aucc.org.uasitemap
aucc.org.uasitemap
aucc.org.uasitemap
Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Дійсно якісний українсько-китайський продукт

    2018-06-12

    Чисті ферми з комп’ютерними системами управління, жодного клаптика необробленої землі, квітучі сади, а поміж деревами – рясні ряди овочів. Сьогодні Піднебесна вирощує дуже багато овочів і фруктів. У квітні українська делегація з Чернігівщини провела п’ять днів у провінції Хенань. Голова Корюківської райдержадміністрації відвідав корпорацію «Фанда», з якою Корюківщина співпрацює з 2014 року. У цій компанії – стовідсотково місцеві інвестиції в аграрний сектор з подальшим експортом продукції до країн ЄС.

    На запрошення і за кошти китайської сторони українці взяли участь у міжнародному інвестиційному форумі, де їм презентували і досягнення у сільському господарстві. Вагомі здобутки китайських партнерів вразили українську делегацію. Корпорація «Фанда» має шість тисяч гектарів лише під пшеницею, якої збирають по 60 – 70 ц з га. Використовують крапельне зрошення при вирощуванні фруктів та овочів. Поголів’я свиней (400 тисяч голів) обслуговують лише 200 працівників, а кормами забезпечує власний комбікормовий завод. Обговорювали можливості співробітництва провінції Хенань та Чернігівської області в різних напрямах економічного розвитку і реалізації спільних інвестиційних проектів.

    Попри критичну зацікавленість нашої країни у прямих китайських інвестиціях і у створенні спільних українсько-китайських підприємств, бажаних успіхів Україна поки ще не досягла. Голова ради НБУ Богдан Данилишин висловив переконання, що інвестиції з Китаю дозволять надати Україні стимул у розвитку промисловості та сільського господарства. Він відзначив, що Китай за часи незалежності України вклав в українські біржі та надавав нам кредитні лінії на $7 млрд. Але якщо ж подивитися на прямі іноземні інвестиції з Китаю в Україну, то загальна вага нашої країни знаходиться на рівні статистичної похибки: минулого року – 0,004% від суми прямих іноземних інвестицій КНР.

    Інвестиційне розширення китайського капіталу в світі – серйозне явище довгострокового характеру. Наміри Євросоюзу та США обмежити притоки прямих інвестицій з Китаю відкривають можливості іншим країнам, зокрема й Україні. На думку багатьох експертів, нашій державі потрібна співпраця з КНР. Водночас і Пекін готовий до реалізації великих спільних проектів. Особливо в агропромисловій галузі, адже нинішні ризики в українській економіці, окрім негативних аспектів, мають і зворотну сторону – високу дохідність.

    Можливо зараз в Києві, як свого часу зробили у Варшаві, потрібно подбати про економічний патріотизм, про інтернаціоналізацію українських компаній та фірм, про вихід українських продуктів з доданою вартістю на китайський ринок. Для нашої влади не знімається з порядку денного питання створення найкращих у Європі умов для ведення економічної діяльності, які базуватимуться на приязному і сучасному законодавстві.

    Суттєвішу роль у підтримці української активності в перспективних країнах могли би відігравати відділи підтримки торгівлі та інвестицій при посольствах України. Як стверджують західні фахівці, компанії, які зараз увійдуть до Китаю, залишаться там на сто років. Поляки заради цього втілили в життя проект «Go China», який допомагав опановувати польським компаніям китайський ринок. Важливо, щоб українське законодавство, уряд і політики взяли до уваги необхідність серйозно зайнятися експортом, зокрема до КНР.

    Позитивні тенденції останніх років потрібно підтримувати й активно розвивати.

    ЄС активно купує українську органічну продукцію

    Більшість міжнародних аналітиків визнають дивовижний агропромисловий потенціал України. Український фермер достатньо грамотний, а наші землі в поєднанні з доволі сонячним кліматом та майстерністю працівників дають смачний органічний продукт, який поступово завойовує полиці європейських супермаркетів. Варто нагадати, що держава Нідерланди, площа якої в 15 разів менша за площу України, минулого року спромоглася експортувати агропромислової продукції на суму в 6 разів більшу. Водночас, частка сільського господарства в ВВП Нідерландів становить лише 1,6%, а в Україні – 18%.

    Органічні продукти — це саме те, на що очікує європейський і азіатський споживач, і за що він готовий платити. Тим більше, що така продукція для експорту в Європу не квотується.

    Перспективне позиціонування та велике бажання експортувати з боку українських виробників є, але зазвичай в ЄС експортується сировина. Інколи — перероблена продукція: пластівці, пшоно. Там вона фасується під європейські торгові марки, починаючи з Польщі і закінчуючи Англією. Місцевий споживач охочіше купує таку продукцію, думаючи, що підтримує власного виробника. Так само Польща годувала всю Європу бразильською свининою. Купляючи м’ясо в Бразилії, поляки робили напівфабрикати і продавали як свої. Зрозуміло, основна додана вартість лишалася в Польщі.

    В нашій державі ситуація зміниться з прийняттям нового закону про органічне виробництво. Відповідний документ, зареєстрований в парламенті під № 5448, уже прийняли в першому читанні. Нині ж під органічним виробництвом в Україні зайнято лише 1% сільгоспугідь. При цьому за останні 5 років виробництво вітчизняної органічної продукції подвоїлось. У грошовому вираженні за минулий рік воно склало майже €30 млн. Коли закон ввійде в силу, український органічний ринок стане регульованим і до нього буде більше довіри у закордонних споживачів.

    Втім, довіра до якості — лише частина проблеми. Інше завдання для українського агропромислового комплексу — створення сучасних переробних підприємств, які б відповідали світовим стандартам та вироблення асортименту продукції, яка б задовольняла попит на внутрішньому та зовнішньому ринках.

    У цьому сенсі найголовнішими завданнями для нашої держави є залучення прямих інвестицій і довіра інвесторів. Лише за таких умов будь-яка галузь економіки країни може розраховувати на подальший розвиток, модернізацію, створення спільних підприємств, отримання сучасних технологій і вироблення якісної конкурентоспроможної продукції.

    Як доводить світовий досвід і вказують тенденції сьогодення, час працювати над заохоченням інвесторів вкладатись у створення високотехнологічних інтернаціональних підприємств на своїй території.

    Успішно, наприклад, це робить Білорусь у партнерстві з Китаєм. Поверненням виробництв до своїх країн наразі переймаються не лише США, а й країни ЄС. У привабленні вільного капіталу триває жорстка конкуренція національних законодавств і ділових репутацій, географічних і економічних умов, рівнів стабільності і безпеки, перспектив і потенціалів.

    Спільні драйвери розвитку

    Китай поступово перестає бути «світовою фабрикою», майданчиком для виробничих підприємств західних країн. Наприклад, підприємці Польщі відмовляються від східних фабрик і все частіше ухвалюють рішення започаткувати виробництво у власній країні – пише газета Rzeczpospolita. Так, телевізори польської марки «Kruger & Matz» виготовлятимуться у Польщі. Їх монтуватиме фабрика китайського концерну «TCL» у Жирардові.

    Економісти серед причин втечі фірм з КНР найчастіше називають збільшення оплати праці. Достатньо згадати, що ще у 2005 р. пересічна заробітна плата у Китаї складала 18,2 тис. юанів, тобто близько 2,2 тис. доларів на рік. Поляки тоді заробляли у три або чотири рази більше. Сьогодні ці диспропорції значно зменшилися. Середні заробітки у Піднебесній сягають 63 тис. юанів (більше 900 доларів на місяць), тобто лише на 15 % менше, ніж у Польщі.

    Білорусь йде своїм шляхом. Нещодавно стало відомо, що китайська CITIC Construction та державний Беларусбанк створять Китайсько-білоруський інвестиційний фонд, який буде займатися вкладенням коштів в білоруські проекти. Президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ, що визначає принципи створення і функціонування фонду. Передбачається, що статутний капітал фонду буде сформовано CITIC Construction – 60% та Беларусбанком – 40%. Згідно з указом, фонд, створений строком на 10 років, буде вкладати кошти в інвестпроекти в обмін на акції або облігації підприємств. Для фінансування проектів будуть залучатися кошти на зарубіжному і внутрішньому ринках шляхом розміщення акцій і облігацій власної емісії. Сукупний обсяг інвестицій в перші два роки роботи фонду планується в розмірі $50 млн. Указом передбачено низку податкових пільг та преференцій у сферах валютного регулювання та обігу цінних паперів. За даними Мінфіну Білорусі, активне інвестиційне співробітництво республіки з Китаєм почалося в 2005 році. За цей період реалізовано 16 спільних проектів з фінансово-кредитною підтримкою Китаю на загальну суму $3 млрд., ще 19 проектів перебувають у стадії реалізації. Наприклад, китайсько-білоруське спільне підприємство «Мідеа-Горизонт» виготовляє СВЧ-пічі. Після завершення проектів загальна сума китайських інвестицій зросте до $5 млрд.

    CITIC Group реалізує в Білорусі низку масштабних проектів, зокрема будівництво заводу з випуску легкових автомобілів “БелДжи”, заводу з виробництва спецтехніки, модернізацію Оршанського льонокомбінату, проекти в цементній промисловості. Керівництво CITIC Group також анонсувало будівництво нового виробництва з глибокої переробки сільгосппродукції та зацікавленість в купівлі одного з білоруських держбанків.

    Чимало спільних продуктів виробляють з Китаєм країни ЄС. У Європі автомобілі спільного шведсько-китайського підприємства будуть продаватися під новим брендом Lynk&Co. Компанія Lynk&Co належить конгломерату Geely-Volvo. За словами Робіна Пейджа, старшого віце-президента з дизайну Volvo, китайці більш гнучкі і здатні оперативніше реагувати на усунення дефектів. Вся справа в людських руках, які активно використовуються на китайських підприємствах, тоді як в Європі заводи автоматизовані, і для усунення будь-яких недоліків необхідно більше сил і часу. Отже, Volvo китайської збірки якісніше європейських.

    Найбільш відомим китайським проектом у Болгарії є виробництво легкових автомобілів та позашляховиків «Grеаt Wаll Моtоrѕ» на базі заводу «Литекс Моторс» у м. Ловеч.

    Таким чином, КНР має досвід створення спільних підприємств у багатьох регіонах, з різними укладами, рівнем розвитку і поточними ситуаціями. Україні важливо для себе визначитись з потребами і перспективними напрямами власної економіки. Адже маємо запрошувати інвесторів туди, де самі досі не впорались. Розвиток сільського господарства і переробної промисловості є одним пріоритетів українсько-китайського партнерства.

    Базові закономірності глобальної економіки передбачають як посилення конкуренції на світовому ринку, так і нові можливості для поєднань потенціалів країн за інтересами. Увага до сучасних тенденцій та інструментів взаємодії формує нові та якісно інші економічні відносини між учасниками глобального ринку.

    Соняшник повертається за сонцем

    Політична ситуація, економічні проблеми, зокрема у питаннях забезпечення прозорості і легкості ведення бізнесу в Україні, як бачимо, не відлякують наших китайських партнерів, які звикли «грати в довгу». Але, щоби зацікавити Китай у потрібних нам інвестиційних проектах, фахівці радять впровадити очевидні нагальні кроки: спростити адміністрування конкурентних податків, ввести  прозору і об’єктивну систему захисту прав кредиторів і права власності, запровадити ефективну систему регулювання. Ми маємо зробити Україну конкурентоспроможною для інвестицій в порівнянні з іншими країнами.

    Водночас, експерти зазначають, що в України вже є і продовжують утворюватись нові українсько-китайські підприємства, зокрема у переробній галузі. Так, китайсько-українська аграрна компанія «Фанда» до 2019 року реалізує великий інвестиційний проект в рослинництво і тваринництво в Чернігівській області на $58 млн. «Фанда» створена в жовтні 2013 року як спільне підприємство китайської промислової корпорації «Хуанфань Цюй» і української компанії Dara Group. Інвестпроект передбачає $17,5 млн. на створення агрофірми з вирощування зернових культур, $12,5 млн. на створення свинокомплексу (на 50 тис. голів на рік), $25 млн. для чотирьох ферм (на 5 тис. голів кожна), а також тепличного комплексу за $2,5 млн.

    Чернігівщину відвідував міністр комерції Китайської Народної Республіки, який інспектував корпорацію «Фанда». Він наголосив на необхідності інвестувати саме у сільське господарство області. Компанія також хоче  будувати елеватор і переробне підприємство. Запланована загальна сума інвестицій складе понад 50 мільйонів доларів, буде створено 480 постійних і 1000 сезонних робочих місць. На досвіді цього проекту китайські інвестори розглядатимуть подальші інвестиції в сільське господарство України.

    Нещодавно стало відомо, що трактори китайської компанії YTO Group Corporation будуть виробляти в Україні. Керівний склад «Укрсільгоспмаш» і Херсонського машинобудівного заводу відвідали виробничі потужності найбільшого виробника тракторів YTO в Китаї. «Укрсільгоспмаш» – головна компанія двох найбільших в Україні підприємств в галузі вітчизняного сільгоспмашинобудування — ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» і ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ».

    Метою цієї поїздки було налагодження тривалих відносин, як результат, був підписаний довгостроковий контракт про співпрацю з перспективою постачання компонентів і подальшою організацією виробництва тракторів в Україні на виробничих потужностях Херсонського машинобудівного заводу.

    Ще раніше, український бізнесмен В. Хмельницький, засновник кількох компаній та інноваційних проектів, повідомив про намір створити спільне українсько-китайське виробництво тракторів на території індустріального парку «Біла Церква». Попередньо партнери домовилися про будівництво цехів великовузлового складання китайських тракторів. Наразі підписаний невеликий контракт на $4 млн., але наступного року бізнесмен розраховує розширити співпрацю ще на $20 млн.

    Китайський виробник тракторів планує постачати продукцію, і якщо побачить, що в Україні великий ринок, є попит, вони готові частково цю продукцію виробляти в нашій країні. В майбутньому українська частка в цьому виробництві може зрости до 30-50 %. Є сподівання, що згодом трактори будуть продаватися не тільки в Україні, але й у Білорусь, Прибалтику, інші європейські країни. Безумовно, ця перспектива цікавить і китайську компанію-виробника.

    Не з тією швидкістю, якої потребує українська економіка, але перспектива китайських інвестицій у спільні агропромислові підприємства стає реальнішою. Активізація політичного діалогу, співпраця законодавців, урядовців, бізнесменів, недержавних організацій, громадських структур, науковців, медиків і освітян це також спільний українсько-китайський продукт, якість якого стимулює подальший розвиток і поглиблення двосторонніх відносин.

    Проте спільний пошук можливостей все ж таки швидше здійснює бізнес. Функція влади створювати прихильні умови для реалізації українсько-китайських проектів, особливо у переробній галузі. Китайські компанії мають відчути, що їх пропозицій чекають. Досвід створення спільних підприємств цікавий як великим компаніям, так і середньому і малому бізнесові.

     “Тянься Лінк”

    Напишіть відгук

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *