Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    ДЛЯ ЗМІНИ ВАЛЮТНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЮ ЗАРАЗ НЕ НАЙКРАЩИЙ ЧАС

    2010-03-24

    Аналітики: економічні аргументи на користь зміцнення юаня не дуже переконливі.

    В останні дні напруга, що стосується валютної політики КНР, значно посилилася. Американські законодавці погрозили накласти торгові мита на товари з Китаю, якщо Пекін не переоцінить свою національну валюту. У свою чергу Піднебесна пообіцяла вжити у відповідь заходи, якщо Вашингтон оголосить Пекін “валютним маніпулятором”, передає Reuters.

    Не можуть прийти до одної думкі з приводу валютної політики КНР і аналітики. Правда, більшість експертів і учасників ринку все ж таки сходяться на думці, що для зміцнення китайської національної валюти час зараз не дуже відповідний.

    Хоча більшість економістів вважає кращим сценарій зі скасуванням фіксованого курсу національної валюти КНР, вони визнають, що суто економічні аргументи на користь зміцнення не настільки переконливі, як напередодні валютної реформи в 2005 р.

    Крім туманних перспектив світової економіки і динаміки експорту головний економіст Bank of Communications Лянь Пін називає й інші причини, через які поки що варто зберегти курс юаня стабільним. За його словами, однією з важливих відмінностей нинішньої ситуації від 2005 р. є більш різке зростання вартості робочої сили, яке ще сильніше скорочує і так невисокі прибутки експортерів.

    Ще один урок минулого дав розуміння того, що зміна курсу юаня тільки в одному напрямі – у бік підвищення – супроводжується величезним припливом капіталу, який ускладнює здійснення грошово-кредитної політики. Тим більше, говорить Лянь Пін, профіцит торгового балансу Китаю досяг піку ще в 2008 р., і за підсумками поточного року, швидше за все, продовжить скорочуватися.

    Представник ING Тім Кондон також сумнівається в економічній доцільності зміцнення юаня. Після приєднання Китаю до Всесвітньої торгової організації (СОТ) в 2001р. ситуація в торгівлі покращилася, оскільки країна стала більш привабливою для іноземного бізнесу. Це стало причиною різкого зростання прямих іноземних інвестицій, підвищило китайську продуктивність і збільшило профіцит торгового балансу країни – з 25 млрд дол напередодні вступу до СОТ до 102 млрд дол у 2005 р.

    У результаті з’явилася необхідність у більш високому курсі юаня, щоб запобігти стрибку інфляції. Однак шок від зміни умов торгівлі став проходити після досягнення профіциту торговельного балансу на рівні 296 млрд дол в 2008 р., що призвело до зникнення головного аргументу на користь зміцнення юаня, вважає Т. Кондон. Аналітик очікує, що Піднебесна допустить зміцнення юаню в наступному кварталі, розширивши валютний коридор до плюс-мінус 3% в день з нинішніх 0,5%.

    Як би там не було, всі прекрасно розуміють, що в кінцевому рахунку долю юаня буде визначати політичне керівництво Китаю, а не економісти. І тут, на думку експерта Heritage Foundation Дерека Скіссорса, немає особливих приводів для оптимізму. Він відзначає, що з 2005 р. позиції реформаторів стали слабшими, а глава Центробанку Чжоу Сяочуань – головний прихильник гнучкого курсу юаню – втратив авторитет через фінансової кризи. При цьому прибічники моделі економічного зростання за рахунок експорту, навпаки, набрали політичну вагу. «Тому я вважаю, що цього разу політична протидія ревальвації юаню буде сильніше, ніж у 2005р.», – Підкреслив Д. Скіссорс.

    www.rbc.ua

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *