ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Третя зелена революція об’єднує інтереси України і Китаю

2018-05-08

Заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева вважає, що технології в аграрному секторі мають відігравати роль парасольки для всіх пріоритетів стратегії Міністерства, адже без відповідного рівня їх розвитку не можна уявити собі ані цивілізованого ринку землі, ані забезпечення системного управління безпекою та якістю продуктів харчування, ані розвитку сільських територій. Розвиток аграрних технологій – це запорука успіху  сільського господарства України.

Впровадження надсучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ICT) у сільськогосподарській діяльності називають Smart Farming, або Третьою зеленою революцією. Технології стають рушіями прогресу агровиробництва – від точного землеробства, що базується на big data (великих даних) та «інтернеті речей», до управління посівами в декілька натисків на смартфоні аграрія. Цифрова трансформація зможе в декілька разів збільшити віддачу від сил і коштів, що вкладаються аграріями. Тому у цьому напрямі працюють всі глобальні гравці світового ринку.

Забезпечення населення якісними продуктами у достатній кількості насправді є наріжним каменем благополуччя людства. Світова конкуренція на агропромисловому ринку зараз загострюється як у сфері виробництва, так і у сфері споживання. Найближчими роками така тенденція триватиме. На наступний 10-15-річний період у відповідь на глобальний виклик варто звернути увагу на інтенсифікацію сільського господарства, а також високомаржинальні технології та практики.

Поєднання названих факторів забезпечило б Україні підвищення конкурентоспроможності на світовому продовольчому ринку.

Світові стандарти для сільгоспвиробників

Серед інвестиційних пріоритетів, які на думку представників провідних світових агрокорпорацій і експертів з інвестицій отримали суттєвий поштовх останніми роками, увагу привертають ті, що пов’язані з безпекою та якістю продуктів харчування; біотехнологіями; апаратними засобами для оптимізації технологічних рішень; сенсорами, датчиками і засобами зв’язку та навігації.

За прогнозами аналітиків Gartner, світовий ринок «інтернету речей» зросте до 26 млрд. пристроїв у 2020 р. Це становитиме майже 30-кратне збільшення у порівнянні з 0,9 млрд. у 2009 р. При цьому, компанії «інтернету речей» і постачальники послуг отримають додаткові доходи, які перевищуватимуть 300 млрд. дол. США, в основному в сфері послуг, а до 2020 р. дохід від продажу устаткування, програмного забезпечення та послуг сягатиме майже 1,9 трлн. дол. США.

Очікується, що до 2050 р. населення планети досягне 9,6 млрд., а його основу становитиме середній клас, який на харчування витрачає чверть свого доходу. До 2030 р. кількість осіб, що входитимуть до середнього класу, складатиме до 5 мільярдів чоловік. За останні 65 років рівень урбанізації у світі зріс з 20% до 80%, а рівень повернення населення у сільські місцевості знизився з 85% до 23%.

Динаміка руху населення свідчить, що все менше людей залишається працювати в селах, скорочується кількість малих ферм та фермерів. Аграрії вже зараз стикаються з низькою врожайністю. З іншого боку, постає питання, хто буде працювати у сільському господарстві. У багатьох країнах Західної Європи використання технологій smart-farming вже стало відповіддю і своєрідним стандартом для сільгоспвиробників.

Технології точного землеробства, управління земельним банком, моніторинг посівів, сільгосптехніки і контроль паливно-мастильних матеріалів, контроль переміщення продукції, умов її зберігання, прийому та відвантаження дозволяють фермеру домогтися зниження витрат, збільшення врожайності або продуктивності худоби, а також відчутного зростання рентабельності бізнесу.

За даними Європейської сільськогосподарської технічної асоціації, в залежності від виробника, моделі і покоління дронів, в середньому безпілотники можуть покривати до 12 км² полів менш ніж за 50 хвилин, піднімаючись на висоту 50-100 м. Водночас точність зображення, яке знімає дрон, може варіюватися до декількох сантиметрів на піксель. Для порівняння, супутникові знімки робляться лише раз в тиждень, а то і місяць, їх якість часто залежить від погодних умов. Великою перевагою є те, що дрони можна використовувати навіть при несприятливій погоді: під час дощу або туману.

Технології штучного інтелекту можуть допомагати аграріям у декілька способів. Так, завдяки глибокому навчанню аграрний «Siri» (особистий помічник на мобільному телефоні, який за голосовим запитом аграрія описує всю ситуацію на полі) може проаналізувати зібрані дані на полях, знайти і вивчити складні алгоритми та надати необхідні рекомендації.

Середня ефективність сільського господарства в ЄС на порядок вища, ніж в Україні. Так, нідерландський фермер збирає зерна в середньому 85 ц/га, а український – 35 ц/га. Європейці давно зрозуміли, що ефективність сільського господарства потрібно підвищувати шляхом впровадження новітніх технологій. Технологія точного землеробства вимагає обов’язково брати до уваги локальні особливості ґрунту та кліматичні умови. Аграрії збирають інформацію щодо різних ділянок поля за допомогою технологій, як то фотознімки з супутників. Потім спеціальні програми обробляють та систематизують цю інформацію, що дозволяє легше встановлювати локальні причини хвороб або ущільнень, і свідомо приймати рішення щодо внесення добрив і засобів захисту рослин.

Агросектор Ізраїлю за майже всіма показниками є одним з найпродуктивніших і передових у світі. Цього домоглися за допомогою сучасних інноваційних технологій і smart рішень, які впроваджуються в агрогалузь практично щорічно. Для вирішення проблем  українського сільськогосподарського сектору економіки дуже важливо досліджувати і впроваджувати міжнародний досвід.

В Ізраїлі менше 20 відсотків земель придатні для ведення сільського господарства, але при цьому фермери забезпечують потреби населення в продуктах харчування на 95%. Це свого роду аграрний феномен, вартий уваги фермерів інших держав. Уряд Ізраїлю всіляко підтримує агросектор країни, субсидуючи фермерам до 40% від вартості покупки і впровадження нових технологій.

В умовах глобальної нестачі продовольства і води ізраїльські компанії більш ніж зацікавлені у розробці інноваційних проектів для сільського господарства. Ізраїльтяни винайшли унікальні датчики, здатні збирати інформацію про земельну ділянку, і за допомогою отриманих даних фермери можуть адаптувати сільськогосподарські культури до умов ґрунту, тим самим скорочуючи витрати і збільшуючи врожай.

Наприклад, компанія BioBee розводить різні породи павуків, бджіл і мух, які поїдають шкідливих комах. Технологія дозволяє скоротити або взагалі виключити використання пестицидів, допомагаючи фермерам експортувати свою продукцію в розвинені країни, оскільки міжнародні правила обмежують торгівлю зерном, обробленим хімічними речовинами. Інша компанія, завдяки багаторазовим пластиковим лотків для отримання води з повітря, розробила інноваційний метод, який дозволяє отримати більший урожай при використанні меншої кількості води. Контейнери з переробленого пластику зменшують потреби рослин у воді на 50%. Ще одна ізраїльська компанія розробила доїльну роботизовану систему, яка виконує необхідні процедури до, під час й після доїння корови. Оскільки система працює без участі людини, цим скорочуються витрати на заробітну плату та збільшується обсяг виробництва молока.

Розумний Китай на ланах

Відповідно до опублікованого звіту агентства Flurry, США ще у 2013 р. поступилися Китаю званням найбільшого ринку так званих smart-пристроїв, які застосовуються, наприклад, для комунікації, автоматизації виробничих процесів, управління сучасними будинками, в сільському господарстві й інших сферах життя. КНР сьогодні є одним із світових лідерів у використанні smart-систем. У Flurry прогнозують, що у зв’язку з ростом китайської промисловості в найближчі кілька років Китай не тільки зміцнить своє лідерство на цьому ринку, але й значною мірою відірветься і від США, і від інших країн.

J’son & Partners Consulting у 2017 р. представив огляд рівня розвитку і механізації сільського господарства Китаю, який вже став на шлях «розумного» фермерства. Піднебесна продовжує розширювати зовнішню торгівлю для свого перетворення на ключового партнера провідних країн світу. Для цього країна використовує передові методи і smart технології. Китай розвивається найбільш швидким шляхом за темпами механізації сільського господарства.

Піднебесна вже майже повністю забезпечує себе сільськогосподарською технікою. Китайський ринок агротехніки зростає в середньому на 13,3% протягом останніх років. Водночас сільгоспгалузь в Китаї стикається зі складними проблемами. Продовольчий дефіцит викликаний поганою екологією і нестачею земельних ресурсів ставить перед країною непрості завдання. Уряд КНР робить ставку на імпорті необхідної продукції та використання нових технологій у розвитку невеликих «родинних» ферм.

Агропромисловий комплекс КНР розглядає технології як інструменти для забезпечення сталого та ефективного ринку. Китай витрачає мільярди на системи водопостачання, насіння, роботів, дрони та розробку нового програмного забезпечення для систематизації даних. На модернізацію сільського господарства китайський уряд виділив $450 млрд., а також надав велику свободу громадянам для створення власних міських ферм, щоб очистити повітря в мегаполісах.

Останнім часом, зазначають експерти, політика Пекіна спрямована на просування сімейних ферм «підходящого розміру» для підвищення ефективності: 13 га або менше, залежно від місця розташування. Але більшість ферм в Китаї набагато менші. За даними Нанкінського сільськогосподарського університету 260 млн. аграрних господарств Китаю працюють на 120 млн. га сільгоспугідь. Це менше половини гектара на пересічну китайську родину.

Останніми роками в Китаї з’являється інноваційне покоління фермерів, які використовують «інтернет речей» у щоденній фермерській праці. У фаворитах китайських агропідприємців – автоматизовані системи зрошення, додатки для прогнозу погоди і різні ґрунтові датчики. Також вирощують овочі в контейнерах з клімат-контролем і використовують дрони для спостереження за ланами.

Таких сільськогосподарських одиниць в Китаї ще не так багато, але вони працюють і мають ефект. Фермери на півночі Китаю почали впроваджувати дрони в сільгоспвиробництво. У садах в повіті Цзісянь, провінції Шаньсі, працює вже понад 10 безпілотників. За кілька хвилин вони здійснюють обробку всієї садової ділянки і працюють в 15 разів швидше фермерів. До кожного квадрокоптера прикріплений балон з препаратом для обробки рослин. Дронами керують дистанційно за допомогою пульта, а маршрути прораховують заздалегідь.

Дрони для обприскування економлять своїм власникам гроші. Через скорочення робочої сили зарплати фермерів зросли. Утримання одного робочого обійдеться дорожче, ніж покупка дрона вартістю 1000 юанів ($145). Використання дронів допомагає уникнути ризиків при роботі з хімікатами. Останнім часом використання дронів в Китаї скоротило кількість розпилюваних пестицидів. Деякі експерти вважають, що ринок сільськогосподарських дронів в Китаї може приносити до 100 млрд. юанів на рік.

Всім відомо, що тривалий час сільське господарство не було бізнесом, що привертає інвестиції. Так було через тривалість виробничого циклу, схильність до природних ризиків і великих втрат урожаю при вирощуванні, збиранні та зберіганні, неможливості автоматизації біологічних процесів і відсутності прогресу в підвищенні продуктивності. Використання нових технологій і можливостей Інтернету речей в сільському господарстві обмежувалося застосуванням комп’ютерів для управління грошовими потоками.

Сьогодні агросектор стає інтенсивним потоком даних. Інформація надходить від різних пристроїв, розташованих в полі, на фермі, від датчиків, агротехніки, метеорологічних станцій, дронів, супутників, зовнішніх систем, партнерських платформ, постачальників. У 2016 р. у всьому світі було проінвестовано понад 1300 технологічних стартапів. Серед найактивніших країн, які залучають інвестиції в агростартапи, знаходиться Китай.

Протягом багатьох років КНР активно співпрацює з міжнародними партнерами у галузі агровиробництва. Ще у 2016 р. Китай та Великобританія розпочали трирічний проект, спрямований на просування стабільних ферм. Проект із залученням шести університетів зосереджується на підвищенні ефективності дистанційного зондування, щоб фермери в Китаї могли застосовувати воду та поживні речовини для полів, на основі даних, отриманих засобами дистанційного зондування.

Вчені двох країн спільно розробляють методи для різних інструментів дистанційного зондування, включаючи супутники та безпілотні літаки, для координації моніторингу сільськогосподарських культур, виявлення областей, де потрібна вода та поживні речовини, тому їх можна вибірково застосовувати для поліпшення екологічної стійкості. Дослідження також розробляє маршрути польотів для безпілотників, щоб вони могли уникнути фізичних перешкод, таких як гори. Це також створить систему, яка дозволить селективно представляти фермерам інформацію про їхні поля.

Цей «smart farming» проект є завершальним етапом встановленої сільськогосподарської співпраці між Британією та Китаєм, яка набула поштовху в 2005 році у рік науки Китаю і Великобританії та конференції з сільськогосподарських досліджень, яка проводилася в провінції Шаньсі.  Футуристичне сільське господарство поєднує в собі шість галузей знань, зокрема біологію, хімію, інформаційні та комунікаційні технології, робототехніка, нанотехнології та культуру. Значні інвестиції в дослідження сільського господарства китайським урядом виправдовують себе. Китай зараз лідирує в низці галузей, зокрема біотехнології, охорону навколишнього середовища та технології дистанційного зондування.

«Smart farming» в Україні

Сільське господарство і агропромисловий комплекс України загалом демонструють стійку тенденцію зростання, будучи одним із драйверів національної економіки. Під впливом інформаційно-комунікаційних технологій сучасне сільське господарство України поступово змінюється. Тенденції розвинутих країн торкнулися й України. Все більше великих компаній і невеликих фермерських господарств для розвитку свого бізнесу впроваджують новітні технологій, коли усі процеси контролюють комп’ютери.

Дехто з фахівців навіть стверджує, що завдяки IT-потенціалу, кліматичним умовам і українським чорноземам саме Україна може вирішити продовольчу проблему багатьох держав світу. У такий спосіб ці країни стануть повноцінними гарантами нашої безпеки, оскільки будь-яка військова дестабілізація в нашій державі загрожуватиме світовій продовольчій безпеці.

Експерти радять «експортний вектор» повертати не лише на захід. Важливо будувати стале партнерство з країнами, у яких зростає населення, як в Індії; які динамічно розвиваються, а матеріальний добробут дозволяє більше споживати, як у Китаї; з країнами, геокліматичне розташування яких не дозволяє вести активне сільське господарство, як у Саудівській Аравії. Слід зазначити, Україна домоглася значного прогресу в агросекторі, але багато проблем все ж залишається.

Цифрові технології відкривають більше можливостей для розвитку аграрної сфери. Відсоток їх залучення до агросектору в Україні залишається досить низьким – близько 10-12% у порівнянні зі світовими лідерами, але ми рухаємось у правильному напрямі. Частина вітчизняних сільгоспвиробників ставиться до IT-інновацій в своєму бізнесі зі скепсисом. Тому IT-розробки і рішення завойовують вітчизняний АПК поки що повільно.

Досвідчені управлінці кажуть: якщо ти не можеш розумно розпоряджатися ресурсами, то тобі не вистачить жодного ресурсу. Питання розвитку агропромислового комплексу, малого і середнього фермерства лежить в площині ефективності господарювання шляхом впровадження smart технологій та раціонального й економного використання ресурсів.

В Україні інформаційні технології поступово розповсюджуються у багатьох сферах діяльності, безпосередньо  й у сільському господарстві. Найбільшим напрямом їх впровадження сьогодні є технології точного землеробства, які дозволяють не тільки підвищити врожайність сільськогосподарських культур, але й також суттєво знизити непродуктивні витрати паливо-мастильних матеріалів, насіння посівного матеріалу і добрив.

Останніми роками у вітчизняному агробізнесі набули поширення технології роботизованого доїння корів, які дозволяють ефективно управляти ресурсами та товарними потоками, оптимізуючи при цьому непродуктивні витрати. Їх функціональною особливістю є широке використання технологій «інтернету речей» у поєднанні з big data, які дозволяють у режимі реального часу керувати виробничими процесами і вести їх моніторинг. У селі Вільна Тарасівка, Білоцерківського району Київської області вже багато років працює один із перших в Україні молочних комплексів, де почали застосовувати роботизоване доїння корів. Комплекс обладнаний станціями добровільного доїння DeLaval VMS.

У цьому контексті розвиток big data для потреб агробізнесу в Україні має значний, ще не освоєний потенціал як важливого джерела диверсифікації напрямів створення високої доданої вартості в галузі сільського господарства. Йдеться про впровадження низки телеметричних технологій (контроль роботи та переміщення техніки, облік пального, використання метеостанцій, контроль роботи причіпного обладнання, моніторинг збирання врожаю).

Освоюються можливості програмного комплексу як інноваційної платформи для трансформації агробізнесу. Компанії готові сприймати агробізнес як цілісну замкнену систему food value chain і готові запропонувати інтегровані рішення для кожної ланки цього харчового ланцюга. Бізнесмени підкреслюють, що агробізнес стає «connected to everything» і це неможливо ігнорувати компаніям, які хочуть залишатися прибутковими у часи, коли швидкість прийняття рішень стає критичним фактором успіху.

Україна налагодила виробництво власних дронів. Нещодавно народні депутати запропонували внести дрони до списку техніки сільськогосподарського призначення, яка підлягає дотуванню. Йдеться про техніку вітчизняного виробництва, яка використовується в системі точного землеробства та здійснює дистанційно зондування посівів за допомогою дронів, а також обладнання, встановленого на цих агрегатах. Закон дозволить максимально спростити закупівлю цієї сучасної техніки фермерським господарствам, які прагнуть використовувати передові технології і останні наукові розробки.

Наразі на виставках і форумах український виробник пропонує власні винаходи і продукти. Kray Technologies презентовало перший у світі дрон-оприскувач промислового призначення для хімічної обробки польових культур. Water Cloud – проект-переможець Всеукраїнського Хакатону Аграрних Інновацій 2017 представив установку для генерації води з повітря з прогнозованою продуктивністю. Запропонована AgroYard (аграрна онлайн-біржа) та багатофункціональний сервіс для виявлення потреб і взаємодії всіх учасників агроринку. Створена публічна інформаційна база AllFields використання зeмeль сільськогосподарського призначення на основі супутникових даних.

Всі учасники українського агроринку сходяться на думці, що хай-тек- рішення в сільському господарстві економічно виправдані. Найголовніше, що готових до впровадження проектів, зокрема й повністю вітчизняних, вже більш ніж достатньо.

Партнерство з Китаєм

Партнерство з Китаєм може допомогти Україні вирішити низку проблем, пов’язаних з прибутковістю і конкурентоспроможністю сільського господарства країни. Київ і Пекін традиційно співпрацюють у агропромисловому секторі, обмінюються думками про можливості взаємодії держав, науки, бізнесу та міжнародної співпраці для обміну досвідом і консолідації зусиль у сфері розвитку агроінновацій. Адже «розумне» сільське господарство стало ключовим способом підвищити показники ефективності на світовій мапі агропраці.

Китай в цьому процесі займає ключову роль, тому для України це дуже вигідний вектор партнерства. Україна має всі шанси використовувати силу економічного розвитку Китаю в інтересах своєї національної економіки. Співпраця з Китаєм може допомогти Україні вирішити ключову проблему – підвищення продуктивності шляхом впровадження інновацій в АПК, надає можливість отримати досвід та інвестиції в свій агросектор.

Фахівці мають цілий перелік напрямів, в яких зацікавлені обидві країни. Наприклад, світ виробляє більше інформації, ніж може зберігати, причому всі ці дані потребують обробки – або «на льоту», або на підставі регресивного аналізу – для отримання практично-значущих висновків. Саме брак інструментів для якісного аналізу масиву даних, отриманих за допомогою розумних машин, поки що є одним з каменів спотикання перед масовим і повсюдним впровадженням smart технологій в агробізнес.

Перспективним вважають співпрацю зі створення розумних рибних ферм. У світі не більше 5% таких господарств автоматизовано, а для рибних господарств України цей відсоток значно нижчий. Створення систем, що дозволяють контролювати всі параметри роботи ферми – температуру, жорсткість, кислотність води, роботу насосів, обігрівачів, систем подачі кисню, подавальники корму і т. д. мають потенціал для виходу на глобальний ринок. Це лише окремі приклади, а у наших країн є потужні спільні перспективи розвитку і взаємодоповнюваності агропромислового господарства.

З 12 по 13 квітня в Гуанчжоу відбувся «Фінансовий інвестиційний форум “Один пояс, один шлях” 2018», спільно організований Китайським центром міжнародних економічних обмінів та Програмою розвитку ООН. На форумі координатор ООН і представник Програми розвитку ООН в Китаї Ло Шилі заявив, що ініціатива «Один пояс, один шлях» і досягнення цілей сталого розвитку в основному однакові за своєю суттю і можуть бути об’єднані. Ініціатива «Один пояс, один шлях» – це дуже хороша можливість для досягнення цілей сталого розвитку, стійких інвестицій та позитивних соціальних, екологічних умов для країн і людей вздовж «Одного поясу, одного шляху». Всі інвестиції орієнтовані не тільки на економічне зростання, а й на певні соціальні зобов’язання, зокрема й використання зелених технологій.

Україна є учасником глобальної китайської ініціативи. Співпраця нашої країни і Китаю у сфері розробки і впровадження «smart farming» технологій збагатить зміст і результативність українсько-китайського партнерства.

 “Тянься Лінк”