Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Український виробник сої може зайняти свою нішу на китайському ринку

    2018-09-11

    Щодо сої, кукурудзи та пшениці на світових ринках останні півроку з’явилися bullish-новини, тобто ринок стрімко зростає. На думку компанії Agritel, зараз спостерігається стрибок цін на сою в Китаї, тому що всі розуміють, наскільки важливою була американська соя в структурі китайського імпорту. Кон’юнктура ринку для сої та соєвого шроту і раніше складалась вдало, а зараз вони відчутно виходять уперед.

    Всі країни світу торгують все активніше. Тенденція до збільшення обсягів продажів, що намітилася в 2015 році, зберігається. Якщо в 2016 р. світовий експорт склав $14,8 трлн., то у 2017 р. сягнув вже $16,3 трлн., а це означає, що його обсяг збільшився за рік на 10%.

    Заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева повідомила, що український аграрний експорт за результатами січня-червня 2018 р. склав $8,6 млрд. Загальний зовнішньоторговельний оборот продукції АПК досяг $11,3 млрд., що більше на 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, і становить 23% від загального зовнішньоторговельного обороту України.

    Україна поступово нарощує обсяги експорту аграрної та харчової продукції в усі регіони світу. За перше півріччя 2018 р. серед імпортерів української агропродукції лідирують країни Азії з часткою у 43,2%. На другому місці ЄС – 30,4%, на третьому – країни Африки – 14,6%. Китайський ринок є дуже важливим для України. Аграрії вбачають великий потенціал для експорту українських зернових та олійних культур до Китаю. На тлі зростаючого попиту в КНР, Україна шукає нові можливості для збільшення власного аграрного експорту.

    Соя на першому місці

    За оцінками експертів, в світі вирощується близько 14% не генномодифікованої сої від загального обсягу її виробництва. В Україні цей показник складає 30%. Близько 8,8 млн. т не ГМ сої споживають в Європі. Найбільше сої постачається з Аргентини та Бразилії, проте європейці хочуть споживати продукт, вироблений в зоні континентальної Європи.

    Україна є лідером з виробництва сої в Європі з часткою 45%. Однак за показниками врожайності відстає від інших європейських країн. За даними асоціації «Дунайська соя», врожайність сої в Україні в середньому за останні п’ять років становила 2,1 т/га. Найвища врожайність сої серед європейських виробників спостерігається у Словенії (3,47 т/га), Італії (3,15 т/га), Франції (2,77 т/га).

    Аргентина, загальновідомо, один з світових лідерів з виробництва сої, але цього року страждає через посуху. На початку сезону 2017/2018 маркетингового року Міністерство сільського господарства США оцінювало цьогорічні обсяги виробництва сої у Аргентині на рівні 47 млн. тонн, а сьогодні вже у 40 млн. тонн. Аналітики місцевої компанії Bolsa de Rosario взагалі дають цифру 38 млн. тонн. Отже ринок це враховує і підтримує високі ціни.

    В Аргентині діє експортне мито на сою, соєві олію і шрот. До того ж, Аргентина має домовленість з Євросоюзом: оскільки ЄС знизив імпортне мито на біодизель, щоб врівноважити ринок, Аргентина повинна знижувати експортне мито на 1% на соєві олію та шрот. Аналітики прогнозують, що латиноамериканці збільшуватимуть свій тиск на ринок, і єдине, що стримуватиме процес, — зниження виробництва.

    У Бразилії навпаки досягли нового рекордного врожаю – 116 млн. тонн. Очікується, що і далі присутність цього гравця на ринку буде тільки посилюватися. При цьому запаси в Південній Америці будуть знижуватися, тому довгострокова перспектива за цінами – позитивна.

    У США ситуація інша: там високий рівень запасів — 15,1 млн. тонн. Але на позиціях американських виробників сої позначається торгова війна між США і Китаєм. Прогноз Міністерства сільського господарства США підіграв ринку. Експерти припускали, що посівні площі під соєю будуть нижчими, ніж у попередньому сезоні. Але ситуація змінилася: різниця між соєю і ярою пшеницею на американському ринку дуже сильно зросла на користь сої. Вона стала для фермерів цікавішою за пшеницю.

    Втім, якщо сьогодні зазирнути на спеціалізовані сайти щодо біодизелю, біоетанолу або інших видах біопалива, можна побачити докори нішевих виробників на адресу адміністрації президента США, мовляв, уряд «вбиває» американську сою. До того ж, сьогодні в США лобіюють введення фіксованого відсотку біопалива у складі автомобільного пального. А отже внутрішнє споживання сої буде зростати, а її запаси знижуватимуться.

    За оцінкою українських аналітиків, у 2018/2019 маркетинговому році, згідно середній трендовій врожайності, виробництво сої в США буде на рівні 116,3 – 120 млн. тонн. При цьому Китай буде тільки нарощувати імпорт сої. Єдине, що цьому перешкоджає, — торговельна війна. Тобто буде деяке зниження експорту зі США. Навіть з урахуванням Бразилії й Аргентини з їхніми запасами, поки немає іншого ринку, крім американського, який замістив би його частку в китайському імпорті сої.

    У 2016 р. в Аргентині була погода протилежна цьогорічній: багато дощів. А в Бразилії навпаки — сухо. І ціна на шрот злетіла вгору. Отже, експерти впевнені, що попит і ціни на соєвий шрот будуть зростати.

    Соєві реалії в Україні

    Міністерство аграрної політики і продовольства України повідомило, що товарами-лідерами українського аграрного експорту залишаються зернові культури з часткою 36,8%, рослинні масла – 26,2% і насіння олійних культур – 7,5%. Разом з тим, за перше півріччя 2018 р. найбільші темпи зростання експорту показали наступні товарні групи: яйця птиці – в 2,1 рази (на $27,7 млн.), яблука, груші та айва – в 5,3 рази (на $6,7 млн.), бобові овочі, лущені або нелущені – в 58,3 рази (на $11 млн.), масло вершкове та інші жири, вироблені з молока – на 65,2% (на $29,2 млн.) та інші.

    П’ятірку наших найбільших покупців в 2018 р. очолює Індія, куди було експортовано аграрних і харчових товарів на суму понад $1 млрд. Далі йдуть Єгипет – $575,9 млн., Китай – $526,6 млн., Нідерланди – $525,3 млн., Іспанія – $470,3 млн.

    Україна вирощує кукурудзу на 4,6 млн. га, соняшник – на 6,5 млн. га, і ще близько 2 млн. га зайнято соєю. Всі ці культури вигідно вирощувати. І кожна з них, вважають фахівці, потенційно може збільшити свою площу на 10%. До того ж, в України є всі можливості збільшити не лише площу, а й врожайність рослин. Це забезпечить хороший потенціал для зростання експорту.

    В інтерв’ю Reuters, президент Української зернової асоціації Микола Горбачов спрогнозував, що у найближчі 3-5 років експорт українського зерна зросте з нинішніх 45 млн. т до 55-65 млн. т.

    Як повідомив LANDLORD, останні 10 років виробництво сої в Україні постійно зростає та у 2017 р. досягло 3,5 млн. тонн на рік. На внутрішню переробку йде 30% врожаю. За митною статистикою Державної фіскальної служби у січні-липні 2018 р. Україна експортувала 1,5 млн. тонн соєвих бобів на суму $583,7 млн.

    Найбільшим імпортером була Туреччина, до якої відправлено 442,77 тис. тонн на $171,9 млн. До Білорусі експортовано 194,93 тис. тонн на $75,7 млн., до Ірану – 188,32 тис. тонн на $73,1 млн. Частка інших країн склала 46,48% від загального обсягу (676,93 тис. тонн на $262,85 млн.).

    Європа споживає близько 31 млн. т соєвого шроту, з яких власний обсяг переробки складає 12 млн. т сої. Директор офіційного представництва асоціації «Дунайська соя» в Україні стверджує, що майже половина обсягів виробництва сої в Європі припадає на Україну. У найближчі кілька років ніша поставок не ГМ сої оцінюється в розмірі 7,5 млн. т, що відкриває додаткові можливості для України.

    Сьогодні сумарні потужності з переробки олійних культур в нашій країні становлять 22 млн. тонн. 14,5 млн. тонн складає соняшник. Це означає, що 3,8-4 млн. т сої, які переробляє Україна, як сировини не вистачить аби завантажити всі потужності. Якщо порівнювати соняшник і сою, то соя в цьому сезоні для фермерів «вистрілила» набагато краще соняшника за ціною.

    У першому півріччі маржинальність світової переробки сої демонструвала позитивну динаміку. Аналітики пояснюють це такими факторами, як високий попит на соєвий шрот, обмеженість потенціалу переробки сої у зв’язку з істотним скороченням її виробництва в Аргентині і, з іншого боку, підвищення доступності соєвих бобів походженням з США на тлі торгових переговорів з Китаєм. У другому півріччі прогнозується подальше зростання маржинальності соєвої переробки.

    Українські експерти міркують що буде далі з експортом української сої до Китаю. Якщо з початком сезону, навіть з урахуванням великої пропозиції із США, продовжуватимуться торговельні війни, то Піднебесна може почати купувати сою з України. А це, навіть з урахуванням ПДВ, відкоригує нашим виробникам ціни. Адже досі КНР добре купувала у нас кукурудзу, ячмінь та інші сировинні товари.

    Криза – це час більших можливостей

    Станом на 29 серпня ц.р. аграрії Запорізької, Вінницької, Київської, Полтавської, Сумської та Харківської областей розпочали збирання сої. Вже намелено перші 40 тис. тонн зерна з 14 тис. га (1% до прогнозу) при врожайності 27,7 ц/га.

    Китай – найбільший і динамічніший ринок, завоювати який мріє кожен експортер. Населення Китаю складає близько 1,4 млрд. осіб і щорічно збільшується на 12 млн. Аналітики передбачають, що Китай буде дедалі більше купуватиме в Україні кормове зерно, ячмінь і сорго для заміни американських поставок. Поки ж Пекін намагається допомогти своїм фермерам, а державні планувальники обговорюють, чим зможуть замінити сою в кормах для тварин.

    Торік Китай купив у США соєвих бобів на $12 млрд. Тим не менш, тваринники побоюються, що на тлі високих імпортних тарифів з боку США вони втратять доступ до важливого джерела білку в кормах для худоби. Як наслідок, це може призвести до зростання цін на продукти харчування.

    Українському експортеру дуже важливо диверсифікувати ринки збуту і обчислити цільові ніші, групи, яким може бути цікавий той чи інший товар, зокрема сої. А ключове завдання вітчизняних виробників – розширити товарну номенклатуру експорту, насамперед, за рахунок перероблених соєвих продуктів.

    Традиційно соя – це один з найпопулярніших продуктів у КНР. Її  використовують не лише в промисловості або тваринництві, а й у харчовій галузі. Соєве молоко, сир, морозиво і багато іншого могли би запропонувати китайському споживачу українські виробники.

    «Розвинена глибока переробка, агротехнології та нові ринки для поставок українських продуктів будуть рухати весь український АПК», – підкреслює заступник міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева. Якщо адаптувати вітчизняні агротехнологічні розробки під досить складні кліматичні умови Китаю, вони цілком можуть зацікавити аграріїв Піднебесної.

    Нещодавно Перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів повідомив, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі планує відправити до 9 різних країн 27 торгових представників України. Будемо сподіватися, що Китай буде у цьому переліку.

    30 серпня Президент України Петро Порошенко підписав законопроект №7403-д, яким скасовується норма щодо невідшкодування ПДВ при експорті сої, насіння свиріпи та ріпаку для виробників, які самостійно постачають ці культури за кордон. Український виробник сої і соєвих продуктів може використати всі сучасні шанси та надовго зайняти свою нішу на китайському ринку.

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *