Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    Агропром України: ринок Китаю значно прибутковіше європейського

    2015-08-22

    Останнім часом експерти все частіше заявляють про зростання експорту вітчизняної агропродукції. Детальніше про успіхи і проблеми українських сільгоспвиробників розповів в.о. глави “Продовольчо-зернової корпорації України” Борис Приходько.

    Вітчизняному агросектору вдалося диверсифікувати експорт в азіатському, європейському та африканському напрямках. Про це повідомив міністр агрополітики Олексій Павленко.

    Що потрібно зробити, щоб сільськогосподарський сектор активно розвивався, в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів в.о. голови правління ПАТ “Продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) Борис Приходько.

    Чи можна сьогодні назвати вітчизняну сільгосппромислова драйвером економіки? – Це досить серйозна галузь економіки в Україні. І справді, в Україні хороші погодні умови і прекрасні родючі землі. І у зв’язку з цим Україна має надлишок сільгосппродукції, який, відповідно, може продавати на світовому ринку. Практично, ми є “країною номер три” в світі по експорту зернових за межі України.

    Після кого ми країна номер три у світі за експортом? – Щороку по-різному. Але насправді, лідируючу позицію займають США, потім йде Європа.

    А які країни Європи? – Ми говоримо про ЄС. Рік від року врожаї в різних країнах різні. Але суть не в цьому, ми ж не на змаганнях. Мова йде про те, що зерновий потенціал і надлишки зерна, які перебувають в Україні, досить значні і на них є попит.

    За останній рік який напрямок експорту зернових стало найбільш значущим? – Я б сказав, не за останній рік, а за останні три роки. Зокрема, це кукурудза і ячмінь, а ринки збуту – Китай.

    Чим це викликано? – Я б не сказав, що там сильний попит. Просто Китай – велика країна, де 1,3 млрд. населення. При цьому відсоток платоспроможного населення в Китаї зростає. У цьому зв’язку змінюється перевагу в раціоні харчування. Китайці все більше і більше хочуть їсти якісну їжу, зокрема, м’ясо. Це потребує чималих обсягів поставок зернових, щоб робити комбікорм. Тому надлишки товару знаходять свій збут саме в Китаї. Тобто, цей ринок досить великий і потенціал у цього ринку дуже великий і перспективний. Темпи розвитку економіки Китаю дуже високі. Заробітні плати в Китаї ростуть. Платоспроможного населення стає більше. Значить, якість їжі поліпшується. І це є підстави для того, щоб збільшити обсяги імпорту кукурудзи з України. Тому, глобально ця країна дуже цікава для українських сільгоспвиробників.

    Що ми ще можемо поставляти? – Звичайно, це може бути будь-який продукт. Наприклад, один кілограм черешні в Китаї коштує близько 20 доларів. Про що це говорить? З одного боку, про високу платоспроможність. З іншого боку, про те, що в Китаї просто немає черешні. Це прекрасний привід нашим громадянам з південного сходу України задуматися про бізнес. Але питання полягає в іншому – Китай дуже серйозно захищає свій внутрішній ринок, оскільки він не хоче бути залежним від імпорту. І він мотивує китайського фермера вирощувати зерно у великих обсягах. До слова, китайський фермер не обкладається ніякими видами податків. Він навіть не платить прибутковий податок. Тобто, він абсолютно звільнений від податку. Тому, з одного боку, Китай – досить великий, перспективний і місткий ринок, а з іншого боку, китайський уряд чітко і ясно розуміє ступінь ризику і максимально фокусує свої зусилля на забезпечення продовольчої безпеки власними силами.

    Зараз підписується великий контракт з Китаєм, але є деякі складності. У чому суть контракту? І про які складнощі зараз йде мова? – Напевно, мова йде про контракт, який був підписаний у 2012 році. Це контракт на поставку сільгосппродукції з України протягом 15 років. Я б не хотів детально говорити про суть цього контракту, бо будь-який контракт – це комерційна таємниця. Але можу сказати, що ті люди, які підписали цей контракт і пролобіювали факт його підписання, досить багато зробили для того, щоб український товар знайшов своє місце в Китаї. Сам факт підписання цього контракту дав можливість українському фермеру отримувати премію до ціни на кукурудзу протягом трьох років, я думаю, десь порядку 50 доларів на кожну тонну. І наявність можливості продавати український товар на китайський ринок збільшило попиту на українську кукурудзу. Не хотів би говорити багато критики на адресу цього контракту, але технічно він виписаний, звичайно, не на вищому рівні. Переговорний процес з китайською стороною триває. Це дуже природно, коли ми відстоюємо інтереси України, інтереси ДПЗКУ, а китайська сторона відстоює свої комерційні інтереси. І крок за кроком ми наближаємося, щоб цей контракт був взаємовигідним і інтереси обох сторін були дотримані.

    Чи є побоювання, що ДПЗКУ буде приватизована і контракт через це може зірватися? – Я не думаю, що китайську сторону злякає факт приватизації цієї компанії. Можливо, китайська сторона навіть виступить одним із майбутніх акціонерів цієї компанії, що посилить позицію ДПЗКУ на ринку України.

    Чи відомо вам про те, що зерно торгується в Україні не зовсім легально? І як з цим боротися? – Я б не сказав, що через нелегальщини страждають ціни.

    Ви змирилися з цим і працюєте разом? – Є така ніша на ринку, на жаль. Вона існує з багатьох причин. Одна з них, на мій погляд, це те, що експорт зерна не обкладається нульовою ставкою ПДВ, відповідно, експортери не дуже серйозно ставляться до легалізації документів, пов’язаних із закупівлею зерна. І, не вимагаючи від покупців прозорих документів, у тому числі податкової накладної, купують зерно і у посередників, які якимось чином це зерно набувають за готівку, безготівкові, по всіляких сірими схемами. Звичайно, для економіки України це погано, тому що в такій ситуації податків в країну надходить все-таки менше. Так, такий факт є. Це певна ніша торговців, які пропонують сільгоспвиробнику певний сервіс, пов’язаний з тим, що вони куплять за “кеш”, завантажать в автомобіль і перевезуть в портові термінали. Деякі фермери можуть бути не в змозі це зробити, оскільки вони зайняті іншими речами, наприклад, якщо в них іде посівна і збиральна кампанія.

    Потрібен якийсь орган або якась компанія, яка б цей сервіс надавала офіційно? – Ми не говоримо про те, що цей сервіс представляється неофіційно. Тобто, цей сервіс, в тому числі, надається офіційно, але, можливо, частина компаній працює і за готівку.

    Скільки ми експортуємо кукурудзи в Китай? І скільки можливо експортувати взагалі? Чи якісь квоти, преференції? – Абсолютно точно, Китай імпортує кукурудзу за квотами. У випадку, якщо на китайський ринок надходить товар звичайним шляхом, поза квотою, то імпортер там повинен сплатити мито в розмірі 65% і 13% ПДВ. Безумовно, це дуже високі охоронні тарифи. Тому кукурудза, як правило, експортується в Китай в рамках квоти. Тобто кукурудза, яка експортується за квотою, звільнено від сплати мита 65%. І дані квоти уряд Китаю розподіляє серед китайських торгових компаній і китайських переробників.

    Як проходять торги? – Усі з нетерпінням чекають, яке рішення прийме китайський уряд за обсягом квот, по періоду поставки. Кажуть, що з точки зору балансів, Китай – це як слон у квартирі. Коли слон стоїть спокійно, то все добре. Але варто йому лише повернутися, і квартира може зруйнуватися. Ось так само і Китай. Якщо кожен китаєць почне щодня з’їдати ще на одну ложку масла більше, то баланси по маслу відразу порушаться. Тому Китай – дуже непередбачувана країна, вона може дуже серйозно вплинути на баланс попиту-пропозиції, відповідно, і на ціну. На жаль для України, для українських фермерів, в Китаї сьогодні все дуже добре. А це, безумовно, тисне на ціну і на обсяги імпорту кукурудзи з України в Китай.

    Що може дати приватизація ДПЗКУ для держави, крім грошей? – Я думаю, це найправильніший шлях, коли такий монстр буде приватизований і опиниться в руках більш ефективного власника, ніж держава.

    Чому ви вважаєте, що держава – неефективний власник? – Я думаю, що в приватній компанії менше корупційних інтересів, ніж у державній, менше вплив політичної кон’юнктури на цю компанію, менше вплив всіляких людей на цю компанію …

    А на що зазвичай направлено цей вплив? – Це компанія, яка має у своїх активах досить серйозні гроші. І це компанія, яка купує дуже велика кількість послуг. Це послуги з експедирування, послуги з визначення якості товару … Але не всі ці послуги продаються державною компанією, а приватні компанії кимось лобіюються. Тому ми, як найбільший покупець послуг на ринку, схильні до атак лобістів з усіх боків, щоб ми купили цю послугу. Назвемо це так.

    Чи вважаєте ви ПДВ корупційним податком? – Сам по собі цей податок, в разі нульової ставки для експортера, повинен спонукати виробника виробляти товар всередині країни і експортувати. І якби була нульова ставка ПДВ на експорт сільгосппродукції з України, це дало б можливість фермеру одержати більш високу ціну за зерно, як мінімум на 15-20%. Питання процедури відшкодування ПДВ і корупційної складової – це вже зворотна сторона медалі. Але я вважаю, що потрібно давати певні преференції, у тому числі і у вигляді нульової ставки ПДВ, щоб вони були мотивовані якомога більше виробляти всередині країни і потім експортувати.

    Наскільки в цілому зарегульована галузь зернотрейдінга? – Деякі кроки в цьому напрямку вже зроблені. Я думаю, що ми на правильному шляху. Мова йде про регуляції з погляду виписування всіляких сертифікатів на продукцію, що експортується, і при цьому тут вона, за великим рахунком, нікому не потрібна. Але єдине, тут потрібно не перегнути палицю, тому що при певній дерегуляції може статися так, що ми не отримаємо якийсь внутрішній арбітраж між покупцем і продавцем, якщо у покупця, наприклад, виникне питання, пов’язане з якістю. Тобто потрібен саме той внутрішній арбітраж, який буде легальним для українських судів, адже малоймовірно, що українські суди з точки зору якості візьмуть до уваги висновки тих чи інших компаній. Тобто добре, що у нас немає державної хлібної інспекції – це спрощує процедури експорту, але з іншого боку, є в цьому і негатив, тому що ми не можемо зробити арбітраж за якістю між покупцем і продавцем, якщо цей арбітраж відбувається всередині країни.

    РІА Новини України

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *