aucc.org.uasitemap
aucc.org.uasitemap
aucc.org.uasitemap
Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    НЕОБМЕЖЕНІ ІННОВАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ В МЕЖАХ ІНІЦІАТИВИ «ОДИН ПОЯС, ОДИН ШЛЯХ»

    2018-02-27

    22 лютого ц.р. Президент Петро Порошенко, під час зустрічі з обдарованою молоддю, анонсував створення Національного фонду досліджень. «Було створено Національну раду з питань розвитку науки та технологій, а зараз створюється Національний фонд досліджень. …Щоб були гранти, і за гранти була чесна, конкурентна боротьба за ті проекти, яких, насамперед, потребує держава. Весь світ давно працює в такому алгоритмі», – наголосив Президент.

    Конні Чан вчилася в Стенфорді і думала, що розуміє, як виглядають новітні технології. Але потім вона вирушила до Китаю і цілком змінила свою думку. У популярному китайському додатку WeChat люди роблять набагато більше речей, ніж просто спілкуються. Вони отримують свідоцтва про народження або про шлюб, оплачують комунальні послуги або замовляють доставку ліків. Чан зрозуміла, що американські компанії не можуть вважати себе революційними. Зараз вона працює партнером фонду Andreessen Horowitz і допомагає зрозуміти американським стартапам, наскільки далеко вони відстають від китайської IT-індустрії.

    Китай випередив Велику Британію в рейтингу найбільш інноваційних країн світу. Компанія Clarivate Analytics спільно з Китайською академією наук 7 листопада 2017 р. опублікувала щорічний рейтинг «успішності» країн у різних наукових галузях – Research Fronts 2017. Згідно з дослідженням, Китай обігнав Великобританію і зайняв друге місце серед найбільш інноваційних держав після США.

    Індекс відстежує успіхи топ-20 найбільш інноваційних країн в 143 галузях науки, які зібрані в десять основних категорій. Внесок країни оцінюється за кількістю наукових публікацій і цитувань. Очолює індекс США (281,1 пункту), Китай вперше посів друге місце (118,8), а за ним слідують Великобританія (96,9) і Німеччина (91).

    У субкатегоріях США є лідером у 86 галузях, Китай – у 25, а Великобританія і Німеччина – в п’яти (кожна). У категорії наук про навколишнє середовище Китай піднявся на друге місце завдяки активним дослідженням механізму формування смогу. Протягом останніх п’яти років Китай підготував 662 наукових доповіді, зокрема й 22 дуже впливові роботи в галузі фундаментальних наук. Це втричі більше, ніж у США.

    Бай Чунлі, президент Китайської академії наук, заявив, що науковий розвиток Китаю «увійшов в нову еру з акцентом на прорив у фундаментальних наукових дослідженнях». США займає перше місце в восьми дисциплінах – від фізики до біології. Китай лідирує у двох – прикладній науці та комп’ютерній техніці.

    КНР впевнено йде вгору

    Сотні років тому Китай став першою країною, де в обіг увійшли паперові гроші, проте нині саме у Піднебесній намічається тенденція до відмови від готівки на користь безконтактних технологій оплати. Згідно з даними нового звіту Китайського інформаційного центру мережі Інтернет, в 2017 році в країні 531 млн. користувачів інтернету здійснили онлайн-платежі. Це 68,8% всього населення, що має доступ до інтернету. У звіті також зазначено, що приблизно 527 млн. користувачів онлайн-платежів здійснювали транзакції за допомогою смартфонів. У 2017 році кількість інтернет-користувачів в Китаї сягнула 772 млн., що на 5,6% більше, ніж в 2016 році.

    Кількість китайських користувачів інтернет-магазинів збільшилася до 533 млн. у 2017 році – на 14,3% в порівнянні з 2016 роком. Водночас 67,2% користувачів здійснювали онлайн-покупки зі смартфонів. Більше того, у 2017 році 129 млн. китайців придбали онлайн фінансові продукти, що на 30,2% більше, ніж у 2016 році.

    Найбільш популярними в Китаї є платіжні системи Alipay від інтернет-рітейлера Alibaba і WeChat Pay від технологічного гіганта Tencent. Ці системи активно завойовують і зарубіжні ринки не тільки країн, що розвиваються, а й розвинених, таких, як наприклад, Німеччина. Експерти пояснюють особливу любов населення Китаю до безконтактних способів оплати через мобільні додатки активним і стрімким розвитком ринку інтернет торгівлі, зручністю використання в порівнянні з вже звичними пластиковими картами.

    Мобільні телефони вже стали невід’ємною частиною життя майже кожної людини і держава всіляко намагається підвищувати внутрішній попит за допомогою забезпечення доступу широких верств населення до різноманітних фінансових сервісів та інструментів. Експерти прогнозують, що вже до 2020 року 12% усіх платежів у роздрібній торгівлі в Китаї  здійснюватиметься через мобільні додатки.

    Наразі розвиток таких безконтактних систем оплати гальмується побоюваннями щодо їх безпечності. У зв’язку з цим, розробники систем безконтактної оплати в тісній співпраці з державними регуляторами намагаються мінімізувати фінансові ризики. Також доопрацьовується законодавство, яке відстає від технологічного прогресу, створюються нові системи захисту.

    У Китаї 688 мільйонів людей користуються інтернетом, переважно за допомогою смартфонів. Їх число вдвічі перевищує населення США. Вони не мають доступу до Facebook та Twitter або Instagram і Snapchat, але вже сьогодні вони отримують новини в спосіб, яким ми зможемо скористатись лише згодом. На думку фахівців, відносини між китайськими новинними брендами, споживачами і мобільними додатками набагато випереджають американський досвід.

    Quartz, наприклад, випустив свій новий додаток. Його новий світ більше схожий на додаток для обміну повідомленнями, схоже на розмову з людиною, яка споживає багато новин. Додаток відправляє користувачу заголовок і негайно надає кілька вбудованих відповідей, таких як емодзі, або фрази типу «що ще тут є?».

    У такий спосіб додаток змушує користувача визнати, що він взаємодіє з Quartz, а не з взаємозамінним новинним брендом, чию історію можна бездумно спожити і перетравити. Як відзначав Фелікс Салмон, фінансовий журналіст і блогер Reuters, додатки для обміну повідомленнями – це майбутнє новинного бренду, адже вони відновлюють прямий зв’язок між видавцями і читачами.

    У березні 2017 р. Китай створив у пекінському районі Хуайжоу найбільшу в світі станцію, що займатиметься випробуванням технологій 5G. В роботі дослідної мережі беруть участь провідні китайські і глобальні підприємства з розроблення і виробництва систем, пристроїв і приладів, включно з Ericsson, Huawei, Nokia, ZTE, DTT і Intel, які забезпечать умови для тестування терміналів, що дозволить сприяти формуванню стандарту зв’язку 5G та розвитку виробництва у цій галузі.

    29 вересня 2017 р. в Китаї була введена в експлуатацію лінія квантового зв’язку між містами Пекін і Шанхай протяжністю в 2 000 кілометрів. Ця лінія стала першим у світі магістральним каналом захищеного квантового зв’язку. Лінія, відома як Цзин-Ху, або Пекін-Шанхай або просто Магістраль, з’єднує міста Пекін, Цзінань, Хефей і Шанхай. Через розташовану в Пекіні станцію лінія має вихід на перший в світі квантовий супутник, який був запущений Китаєм в космос у серпні минулого року. Супутник носить ім’я Мо Цзи на честь китайського філософа і вченого, відомого як перша людина, яка проводила експерименти з оптикою.

    Послугами квантового зв’язку через нову магістраль вже скористався цілий ряд китайських компаній, серед яких – Bank of Communications, Industrial and Commercial Bank of China (ICBC) і Alibaba. У майбутньому квантовий зв’язок знайде своє застосування в таких сферах, як фінанси, політичне життя і національна оборона. Фізикам з Китайського університету науки і технологій вдалося зробити квантову телепортацію між космосом і Землею на відстань не менше 1,2 тис. км. Фотони поділяли і відправляли на різні прийомні станції в Делінхе і Ліцзяні, відстань між якими становить 1200 кілометрів.

    Нещодавно фізики з Китаю та Австрії провели першу в історії міжконтинентальну «телепортацію» частинок за допомогою першого квантового супутника. Зараз, коли продемонстрована практична можливість квантової телепортації на великі відстані, мрія про блискавичний і найнадійніший зв’язок стає реальністю.

    Минулого року у Китаї також створили програму для запобігання витоків з телефонів військовослужбовців. Вона буде автоматично інформувати, якщо військовослужбовці будуть видавати секретну інформацію, – пише China News. Програму можна встановлювати і видаляти дистанційно, з її допомогою можна заборонити доступ до певних вебсайтів, встановлювати обмеження щодо часу користування і відстежувати певні слова.

    Програма автоматично буде відправляти повідомлення, якщо зафіксує будь-яке порушення встановлених правил користування інтернетом. Відзначається, що однією з головних цілей розробки цієї програми є вирішення питань, пов’язаних з ризиками витоку конфіденційної інформації. Зараз програма знаходиться на стадії тестування.

    Відомо, що китайські спеціалісти  допомагали росіянам створити антишпигунський «Taiga Phone». Апарат отримав нову програмну оболонку на базі операційної системи Android, яка сумісна з системою захисту від витоків інформації. Насамперед, смартфон розрахований на корпоративний сектор і захист як комерційної, так і державної таємниці. Місцезнаходження кожного «Taiga Phone» постійно контролюється, а в разі необхідності всю інформацію можна віддалено стерти.

    Політику конфіденційності можна настроїти для кожного апарата окремо, так і відразу для всіх в компанії. «Taiga Phone» дозволяє вказати, які програми користувачеві не можна встановлювати або заборонити установку тих, що вимагають доступу до певного контенту — наприклад, фотографій. Можна заборонити відправляти або отримувати текстові повідомлення, включати камеру, а можна і зовсім залишити лише голосовий зв’язок.

    На тлі зростаючої кількості підключених до інтернету пристроїв уряди всіх країн світу стурбовані проблемами безпеки. Раніше повідомлялося про те, що за останні два роки кіберзлочини почастішали майже вдвічі. Згідно звіту ThreatMetrix з 2015 р. кіберзлочинність підвищилася майже на 100%.

    Тому в Китаї анонсували створення від чотирьох до шести шкіл кібербезпеки з 2017 по 2027 рік при сприянні Адміністрації кіберпростору Китаю. Хоча такий крок Китаю є досить виправданим на тлі зростаючої загрози з боку кібершахраїв, багато хто ставить під сумнів плани Китаю, стверджуючи, що китайський уряд має намір створити не освітні установи, а «кіберармію». Наразі нові освітні установи допоможуть користувачам інтернету краще орієнтуватися в світі хакерства і кібератак і будуть фінансуватися державою щодо інвестування коштів, залучення кращих викладачів і навчальних матеріалів. Нещодавно уряд Китаю представив перший в світі інтернет-суд, в якому будуть розглядатися справи з кібератак і хакерства.

    Інноваційні досягнення КНР визнаються провідними компаніями світу. Минулого тижня компанії Xiaomi і Microsoft оголосили про підписання стратегічної угоди, яка передбачає тісну співпрацю в галузі розвитку технологій хмарних обчислень, штучного інтелекту, а також розробки спеціального обладнання, яке буде використовуватися в зв’язці з ноутбуками. Компанії також будуть спільно працювати над розробкою розумного помічника, з урахуванням використання вже існуючих напрацювань, реалізованих в проекті Microsoft Cortana. Основна ідея полягає в поєднанні сильних сторін програмного і апаратного забезпечення обох компаній. У китайської компанії справи йдуть дуже добре, а попереду – величезні перспективи.

    Партнерство заради економічного зростання

    Разом із США і Китаєм Україна потрапила до престижного переліку топ лідерів з впровадження технології Blockchain. Про це повідомили в Мін’юсті України. Великий внесок зробив Open Market – СЕТАМ, ставши першим онлайн-аукціоном, який використовує інноваційну криптографічну технологію. Blockchain – це розподілена база даних, яка підтримує перелік записів, так званих блоків, які постійно зростають. Така розподілена база даних закладена в основу криптовалюти, де служить бухгалтерської книгою для всіх операцій. Також серед світових лідерів США, Канада, Бразилія, Австралія, Ізраїль, ОАЕ, Грузія, Естонія, Великобританія, Франція, Німеччина, Швеція і Китай. Список країн складено в рамках звіту The Networked Hotbeds of Blockchain.

    Україна за останні три роки багато чого зробила у військовій сфері, але з огляду на кількість невирішених проблем з інноваціями в освіті, науці і виробництві – владі потрібно поспішати. Президент Петро Порошенко у виступі на зустрічі з молодими науковцями 22 лютого ц.р. у Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» заявив, що держава має створити максимально сприятливі умови, щоб молоді науковці могли реалізувати свій талант в Україні.

    У цьому контексті він нагадав, що наразі утворено Національну раду України з питань науки і технологій, розпочато створення Національного фонду досліджень, який працюватиме на грантовій основі, як це робиться в усьому світі. Він зазначив, що треба покласти край ситуації, коли вчені змушені були залишати країну і переїздити працювати за кордон.

    У грудні минулого року Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман оголосив про створення у бюджеті Фонду підтримки інновацій, який спочатку дорівнюватиме 50 мільйонам гривень. «Україна володіє безпілотними технологіями, і тут ми конкурентоспроможні. Ми маємо дуже хороший потенціал у технологічному секторі АПК. В Україні є чимала кількість стартапів, які згодом можуть вийти на глобальні ринки, – сказав Володимир Гройсман. – Але нам ще треба зробити відповідні кроки для розбудови належних екосистем для трансферу технологій в реальний сектор».

    Глава Уряду нагадав, що серед вже зроблених кроків – формування проекту закону про захист інтелектуальної власності, а також запуск Фонду підтримки інновацій, який буде сприяти трансферу від розробок до промислового впровадження. Прем’єр-міністр вважає, що Україні  потрібно змінювати всю систему управління наукою, її фінансуванням і мотивацією: підтримувати конкретні розробки, передачу технології, треба провести технічне переоснащення наукових установ, підтримувати молодих вчених. Предметом обговорень, окрім інших тем, має бути створення ефективних екосистем для розвитку інновацій. В цьому сенсі 2018-й рік стане періодом нових підходів та інструментів.

    Очікується, що показник активного економічного зростання в Україні може сягнути 5% вже в 4 кварталі наступного року, а основними точками росту будуть агросектор, гірничо-металургійний комплекс, інфраструктурні проекти, машинобудування, військово-промисловий комплекс. Такий акцент передбачає зміну моделі розвитку економіки з сировинного типу на економіку доданої вартості.

    У квітні 2017 р. під час зустрічі з послом КНР в Україні Ду Веєм, секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що необхідно посилювати співпрацю між Україною та Китайською Народною Республікою. Співрозмовники обговорили питання українсько-китайської співпраці в політичній, економічній та безпековій сферах.

    У вітанні з нагоди Дня військ зв’язку секретар Ради національної безпеки і оборони підкреслив, що військовий зв’язок – високотехнологічна основа Збройних сил України, що вимагає від особового складу військ зв’язку високої професійної підготовки та запровадження інноваційних технологій. Саме це вимагає від особового складу військ зв’язку високої професійної підготовки на основі світових досягнень науки і техніки, впевнених знань останніх підходів до запровадження інноваційних технологій у сфері зв’язку в різних умовах застосування військ.

    А отже досвід КНР у створенні трансферів від розробок до промислового впровадження, ефективних екосистем для розвитку інновацій і зміни моделі розвитку економіки з сировинного типу на економіку доданої вартості для України є дуже корисним. Українці в листопаді 2017 р. на виставці «Наука, технології та інновації Китаю та України» побачили на власні очі рівень інноваційних досягнень Китаю і, що особливо приємно, реалізовані спільно з українцями наукові проекти.

    Близько 150 проектів 64 китайських науково-дослідних установ та підприємств дійсно вразили українців. Дитячі інтерактивні роботи, машини дистанційного керування та робочі моделі інноваційних фабрик та транспорту, серед іншого, продемонстрували технологічні досягнення Китаю за минулі роки. Декан факультету електротехніки Тернопільського національного технічного університету сказав, що Програма науково-технічного співробітництва між Україною та Китаєм працює, вона ефективна, потрібна і допомагає не тільки обмінюватись науково-технічним досвідом, але й краще зрозуміти культуру, мову та рівень розвитку.

    Слід зауважити, що і Китай виявляє неабиякий інтерес до співпраці з Україною у сфері інновацій. Наприклад, у вересні 2017 р. на щорічний економічний форум «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи» з Китаю приїхало 30 бізнесменів, представників найбільших компаній КНР.

    Отже, чим далі тим очевиднішим є те, що співпраця з Китаєм, партнерські взаємини в межах ініціативи «Один пояс, один шлях» однозначно додадуть нашій країні необхідного поштовху вперед.

    “Тянься Лінк”

    Напишіть відгук

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *