Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Ті, хто дбають за стабільність в Азії

    2012-06-05

    Джерело: УКРІНФОРМ
    Автор: Ольга Танасійчук

    До 12-го засідання Ради глав держав Шанхайської організації співробітництва, запланованого у Пекіні на 6-7 червня, буде привернуто чималу увагу спостерігачів. По-перше, солідний склад його учасників: господар зустрічі, голова КНР Ху Цзиньтао, запросив президентів Росії, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану. Будуть тут керівники або високопоставлені представники країн-спостерігачів – Ірану (особисто приїде одіозний Махмуд Ахмадинеджад), Монголії, Пакистану та Індії, партнерів по діалогу – Шрі-Ланки та Білорусі, а також запрошених гостей – Афганістану та Туркменістану. Крім того, присутніми будуть керівники ООН, СНД, Євразійського економічного співтовариства та Організації Договору про колективну безпеку.

    По-друге, питання та документи, які передбачається затвердити на саміті, також мають важливе значення. Головною темою зустрічі буде безпека в регіоні, особливо з огляду на останні події в арабському світі та виникнення нових загроз та факторів нестабільності.

    Звертає на себе увагу те, що ці проблеми обговорювали зовсім нещодавно і на саміті НАТО у Чикаго. Але було б невірно порівнювати прямо ці дві події. ШОС – все-таки не азіатський варіант НАТО. І хоч часом деякі спостерігачі на Заході проводять паралелі між цими двома організаціями, називаючи ШОС деякою азіатською противагою Північноатлантичному альянсу, навіть самі ці автори, мабуть, навряд чи всерйоз ставлять такі об’єднання на одні терези. ШОС – не військовий блок, він взагалі не має військової складової, а його члени – не союзники. І хоч в рамках організації і проводяться регулярно військові навчання у різних форматах, ні про які організовані акції в третіх країнах мови йти не може. Принаймні, на цьому етапі.

    У контексті вищесказаного у ряді ЗМІ досить гучно пролунав коментар наукового співробітника Інституту світової економіки та політики Академії суспільних наук Китаю Шень Цзижу. За його словами, США не вдалося “встромити ніж у спини” Китаю та Росії, запросивши президентів країн-членів ШОС на саміт НАТО.

    “США хотіли встромити ніж у спини Росії і Китаю, запросивши президентів чотирьох країн Середньої Азії – Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану – на саміт НАТО у Чикаго, однак останні відмовилися. Це демонструє велику впевненість керівників середньоазіатських республік, оскільки регіональна безпека дедалі більше входить у нашу компетенцію”, – торжествує автор.

    До речі, найвищі керівники КНР та РФ також не з’явилися у Чикаго. Говорять, що зі своїх внутрішньополітичних мотивів.

    Тим часом, Шень Цзижу стверджує, що дії США щодо розширення НАТО більше не відповідають вимогам регіональної безпеки, оскільки у сучасному світі прискореними темпами розвивається тенденція багатополяризації. “Але США, виходячи із концепції “холодної війни”, намагаються зберегти свою гегемонію і розширити існування НАТО по всьому світу з тим, щоб Північноатлантичний альянс став глобальним центром безпеки”, – пише експерт. При цьому він підкреслює зростаючу роль Шанхайської організації співробітництва, яка є “організацією, заснованою на повній рівноправності сторін та взаємодії проти “трьох сил зла”, а також намагається посилювати економічне співробітництво”.

    Самі учасники ШОС підкреслюють, що намагаються вибудувати у своєму колі міждержавні відносини нового типу, взаємоповаги, що “базуються на принципах, рівноправного підходу один до одного, багатовікової дружби та взаємовигідного співробітництва, сформувати механізми взаємодії на різних рівнях та досконалішу правову систему, стати важливою конструктивною силою, яка захищає стабільність у регіоні, сприяє розвитку держав-учасниць, просуває створення ще більш справедливого та раціонального міжнародного порядку”. Так сформулював мету заступник глави МЗС КНР Чень Гопін.

    Для її кращої реалізації на майбутньому саміті планується підписати цілий ряд документів. Зокрема, очікується опублікування декларації про будівництво регіону з тривалим миром та спільним процвітанням. У документі, між іншим, лідери “шістки” мають намір викласти свою позицію з приводу того, що відбувається в арабському світі. Як очікується, це буде позиція проти військового втручання у справи держав Близького Сходу та Північної Африки, примусового форсування передачі влади і застосування односторонніх санкцій.

    Як стало відомо журналістам, у проекті документа міститься заклик припинити будь-які види насильства у Сирії, звідки б вони не виходили, а при вирішенні іранської проблеми утримуватися від силових методів, які можуть призвести до непередбачуваних наслідків.

    Окремим пунктом в узгодженому вже проекті декларації прописано питанняставлення ШОС до системи протиракетної оборони. Йдеться про те, що одностороннє і нічим не обмежене нарощування ПРО однією державою або групою держав здатне заподіяти шкоди міжнародній безпеці та стратегічній стабільності. Природно, що після появи такого “анонса” у пресі всі зрозуміли його як послання НАТО у цілому та США зокрема, які ухвалили рішення розгорнути європейську систему ПРО, спрямовану, за їх словами, проти можливої ядерної загрози з боку Ірану. Як відомо, запеклим противником ідеї виступає Росія, її підтримав і Китай.

    Одним із важливих підсумків пекінської зустрічі має стати розширення ШОС. Це питання стоїть вже не перший рік, а ті країни, які претендують на підвищення статусу в організації, можуть і втомитися від тривалого очікування. Як зазначив глава МЗС РФ Сергій Лавров, “довго тримати його (питання) у підвішеному стані контрпродуктивно”. Тому, з великою часткою ймовірності, Афганістану буде надано статус держави-спостерігача (цього не робилося з 2005 року), а Туреччині – партнера по діалогу (вперше з 2009-го). Правда, проти останнього пункту виступає Узбекистан (до речі, він же виступив і проти надання статусу спостерігача для Білорусі, коли та попросила).

    Країни, які зараз є спостерігачами, крім Монголії, давно виявляють бажання стати повноправними членами. Однак у цьому питанні поки що не варто чекати змін. Так, Ірану шлях до повноправного членства перекриває його ядерне досьє і перебування під міжнародними санкціями (це особливо прописано у статуті ШОС), щодо Індії та Пакистану немає єдиної думки країн-членів.

    Мабуть, варто ненадовго повернутися до Афганістану. Керівники цієї країни, з одного боку, хочуть бути більш залученими до справи ШОС, з іншого – побоюються того, як до цього поставляться США, стратегічний партнер Кабула. До цього часу основною точкою зіткнення з “шісткою” було співробітництво у сфері боротьби з наркотиками. Учасники організації переконані, що без Афганістану реалізувати прийняту в 2011 році “антинаркотичну стратегію ШОС” буде надто проблематично. Однак не тільки про наркотики турбуються центральноазіатські республіки разом з Китаєм та Росією. Їх хвилює і майбутнє Афганістану після виведення звідти натовського контингенту в 2014 році, то, як це позначиться на загальній ситуації у регіоні. Треба додати, що на 14 червня заплановано міжнародну конференцію щодо Афганістану. Більш тісні зв’язки країни з ШОС можуть надати останній підстави виступати її учасником з консолідованою позицією з афганської проблеми, а не просто висловлювати думки окремих країн.

    За роки свого існування ШОС з організації, створеної з метою боротьби з “трьома силами зла” (тероризмом, сепаратизмом та екстремізмом), все більше стає структурою, що охоплює різні сфери співробітництва, у тому числі економіку. Останнім часом цей аспект все активніше набирає силу. Зокрема, вже близькі до підписання угоди держав-членів ШОС про міжнародні автомобільні перевезення, про створення механізму фінансового забезпечення для здійснення великих проектів співробітництва у рамках організації, про взаємодію при наданні допомоги у ліквідації надзвичайних ситуацій. Учасники об’єднання мають намір створити регіональний Банк розвитку ШОС, який може у перспективі стати впливовою фінансовою структурою. Не варто ігнорувати і перспективу створення Енергетичного клубу ШОС – регіону, багатого на вуглеводні та інші джерела енергії.

    … У цілому, багато спостерігачів схильні вважати, що червневий саміт ШОС стане не просто протокольною щорічною зустріччю, а деяким поворотним пунктом в еволюції об’єднання, допоможе їй піти далі і поступово дійсно перетворитися на впливову регіональну організацію. Причому, сфера її інтересів охоплюватиме не тільки Центральну Азію, а й більш ширшу територію.

     

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *