Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

Інтерв’ю генерального директора COFCO Agri в Україні Володимира Осадчука агентству “Інтерфакс-Україна”.

— Володимире, розкажіть, чому компанія вирішила інвестувати в Україну?

— Ми віримо в Україну, тому й не побоялися інвестувати. Рішення про будівництво зернового терміналу приймалося в 2014 році, коли на сході країни йшли запеклі бої і ситуація, м’яко кажучи, не дуже сприяла прийняттю такого роду рішень. І це дійсно було важке рішення. Проте, корпорація COFCO, яка є найбільшим оператором на китайському ринку продовольства, відкрила Україні можливість отримувати виручку на одному з найбільших ринків світу і при цьому задовольняти зростаючий попит Китаю в продовольстві.

— Які завдання стоять перед COFCO Agri в Україні на найближчі кілька років?

— Зараз завдання номер один – запустити цей термінал, щоб він вийшов на свою проектну потужність. Далі ми чекаємо проектів та інвестиційних пропозицій, які будуть на ринку, COFCO буде їх вивчати.

— Розкажіть детальніше про можливості вашого терміналу, які його проектні потужності з перевалки та вивантаження зернових?

— Термінал може перевалювати до 2,5 млн тонн зерна в рік, тобто 250 тис. тонн на місяць, тому що зазвичай термінал працює 10 місяців, а ще два місяці передбачено на планову зупинку і ремонт. Але останнім часом тенденція перевалки зернових культур не передбачає ніякої зупинки. Наш термінал в Миколаївському морпорту орієнтований на перевалку зерна, але може приймати і насіння. Назву вам кілька цифр, щоб ви розуміли масштаб самого проекту. На цьому об’єкті забито близько 70 км паль, укладено 150 км кабельної продукції, змонтовано близько 5 тис. тонн металу в вигляді силосного парку і металоконструкцій. Практично все обладнання у нас імпортне – Ag Growth International (AGI), Neuero, Intersystems, Stela Laxhuber Engineering GmbH & Co.

Щодо розвантаження – наші автомобілерозвантажувачі можуть вивантажити близько 160 машин в день. У той же час ми можемо одночасно розвантажувати вісім вагонів. Вивантаження вагонів займає близько 5-7 хвилин. В цілому переробна спроможність терміналу – 120 вагонів на добу.

Суднонавантажувач у нас німецької компанії Nuera, який пересувається по всьому фронту причалу на довжину 240 м. Машина на сьогоднішній день найсучасніша, управляється не тільки оператором всередині, але і джойстиком, як дитяча машинка на управлінні.

Термінал обладнаний автоматичною системою пожежогасіння: є кільцевий пожежопровід, який живиться за всіма автономними лініями. Вся система пожежної сигналізації – останні розробки компанії Simens.

А в цілому, що хочу сказати: китайські інвестиції, західноєвропейське устаткування і українські руки, які побудували цей об’єкт, створили для Миколаєва 150 нових робочих місць.

— Як ви вважаєте, коли зможете окупити вкладені в проект інвестиції в $ 75 млн?

— Коли ми захищали цей проект, то виходили з цифри у вісім років. І фактично вона залишається на сьогоднішній день в цих межах. Єдине, треба дивитися, що буде робити уряд в плані додаткових навантажень на портовиків. Я не беру до уваги введення спецпослуг користування причалами з 1 січня 2016 року. Плюс окупність також буде залежати від ефективності роботи терміналу і від того, як швидко будуть з’являтися нові перевалочні комплекси. Останній фактор може чинити тиск на ринок і, відповідно, знизити вартість перевалки.

— Чому було обрано саме Миколаївський морпорт? Ви розглядали можливість будівництва в Одеському або порту “Південний”?

— Ви знаєте, ми дуже довго працювали над пошуком місця для будівництва терміналу. Ми вивчали всі порти: і Одесу, і “Південний”, і Миколаїв. Розробляли розрахунки для всіх цих портів. Але фактично виходили з наявності вільної земельної ділянки та інфраструктури цієї ділянки. Просто так вийшло, що в Миколаєві все для нас склалося найкращим чином. Якби з’явилась ділянка в “Південному”, я думаю, ми б і там побудували. Але так як в потрібний час з’явилася ділянка в Миколаєві, компанія швидко прийняла рішення.

— За який час був побудований термінал? Наскільки я пам’ятаю, його запуск був запланований ще в кінці 2015 року, чому затягнувся час введення в експлуатацію?

— Термінал будувався 20 місяців. Почали ми в серпні 2014 року і закінчили практично в лютому – на початку березня 2016 року. У нас було більше місяця тестування терміналу. Але в зв’язку з тим, що ще були незначні роботи, які повинні бути виконані в частині корпоративних правил безпеки, охорони праці та навколишнього середовища, компанія прийняла рішення завершити всі роботи і тільки після цього запускати термінал. Фактично підрядники могли частково здавати термінал в роботу, але ми не були готові його приймати.

Термінал в тестовому режимі почав роботу з квітня 2016 року і вже встиг відправити на експорт шість судів (близько 150-160 тис. тонн зернових).

— COFCO Agri в Україні планує збільшувати його потужності?

— Ні, на жаль, на цій ділянці у нас немає такої можливості.

— А будувати переробне підприємство на його території?

— У нас обмежена територія. І наші проектанти, і технічна служба вже зробили максимально оптимальний об’єкт і план терміналу на тій ділянці, який у нас є.

— Ваша компанія буде надавати можливість іншим компаніям здійснювати перевалку на новому терміналі?

— Думаю, так. Ми розглядаємо цю можливість і готові до співпраці.

— Чи можете уточнити, скільки сільгоспкультур компанія експортує в 2015/2016 маркетинговому році, і які прогнози на наступний сезон?

— З урахуванням запуску нового терміналу ми експортуємо 2,6 млн тонн, в тому числі 2,3-2,4 млн тонн зерна. На наступний рік у нас приблизно такі ж плани. В цілому ми на ринку працюємо по споту, але іноді робимо висновок форвардні контракти, в основному з великими компаніями з гарною репутацією. На форвард доводиться 10-15% загальних закупівель.

— Якими потужностями в Україні ще володіє компанія?

— У нас в управлінні є чотири елеватори. Один в Херсонській області, один – в Донецькій. У Донецькій області елеватор на сьогоднішній день не працює, тому що знаходиться на непідконтрольній Україні території. Ще два елеватори є в Дніпропетровській області. Крім цього, у нас ще є маслоекстракційний завод в Маріуполі. Зараз він працює, але, на жаль, є деякі складності з логістикою, так як наша основна закупівельна зона на сьогоднішній день не підконтрольна Україні. Тому ми змушені конкурувати з заводами, які знаходяться в Дніпропетровській і Запорізькій областях, і шукати насіння соняшнику в цих регіонах.

— Як можете охарактеризувати цей сезон олієпереробки в Україні?

— Я вам скажу, що конкуренція за насіння була високою. Ринок в цьому році був у фермера. Він продавав рівно стільки, скільки йому потрібно було коштів. Маржинальність переробників не виросла.

Ми самі експортуємо своє масло і ще докуповує його на ринку. У цьому маркетинговому році ми зробимо близько 100 тис. Тонн олії, разом з придбаним на ринку маслом вийдемо на показник експорту в 600-700 тис. Тонн.

— Зараз багато олієпереробних заводів починають займатися переробкою ріпаку і сої. Для вашої компанії цей напрямок цікавий?

— Будь-який напрямок, який приносить гроші, нам цікавий. Ми шукаємо можливості, і якщо будуть цікаві проекти, то ми їх розглянемо.

— Стратегія розвитку COFCO в Китаї передбачає можливості від вирощування сільгоспкультур до їх експорту. В Україні компанія не розглядає можливість виробництва сільгосппродукції?

— Ні, на сьогодні це питання навіть не розглядається. Поки не буде закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, про це говорити рано.

— Скажіть, ваша компанія вже оцінювала нову методику портових зборів?

— Так, ми її оцінювали і аналізували, але поки я не хочу її коментувати. Це питання має бути доведене до логічного кінця Міністерством інфраструктури.

— Володимир, COFCO Agri в Україні відчула позитивний ефект від ліквідації Держсільгоспінспекції?

— Так, ми відчули поліпшення в цьому плані. Я думаю, на сьогоднішній день і фермери це відчули. Тому що ті витрати, які йшли на оформлення сертифікатів якості, сьогодні не включені у вартість оформлення документів. Тому ліквідація Держсільгоспінспекції є в першу чергу позитивом для фермерів. По-друге, це вигідно і для нас, тому що менше паперової тяганини. Що стосується якості зерна, то відповідно, ми повинні самостійно нести відповідальність і стежити за цим. І якщо виникають спірні питання, то самостійно вирішувати їх з відправником.

— Державна фіскальна служба планує створити два реєстри компаній, яким буде відшкодовувати ПДВ. Як ви ставитеся до цієї ідеї і виникали у вас проблеми з відшкодуванням раніше?

— На сьогоднішній день проблеми з поверненням ПДВ є. Вони поки не глобальні, так як сезон ще не почався. Я думаю, почнеться маркетинговий рік, і це питання стане більш актуальним. Сподіваюся, що Державна фіскальна служба працюватиме прозоро, і незалежно від того, в першому ти або другому реєстрі, повернення ПДВ відбуватиметься в рамках законодавства.

— Розкажіть, як компанія працювала в умовах стрибків курсу гривні?

— Для нас найболючіше питання – це велика різниця, що виникає між курсом міжбанку і готівковим курсом. Ми відчуваємо на собі цей фактор, тому що тоді товаровиробник не сильно поспішає продавати сільськогосподарську продукцію. Тому, звичайно, держава повинна дивитися на різницю готівкового курсу і міжбанківського, і ця різниця повинна бути розумною, а не досягати 50%, як бувало пару місяців назад. Слава богу, останні три-чотири тижні цього не відбувається.

— Чи можете прокоментувати ситуацію з арештом зерна великих торговельних компаній в минулому році? З чим він був пов’язаний?

–Я думаю, що це питання до Державної фіскальної службі. Ми як покупці зерна повинні перевіряти свого клієнта, і ми перевіряємо. Але фіскальна поліція, або прокуратура вдається до дуже радикальних методів. Я говорю про арешти.

— Багато виробники та трейдери говорять, що в Україні дуже дорога вартість перевалки в порівнянні з країнами східної Європи. Чому?

— Тому що ринок споживача не відповідав кількості терміналів. Якщо будуть з’являтися нові термінали, вартість перевалки повинна зменшуватися.

“Інтерфакс-Україна”