфраструктурою для зовнішніх інвестицій.

     

    “Тянься Лінк”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *