Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

Ексклюзивне інтерв’ю заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Діденка, в.о. гендиректора Дочірнього підприємства НАК “Нафтогаз України” “Углесінтезгаз України” Андрія Супруна та головного радника голови правління “Нафтогаз України” Сергія Олексієнка агентству “Інтерфакс-Україна”
Питання: Які на сьогодні підписані угоди між українською та китайською сторонами на будівництво заводів з газифікації вугілля?
Ігор Діденко: Є документи, які є юридично обов’язковими і є документи, які такими не є. На сьогоднішній день для української сторони, за великим рахунком, юридично обов’язковим є один документ – це генеральне кредитну угоду від 25 грудня 2012 року між НАК “Нафтогаз України” і державним Банком розвитку Китаю (БРК). В рамках цієї угоди державою Україна була видана суверенна гарантія, був підписаний договір гарантії між Мінфіном і БРК, прийнятий закон про внесення змін до держбюджету.
Питання: Я правильно розумію, що зараз китайським кредитом буде займатися “Углесінтезгаз України”?
І.Д. Вже займається з приходом нового керівництва в “Нафтогаз”. “Углесінтезгаз” – це компанія, яка була створена з нуля під цей проект в рамках існуючого тексту договору. У китайському кредитному договорі існує таке поняття як “проектна компанія”, яка повинна бути 100% -ним дочірнім підприємством “Нафтогазу”. Проектне фінансування передбачає чистий проект на чистій компанії, яка має фінансові потоки, окремі від будь-яких інших компаній, щоб банк розумів, звідки ми будемо повертати йому гроші, з якою прибутку і де цей прибуток концентрується.
Питання: Щодо політичних рішень. Наскільки я пам’ятаю, ще влітку прем’єр-міністр Арсеній Яценюк критикував проект будівництва заводів з газифікації вугілля і говорив, що він не цікавий.
І.Д. Думаю, це пов’язано з тим, що на старті було багато різних чуток, не було до кінця розуміння того, які умови китайського кредиту, як його можна використовувати, і потрібен нам він чи не потрібен. Крім того, не варто забувати, що за попередньої влади більшу частину кредиту планувалося витратити під проекти на базі приватних хімічних заводів, що не могло не турбувати прем’єр-міністра.
“Нафтогаз” за дорученням уряду проаналізував ситуацію з цим кредитом, і в Давосі президент Петро Порошенко підтвердив під час зустрічі з головою уряду КНР рішучість сторін продовжити співпрацю з реалізації угоди. Ця співпраця – практичний крок до втілення в життя угоди про стратегічне партнерство з Китаєм. Наш кредитор – це Банк розвитку Китаю, ведуча державна організація, яка займається розвитком стратегічних проектів Китаю за кордоном. Цей кредит – дуже важливий для України джерело фінансування інвестиційних проектів, які зроблять економіку нашої країни більш стійкою і дозволять суттєво знизити її залежність від газу. Що важливо, це джерело фінансування не пов’язаний з традиційними кредиторами України – МВФ, ЄБРР, ЄІБ та ін. Для України це додаткове джерело фінансування на конкурентних умовах.
Питання: Розкажіть більш детально про ті проекти, які планується реалізувати в рамках цього кредиту.
Андрій Супрун: Договір в тій редакції, яка існує зараз, передбачає два напрямки фінансування. Перше – будівництво установок з виробництва синтез-газу з вугілля, друге – реконструкція теплоелектростанцій або, як в договорі сказано, powerstations, тобто всіх об’єктів, що генерують теплову та / або електричну енергію.
В сьогоднішніх умовах це важливі напрямки роботи, оскільки зараз дуже актуальне питання про переведення навіть однієї-двох станцій з природного газу на вугілля. Цим зараз і займається наше підприємство спільно з НАК і Міненерговугілля.
У чинній версії договору є додаток, яке говорить про реалізацію проектів з переведення з газу на вугілля на базі горлівського “Стиролу”, Сєверодонецького “Азоту”, Сєвєродонецької ТЕЦ. З урахуванням того, що зараз відбувається на сході, від реалізації проектів на базі цих об’єктів відмовилися. В даний час стоїть завдання реалізувати проекти на базі державних електростанцій і, можливо, великих комунальних за згодою місцевої влади, а також інших державних промислових об’єктів, які споживають природний газ.
Дуже важливо, що договір не містить жодних обмежень і застережень в частині того, які повинні використовуватися технології спалювання вугілля, чиї повинні бути технології з виробництва синтез-газу і т.д. Так що в цій частині ми не обмежені вузькими рамками щодо технології використання вугілля. Для станцій це можуть бути стандартні пиловугільні котли, можуть бути котли на базі технології циркулюючого киплячого шару, які зараз в основному в Європі використовуються.
Питання: Тобто мова не йде про те, щоб використовувати синтез-газ на ТЕЦ і китайський кредит, в тому числі, планується направити на переобладнання ТЕЦ з газу на вугілля?
А.С. Так. Причому немає вимог, щоб реконструкція здійснювалася тільки під технології синтез-газу, що, до речі, недоцільно, або тільки під технології водовугільного палива, хоча і ходили такі розмови.
Йдеться, загалом, про реконструкцію теплоелектростанцій з метою їх переведення з газу на вугілля та будівництві заводу з виробництва синтез-газу з вугілля. На яких об’єктах – це вже питання України.
Питання: Раніше йшлося про Горлівці, Сєвєродонецьку та Одесі. Я правильно розумію, що зараз вивчається питання будівництва та реконструкції не в східному регіоні, а в якихось інших областях?
І.Д. Розташовувати об’єкти в безпосередній близькості до територій, де ведуться бойові дії, занадто ризиковано. Акцент буде зроблений на інших регіонах України.
У нас є перелік госстанцій, серед яких три станції на півдні – Херсон, Одеса, Миколаїв, на заході – це Калуська ТЕЦ, в центрі – Дніпродзержинська та Криворізька станції.
Для тих об’єктів, які знаходяться не в державній або комунальній власності і становлять інтерес, є три критерії: місце розташування, обсяг спалюваного дорогого сьогодні природного газу, а також розташування з погляду комерційної привабливості та рівня платоспроможності споживачів. Це, наприклад, можуть бути київські станції та Львівська ТЕЦ-2, по яких є готовність місцевої влади розглядати наші пропозиції щодо реконструкції.
Питання: У частині логістики наскільки актуальні проекти в Південній і Центральній Україні з урахуванням того, що основні обсяги видобутого вугілля – це Донбас? Крім того, у разі заморожування конфлікту на Донбасі, прораховується варіант, що видобувається там вугілля буде як і раніше використовуватися на існуючих об’єктах і нові проекти будуть відчувати дефіцит вугілля?
А.С. Вугілля газової групи у нас достатньо. У нас є розуміння того, що на тих шахтах східного регіону, які знаходяться під контролем України, може видобуватися вугілля в достатніх кількостях, і вони перспективні. Деякі навіть без значних капітальних витрат. Плюс у нас є Львівсько-Волинський басейн, який може збільшити видобуток за певних вкладеннях. Також є шахти “Павлоградвугілля” групи ДТЕК, хоча їх, я припускаю, будуть розглядати в другу чергу, оскільки акцент робитиметься на державних шахтах. Але, як один з резервних варіантів їх виключати не можна, оскільки там українські шахтарі, українські податки. У самому крайньому випадку є варіант купівлі вугілля в Польщі, з якою зараз міністерство енергетики, наскільки я знаю, веде переговори про постачання вугілля. Але це зовсім крайній варіант. В економічних моделях всі ці варіанти прораховуватимуться, буде баланс економіки та політичної доцільності.
Питання: Чи є вже попередні розрахунки ціни синтез-газу, щоб розуміти, наскільки ефективно чи неефективно будувати заводи з газифікації вугілля?
А.С. Тут треба розуміти дуже важливу особливість. Є синтез-газ (SG) і його ні в якому разі не варто плутати із замінником природного газу (Substitute of Natural Gas, SNG). Сьогоднішні технології дозволяють шляхом Метанізація доводити синтез-газ до аналога природного газу, який можна використовувати скрізь, починаючи від кухонної плити і закінчуючи закачуванням в ГТС для промислових споживачів. Але ми на сьогодні не говоримо про SNG. Це інший продукт, який є еквівалентом і аналогом природного газу. Доцільність розвитку таких проектів під питанням, для масового використання SNG занадто капіталомістка технологія.
У тій частині роботи за китайським кредитом, яка стосується виробництва синтез-газу, ми концентруємося на тих проектах, де синтез-газ використовується не як енергетичний ресурс, а як сировину для хімічної промисловості. У тому ж Китаї, наприклад, переважна більшість аміачних добрив і хімічної продукції виробляється з вугілля.
Якщо вести мову про синтез-газі та газифікації вугілля, то на сьогодні єдиний проект, про який ми можемо говорити – це Одеський припортовий завод, який виробляє аміак і карбамід.
Питання: Розробляється Чи вже техніко-економічне обґрунтування проектів?
А.С. Є попереднє розуміння економіки щодо такого об’єкта як Одеський припортовий завод, який знаходиться в держвласності. По станціях зараз закінчуємо попередні розрахунки, думаю, нам потрібно ще місяць-півтора для того, щоб ми їх закінчили і презентували китайському банку так званий перший список. Плануємо видавати проекти по мірі їх готовності.
Наше завдання зараз – спробувати відсіяти на цій стадії ті проекти, які очевидно невигідні. Повторюся – кредит комерційний, хоч і на хороших умовах, і його потрібно буде виплатити.
Загальне розуміння того, які об’єкти цікаві, вже є. Перелік станцій озвучений і серед них можна виділити ті, які ми будемо подавати в першу чергу.
Крім того, на останній зустрічі в Києві за участю посла Китаю і міністра енергетики України була протокольно підтверджено можливість розширення як переліку проектів без зміни цільового призначення кредиту в рамках існуючих двох напрямків, про які я говорив, так і розширення цільового призначення використання кредиту для нафтогазових проектів , які на сьогодні актуальні для країни і для “Нафтогазу”.
Сергій Алексєєнко: Потрібно пам’ятати, що коли підписувався цей контракт з китайським банком, Україна жила в умовах стабільних поставок газу. Була дискусія щодо ціни газу, але ми його отримували з Росії в необхідних обсягах. Цього року ситуація зовсім інша. Ми пережили важкий рік, але “Нафтогаз” пережив його достойно. “Нафтогаз” був змушений інвестувати значні кошти в розвиток інфраструктури з імпорту газу з Європи, була проведена колосальна робота з комерційними контрактами на постачання газу з європейськими компаніями, і зараз потужності поставок газу з європейського напрямку на 90% задовольняють потреби України в імпорті газу в цілому . Але це ще не ідеальна структура імпорту, її потрібно диверсифікувати за напрямками, підвищувати надійність інфраструктури.
Питання: Йдеться про будівництво з’єднувального газопроводу з Польщею?
С.А. У “Нафтогазу” є кілька проектів створення додаткових інтерконекторів для постачання газу з європейських країн, один з яких останнім часом отримав досить велику державну підтримку – це проект будівництва інтерконнектора з Польщею. Він найбільш опрацьований з точки зору технічної документації, забезпечує найбільш короткий шлях поставок і найбільш ефективне додавання до інфраструктури.
Перша нитка інтерконнектора з Польщею дозволить імпортувати до 8 млрд куб. м газу на рік, розширення потужності дозволить збільшити поставки до 12 млрд куб. м.
Інша задача, яку буде виконувати інтерконнектор – об’єднання європейської газотранспортної системи з підземними сховищами газу, розташованими в Західній Україні. Це дасть можливість європейським компаніям використовувати наші сховища для зберігання газу, який можна потім реалізовувати не тільки в Україні, а й у Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії, інших країнах Європи. Це також створить базу для створення східно-європейського газового хаба на базі українських ГТС і ПСГ.
Це буде досить масивний ринок із загальним обсягом споживання понад 100 млрд куб. м на рік, він стане конкурентним за розмірами з найбільшими європейськими ринками в Німеччині та Франції. Цей ринок не буде зациклений на одному гравці, він буде забезпечувати інтереси, принаймні, п’яти держав. При цьому логістика та потужності поставок по кожному з напрямків будуть практично однаковими.
Питання: Про які ще проектах може йти мова?
А.С. Ще одна група проектів з використання коштів китайського кредиту – збільшення видобутку українського газу.
Потенціал ринку видобутку газу в Україні багато в чому недооцінений. Згідно з міжнародними розрахунками Україні протягом наступних 10-15 років може подвоїти видобуток газу, причому, тільки з традиційних джерел, не задіюючи потенціал сланцевого газу і офшорної видобутку. Тільки за рахунок інвестицій в більш ефективне планування і розвідку України може досить швидко наростити обсяги внутрішнього видобутку.
Перед “Укргазвидобування” ми ставимо завдання за рахунок оновлення парку бурових верстатів збільшити загальний обсяг робіт, прискорити терміни введення в експлуатацію свердловин та істотно скоротити собівартість поточного видобутку при використанні існуючого портфеля ліцензій, який у них зараз є.
С.А. В “Укргазвидобування”, найбільшої газодобувної компанії в країні, в якій державі, опосередковано через “Нафтогаз” належить 100% акцій, розвиток основних фондів і капітальні інвестиції завжди реалізовувалися за залишковим принципом. Видобутий газ продавався за субсидованою ціною, завжди знаходилися люди, які сиділи на потоках, оптимізуючи їх на свою користь. Скандали з управлінням компанією виникали постійно. Зараз ці схеми ліквідуються, але все одно грошей для інвестицій при низькій ціні реалізації населенню газу у компанії немає. Протягом останніх п’яти років “Укргазвидобування” практично не інвестує в розвідку нових родовищ та виробниче обладнання.
Зараз обговорюється практично повне оновлення парку бурових верстатів, які є критично важливою складовою виробничої інфраструктури. Їх велика частина була придбана в 70-80-х роках, і з тих пір нові верстати не купувалися, а деякі з них вже зовсім зношені, виведені або вимагають виведення з експлуатації та не придатні для широкого впровадження нових сучасних технологій, таких як похиле буріння , мультістволовие свердловини і використання гідророзриву пласта.
Ще один великий проект, який Україна намагається реалізувати вже більше десяти років – це істотна модернізація Шебелинського газоперерабативющего заводу (ГПЗ). Є завдання розширити його виробничі потужності та покращити якість виробленої продукції. Зараз завод виробляє бензин і дизпаливо якості Євро-2, а за рахунок реалізації програми модернізації зможе випускати нафтопродукти якості Євро-4, Євро-5.
План модернізації ГПЗ детально опрацьований. Насамперед потрібна установка ізомеризації бензинів і гідроочищення дизельного палива, також є необхідність в модернізації загальнозаводського господарства, розширення потужностей зі зберігання сировини і готової продукції.
Питання: І всі ці проекти планується реалізувати за рахунок китайського кредиту на $ 3,6 млрд?
І.Д. Ми хочемо розширити сферу використання кредиту, домовитися з китайською стороною. Посол підтвердив, що вони готові цю ідею розглядати. Нам треба виконати технічну роботу, зустрітися з БРК і включити ці проекти в кредитну угоду.
Питання: Якщо взяти загальну суму кредиту $ 3,6 млрд, то скільки “Нафтогаз України” буде пропонувати направити на всі ці проекти окремо?
С.А. Остаточного переліку проектів ще немає, але є пріоритетні напрямки інвестування. Перше – зниження споживання газу всередині країни за рахунок вугілля, друге – інвестиції в оптимізацію і розширення інфраструктури, яка забезпечить Україні більшу незалежність від постачань газу з Росії. Третій напрям – інвестиції у внутрішню видобуток і ефективну переробку виробленого в країні вуглеводневої сировини. Проекти будуть конкурувати між собою, виходячи з показників терміновості, актуальності, повернення інвестицій і т.д.
І.Д. Важливо, що ми пройшли перший етап політичного підтвердження того, що контракт в силі, важливий для України і Китаю, і обидві сторони висловили готовність його виконувати.
Для України позитивно, що наші партнери не наполягають на використанні кредиту виключно для реалізації проектів з газифікації вугілля. Китайська сторона погодилася розглядати варіанти використання кредиту для реалізації будь-яких інших проектів в енергетичній сфері.Ми витратили певний час на ці переговори, тепер маємо можливість приступити до детального опрацювання проектів з китайською стороною.Зараз наше завдання закріпити це рішення в протоколі між “Нафтогазом України” і БРК під патронатом міністерства комерції Китаю, яке повинне обов’язково погоджувати такі речі. Далі має йти внесення змін до тексту договору і наша українська домашня робота з підготовки всього пакету документації.
Закінчу відповідь на ваше запитання по ТЕО. Важливо розуміти, що передбачаються дві стадії отримання кредиту. Ми отримали з боку Китаю політичне підтвердження, і тепер наше завдання – домогтися того, щоб проекти, які хоче реалізувати українська сторона, отримали статус потенційно допустимих проектів – eligible projects. Умовно кажучи, на наступний день після того як ми підпишемо, що такі-то проекти китайський банк вважає eligible projects, ми починаємо робити вже повноцінне ТЕО, готувати всі необхідні в Україні дозвільні документи, готувати проектну документацію і т.д.
На другій стадії, згідно з умовами кредитного договору, “Нафтогаз” повинен звертатися за конкретним кредитом під конкретний проект вже з усім пакетом документів. В тому числі, проектною документацією, банківським ТЕО за міжнародними стандартами, робочої технічною документацією, всіма необхідними експертизами, узгодженнями по землі і навіть з 50% підписаних контрактів з основними постачальниками обладнання.
Питання: Про яку частці китайського обладнання може йти мова при використанні цього кредиту?
С.А. За умовами кредитної угоди частка китайського обладнання в закупівлях повинна бути досить великою. Цей кредит, по суті, є для китайської сторони інструментом стимулювання експорту. Якщо Україна надасть проектну документацію, яка не буде відповідати цій вимозі, ми не отримаємо гроші.
У той же час, одне із завдань, яку прем’єр-міністр України поставив на контроль “Нафтогазу” – істотна складова українського наповнення проектів. З одного боку ми повинні виконати вимоги китайської сторони, з іншого – будь проект не буде на 100% забезпечуватися китайськими поставками і повинен передбачати максимальне використання українських компонентів, українського сервісу і робіт.
А.С. Хочу зі свого боку додати, що правило 60% -й китайської складової не пов’язує нам руки. Ми спеціально їздили знайомитися з досвідом наших білоруських колег, які вже п’ять років користуються такими ж кредитними інструментами того ж БРК, і за цей час вони здійснили кілька енергетичних проектів.
Це питання бажання і можливостей української сторони правильно вести переговори і відстоювати свою позицію. Білоруси в більшості випадків домовилися про те, що у них ключове обладнання не обов’язково китайського походження. Це можуть бути, скажімо, Mitsubishi, Siemens, але вироблене або зібране на майданчиках Китаю. Якщо правильно вибудувати переговорну позицію щодо структурування проектів, то Китай на це може піти. Наші партнери розуміють, що це обладнання все одно буде у них збиратися багато в чому через їх компонентів і їх же робітниками.
С.А. На зустрічі з послом КНР міністр енергетики зазначив, що для України це не тільки доступ до засобів, а й доступ до технологій. Ці технології в Китаї часто присутні за рахунок локалізації виробництва мультинаціональних виробників, і ми отримуємо в підсумку обладнання, яке відповідає найвищим світовим стандартам і використовується іншими світовими компаніями. Тобто, це таке ж високотехнологічне обладнання, яке коштує в найрозвиненіших країнах.
Питання: Коли планується подати попередні розрахунки і документи китайському банку і скільки після цього може пройти часу до безпосереднього початку реалізація проекту?
І.Д. “Нафтогаз” вже готовий до того, щоб в рамках вимоги кредитного договору презентувати банку проекти для отримання статусу eligible projects. Це нульова авторизація, яка ні до чого не зобов’язує і лише дає можливість НАК почати процес по ТЕО і т.д. Ми вже готові по нафтогазових проектів, про які Сергій говорив, і ми готові презентувати проект по ОПЗ.
За тепло- і електростанціям нам необхідно ще місяць-півтора, щоб ми вийшли до банку вже з тими об’єктами, які ми виберемо за певними критеріями. Далі ми запропонуємо наступні проекти, а якісь відсіються. Тут важливо відібрати життєздатні проекти, які зможуть повернути інвестиції.
Питання: Чи можете озвучити попередню оцінку. Скільки на ті ж нафтогазові проекти може піти кредитного фінансування?
А.С. Китайського кредиту по тим проектам, які зараз у роботі, має вистачити. Дай Бог, щоб вистачило технічних фахівців, часу і кваліфікованих управлінців. Зібрати проектні команди з необхідною технічною і фінансовою кваліфікацією – складне завдання.
Якщо говорити про проект ОПЗ, то він може зажадати близько $ 1,5 млрд.
С.А. Проектна вартість будівництва газового інтерконнектора – $ 245 млн, але тут потрібно дивитися, яка частина цих коштів буде взята з кредиту, яка – буде профінансована самостійно. Вартість спільного проекту модернізації бурового парку “Укргазвидобування” – близько $ 500 млн. Але знову ж цей проект етапний, темпи його реалізації залежать від того, скільки ми будемо купувати нових і модернізувати старих бурових верстатів.
А.С. Ще треба розуміти, що $ 3656 млн – це 85% сукупної вартості проектів. Якщо додати українську частину, оскільки китайський банк покриває 85% витрат, то ми вийдемо на $ 4,3 млрд. Об’єктивно, це істотний обсяг капіталу. Повторюся, аби вистачило часу і мізків.
Питання: У зв’язку з планованим переглядом цільового використання кредиту чи можуть бути змінені його умови в частині часткового фінансування якогось проекту?
С.А. Китайська сторона не піднімала на зустрічі питання про зміну основних умов. Але якщо українська сторона буде бачити, що частина проектів вимагають додаткового доопрацювання, вони не будуть узгоджені китайською стороною або ми не зможемо вчасно підготувати проектну документацію, то можливе ініціювання дискусії про зміну договору в частині строку вибірки коштів.
А.С. Думаю, що пропорція 85% на 15% – це тверде умова, яку не переглядатиметься, це нам підтвердив посол. Думаю, при необхідності можна обговорювати зміну певних параметрів договору до певної міри, але головне, щоб проекти по цьому кредиту були пов’язані з нафтогазовою галуззю і контрагентом банку з нашого боку залишався “Нафтогаз”. Про це китайська сторона говорить прямо.
І.Д. Хочу відзначити ще один важливий момент. По суті, в рамках нашої сьогоднішньої роботи з аналізу та підготовки проектів в рамках китайської угоди ми проводимо інвентаризацію енергетичного господарства України. Ми визначаємо економічний і технічний стан того чи іншого державного енергетичного об’єкта, доцільність або недоцільність його модернізації, що в будь-якому випадку буде дуже корисно з точки зору державного менеджменту.
Інтерфакс – Україна