ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ І КИТАЮ 2017: РЕАНІМАЦІЯ ВІДБУЛАСЬ, ВІДНОВЛЕННЯ – В АКТИВНІЙ ФАЗІ

2017-10-31

Весь обсяг торгових, виробничо-економічних, фінансових зв’язків і відносин у сфері міграції робочої сили, товарів і послуг за межами національних кордонів, утворюють складний комплекс українсько-китайських міждержавних інтересів. В контексті ситуації, що склалася зараз у світовій економіці, розглядаються і «проглядають» подальші перспективи спільної двосторонньої торгово-економічної діяльності Києва і Пекіна.

Основною причиною відновлення позитивної динаміки світової економіки і зовнішньої торгівлі в останні місяці, на думку представників експертного співтовариства, стало насамперед поліпшення становища на міжнародному ринку. Намітився поворот на краще в економічній ситуації в США і ЄС, який і надав стимулюючий вплив щодо попиту на зарубіжних ринках. Поступова стабілізація економік країн дала імпульс зростанню вартісних обсягів поставок товарів і розширенню економічних відносин. Названа тенденція чітко виявляється при порівнянні динаміки зовнішньоторговельних показників розвинутих держав всередині 2017 року і в той же період рік тому.

Товарообіг потребує збалансування і корекції за структурою

За даними Держстату України, зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 219 країн світу. За 9 місяців 2017 року експорт товарів склав $31,33 млрд, імпорт – $35,2 млрд.  Згідно з даними статистики, у порівнянні з 9 місяцями 2016 року експорт товарів збільшився на 21,1% (на $5,45 млрд.), імпорт – на 27,3% (на $7,56 млрд.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,89 (за 9 місяців 2016 року – 0,94).

У 2016 році двосторонній товарообіг України з Китаєм складав $6,5 млрд. Із загальної цифри товарообігу між нашими країнами, українські поставки на ринок КНР, за даними статистики, займали лише третину. При цьому, якщо ми експортували до Піднебесної здебільшого кукурудзу, олію, залізну руду і концентрат, то з Китаю до України доправляли продукцію машинобудування, хімічної та легкої промисловості.

Найбільше позитивне сальдо у 2017 році зафіксовано в торгівлі товарами з Єгиптом (+ $1,35 млрд.), Індією (+1,21 млрд.), Туреччиною (+ $961,6 млн.), Нідерландами (+ $738 млн.) і Італією (+ $609,2 млн.). Державна служба статистики інформує, що від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2017 року збільшилась майже в 2,2 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року і склало $3,87 млрд. (у січні-вересні 2016 року – $1,77 млрд.).

Найбільше від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами за 9 місяців зафіксовано з Німеччиною (- $2,81 млрд.), Китаєм (- $2,6 млрд.), Росією (- $1,87 млрд.), Білоруссю (- $1,61 млрд. ), США (- $1,3 млрд.) і Швейцарією (- $1 млрд.). Загалом, сальдо торгівлі товарами негативне як з країнами ЄС (- $2,25 млрд.), так і з країнами СНД (- $2,92 млрд.).

Разом з тим, експорт послуг у січні-вересні цього року зріс на 10%, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, і досяг $7,8 млрд. Найбільш затребуваними були вітчизняні послуги в країнах ЄС (31,2% загального обсягу експорту послуг), значно зріс експорт послуг до США, країн Близького Сходу та Китаю. У промисловому аспекті показники зростання зафіксовані в сфері переробки матеріальних ресурсів, перевезення, транспортування і подорожей, в сфері агровиробництва, торгівлі та комп’ютерних послуг.

За даними митної статистики України, імпорт з КНР в 2016-2017 роках становить близько 12% загального імпорту в Україну. За 5 місяців 2017 року на митну територію України було імпортовано 674,503 тис. тонн товарів, походженням з Китаю, загальною митною вартістю $1,9 млрд. Повідомляють, що цього року в порівнянні з 2016 роком обсяги імпорту збільшилися: по вазі – на 18,7%, за митною вартістю – на 25,3%.

Вочевидь, наша держава мала б бути зацікавленою у виході на китайський ринок українських виробників і товарів, але робота в цьому напрямі просувається не так швидко, як того потребує українська економіка і світові тенденції. На відміну від Піднебесної, просування вітчизняних товарів і потужна підтримка свого виробника поки що не стали невід’ємними складовими державної політики.

Час відгукнутися на пропозиції

Україна сприймає Китай не лише як торгового партнера, але і як одного з найбільших інвесторів у світі, що вкладає десятки мільярдів доларів як в розвинені економіки, так і в країни, що розвиваються. А от Піднебесна до недавнього часу вибудовувала економічні відносини з Україною переважно в торговельній площині. Однак, як свідчать події останніх років, китайські компанії все частіше виявляють зацікавленість до великих українських інвестиційних проектів. Пожвавлення ділової активності, конкретні пропозиції щодо подальшого розвитку торгово-економічного партнерства, опрацювання реальних проектів, співпраця на рівні міністерств та відомств, висадка чисельного бізнес-десанту у регіонах – все це свідчить про неабиякий інтерес до України. Непокоїть лише одне – чи здатні наші урядовці розпорядитися цим інтересом на користь державі.

Компанії з Китаю намагаються запропонувати співпрацю в багатьох секторах української економіки. Китайська сторона виступила з пропозицією щодо будівництва в Україні заводів з переробки твердих побутових відходів. Подібні китайські підприємства вже працюють у Польщі, Німеччині та В’єтнамі. На базі технологій McWiLL компанії Xinwei Group український телекомунікаційний оператор «Просат» створює мережу мобільного широкосмугового мультимедійного зв’язку 4 покоління.

Асоціація «Укрсадпром» і державна китайська компанія China Haisum Engineering Co, Ltd підписали меморандум про взаєморозуміння щодо плодопереробки, будівництва фруктосховищ, трьох виробничо-логістичних комплексів і впровадження системи зрошення 35 тис. га на території 16 областей. Китайська залізнична корпорація China Railway International Group розглядає можливість інвестування у виробництво і модернізацію електровозів на потужностях ПАТ «Укрзалізниця» (УЗ). Все це лише декілька прикладів розлогості та ступеню реалізації спільних українсько-китайських інтересів.

Від намірів до справ

У червні ц.р. Україна і Китай домовилися активізувати двостороннє співробітництво в митній сфері і створити дієвий механізм обміну інформацією. Того ж місяця віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г. Зубко пообіцяв створити маршрутну карту співпраці України та Китаю.

КНР постійно приділяє увагу інфраструктурним проектам. Липень приніс звістку, що китайська компанія «China road and bridqe corporation» навесні 2018 року планує почати зводити на Полтавщині біля Горішніх Плавнів міст через Дніпро. За попередніми підрахунками, орієнтована вартість проекту – $300 млн. Держрезерв України попередньо домовився з китайською компанією Zhengzhou International Hub (Чженчжоу, Китай) про використання складських приміщень агентства як логістичних центрів при експорті товарів з України до Китаю.

Влітку ГО «Silk Link» та Центр сучасного Китаю «Тянься лінк» провели круглий стіл щодо виходу української продовольчої продукції на ринок КНР. Рекомендаціями поділилися засновник, виконавчий директор ГО Silk Link Ірина Никорак, радник з торгово-економічних питань при Посольстві КНР в Україні Лю Цзюнь, голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, комерційний директор ГО «Silk Link» Віктор Березовський та керуючий партнер компанії Kodex Євген Ковтуненко.

На прохання Китайської торгової асоціації у Фонді Держмолодьжитла відбулася зустріч голови правління Сергія Комнатного з найбільшими приватними інвестиційними фондами Китаю (Gingko Group та Bengda Group), на якій сторони обмінялися думками щодо можливих шляхів взаємовигідного співробітництва. Сторони домовилися про обмін більш детальними пропозиціями та проектами найближчим часом.

Енергетична галузь України також дуже приваблює КНР. Китайці виявили готовність вкласти близько $260 млн. в проект реконструкції ТЕС, а також будівництво гірничо-збагачувальної фабрики на території Луганської області. Керівництво та технічні фахівці китайської Міжнародної інжинірингової компанії CCTEG на чолі з віце-президентом Лю Яцзюнем відвідали м.Сєверодонецьк. Результатом візиту китайської делегації до Луганської області стало підписання Меморандуму про співпрацю між Луганською облдержадміністрацією та компанією CCTEG.

Голова Одеської ОДА Максим Степанов і глава облради Анатолій Урбанський зустрілися з делегацією представників китайської кампанії ТОВ «Мінметалс Інжиніринг», що входить до корпорації «China Minmetals Corporation». Керівники області обговорили з потенційними китайськими інвесторами питання перспектив реалізації спільних інвестиційних проектів в сферах агропромислового комплексу, розвитку інфраструктури та туризму, а також сприяння реалізації спільних інвестиційних проектів на території Одеської області.

Як демонструють підсумки першого півріччя 2017 року, китайський ринок почав відкриватися для експорту української яловичини, збільшився експорт молочної продукції, насіння олійних культур. Наразі існує великий потенціал для збільшення обсягів торгівлі та реалізації двосторонніх проектів. Йдеться, зокрема, про науково-технічне співробітництво, розвиток smart farming і новітніх IT-рішень, інфраструктури і логістики. Саме це обговорювалося під час засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі сільського господарства міжурядової українсько-китайської Комісії зі співробітництва.

Китайський титановий гігант GoldSky зацікавився продукцією Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК). Цей титановий підрозділ державної фінансово-промислової групи входить до п’ятірки лідерів по споживанню титанової губки в Китаї. Переговори про співпрацю з GoldSky велися не один рік. В серпні ц.р. представники компанії ознайомилися з українським підприємством і провели комплексний виробничий аудит. З виходом на китайський ринок у запорізького підприємства з’являються шанси стати сильним гравцем в так званому «титановому клубі».

Голова Херсонської ОДА у вересні обговорив з китайською делегацією можливості проектування та будівництва сміттєпереробних заводів у Херсонській області. До складу делегації з Китаю увійшли представники компаній «China Western Power Industrial Co., Ltd» та «Green Bond (HK) Investment Co., Ltd». Китайська сторона презентувала проект будівництва сміттєпереробного заводу у місті Олешки, який буде утилізувати сміття без попереднього сортування.

Голова агентства Держенергоефективності презентував перспективи впровадження «зелених» проектів в Україні представникам «TBEA Xinjiang International Company» – потужної китайської компанії, яка спеціалізується на високотехнологічному будівництві об’єктів електроенергетики, з використанням відновлюваних джерел, зокрема енергії вітру та сонця.

Під час II Міжнародної транспортної конференції високого рівня «Інтегровані транспортні коридори Європа-Азія», Адміністрація морських портів України (АМПУ) і China Harbour Engineering Company (CHEC) уклали Меморандум про взаєморозуміння та тісну співпрацю. Сторони домовилися про пошук можливостей для збільшення вантажопотоку Новим шовковим шляхом через порти України.

Триває співпраця Державної продовольчо-зернової корпорації України та китайської компанії ССЕС. Під час зустрічі сторони обговорили питання щодо подальшого збільшення експортних поставок зернових на адресу китайського партнера і потенціал розвитку торговельних відносин між двома компаніями. Було досягнуто домовленості щодо поставки на адресу ССЕС до кінця 2017 р. декількох партій зернових, кукурудзи та пшениці, загальним обсягом до 300 тис. тонн. Сторони також домовились про подальше дотримання принципів партнерства. Україна прагне виправити репутацію.

У вересні представники компанії China Road and Bridge Corporation (CRBC) відвідали ДП «Одеський морський торговельний порт». Під час зустрічі представники китайської делегації запевнили начальника порту в зацікавленості CRBC у реалізації спільних проектів. CRBC було запропоновано взяти участь в тендерних конкурсах на здійснення актуальних проектів з реконструкції транспортної інфраструктури виробничих комплексів ОМТП.

Відбулася зустріч голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексія Кудрявцева з регіональним директором китайської компанії Tebian Electric Apparatus (TBEA) Томмі Тенменом. TBEA повідомила про наміри реалізувати масштабний інвестиційний проект. Йдеться про будівництво і запуск джерела відновлювальної енергії на території Миколаївської області. Його потужність складе 500 МВт, а розмір китайських інвестицій – 500 млн. Для пришвидшення оформлення необхідних дозволів було вирішено створити план співпраці.

Китай також виявив намір інвестувати $500 млн. за програмою фінансового лізингу житлової нерухомості. Наданий Державною іпотечною установою дозвіл на впровадження фінансового лізингу допоможе розширити програми установи та спростить роботу з клієнтами.

Під час презентації нової транспортної стратегії в Херсоні стало відомо про будівництво у 2018 р. нової дороги, яка з’єднає порти «Великої Одеси» з портами в Миколаєві і Херсоні. Проект буде реалізований «Укравтодором» спільно з китайською державною корпорацією China Road and Bridge Corporation. Орієнтовний обсяг китайських інвестицій – $100 млн. Фінансування проекту здійснюватиметься спільно за рахунок коштів китайського державного експортно-імпортного банку і держбюджету України.

Під час зустрічі глави Держенергоефективності з представниками китайської інвестиційної компанії Сhina Nuclear Energy Technology Corporation Limited, її дочірньої компанії CNI Energy Engineering Co. Ltd обговорювалися нові можливості впровадження проектів «чистої» енергетики в Україні. Сторони запланували опрацювати питання підписання меморандуму про співпрацю щодо сприяння розвитку відновлюваної енергетики в Україні із залученням новітніх технологій та інвестицій.

В жовтні ц.р. керівник Державного агентства автомобільних доріг України С.Новак та Голова Правління компанії Xinjiang Communications Construction Group Co., Ltd. (КНР) Шень Цзіньшен підписали перші в історії України контракти на реконструкцію та ремонт доріг в Україні компанією з Китаю. Це є, фактично, відновленням співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями у дорожній сфері. Контракти укладено у рамках проекту «Другий проект покращення автомобільних доріг та безпеки руху» між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Перший віце-прем’єр, глава Мінекономрозвитку Степан Кубів обговорив з китайськими інвесторами будівництво гілки київського метро з Троєщини до аеропорту «Київ»: 18 кілометрів, 13 станцій, 4-та гілка. Попередня вартість проекту $2 млрд., 85% з них забезпечуватиме китайська сторона (кредит на 20 років під 2% річних). 15% проекту фінансуватимуть коштом Київської міської державної адміністрації.

Продовжується пошук рішення щодо «Повітряного експреса». Степан Кубів повідомив, що Україна і китайська CCEC проведуть ревізію цього та інших спільних проектів. Україна сподівається знайти компромісне рішення щодо кредиту Китайської національної корпорації машинної індустрії та генеральних підрядів (ССЕС) для дешевшої реалізації проекту «Повітряний експрес» та інших проектів, для чого створена спільна група з CCEC.

ПАТ «Укргазвидобування» та компанія RG Petro-machinery Group Co (Китай) підписали договір про постачання трьох мобільних бурових верстатів на суму $11,35 млн. Умови договорів передбачають можливість оплати 60% вартості обладнання протягом 2 років після його отримання. «Укргазвидобування» купила один буровий верстат вантажопідйомністю 180 тонн за $3,48 млн і 2 верстати вантажопідйомністю 225 тонн по $3,83 млн. Договори також передбачають оплату пусконалагоджувальних та інших робіт на суму $210 тис. В листопаді «Укргазвидобування» замовила бурильних труб у китайської компанії на 72 мільйони грн. До березня 2018 р. в село Базилівщина Полтавської області поставлять 1 123 тонн бурильних труб. Ціна угоди на 21% нижче очікуваної вартості (91 млн. грн.).

Президент НАЕК «Енергоатом» повідомив, що китайська China National Nuclear Corporation (CNNC) у співпраці з Industrial & Commercial Bank of China (ICBC) запропонували Україні розглянути можливість добудови блоку №4 Хмельницької АЕС за власною технологією Hualong One (HPR-1000). Китайська сторона запропонувала свою участь в добудові блоків №3 і №4 (ХАЕС – ІФ) за формулою 1+1. Тобто, третій блок добудовується за технологією ВВЕР, четвертий – за китайською технологією – реактор Hualong. Китайські представники заявили про можливість високого рівня української локалізації під час добудови блоків і готовності надати 85% фінансування від загальної вартості проекту. Наразі пропозиція на стадії обговорення.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що з 1 листопада 2017 року закладено нитку графіку потягу №1319/1320 по транзитному маршруту через Україну в рамках Нового Шовкового шляху. Потяги складатимуться з 57 платформ під універсальні контейнери. Китайська сторона узгодила нитку графіку поїзда, який буде проходити територією України з Чженчжоу (Китай) через Чоп та Мостиську в напрямку Словаччини, Польщі та Угорщини. Міністерство активно працює із Держрезервом України з метою наповнення поїздів вантажами, а також посилюють координацію з метою налагодження експорту українських товарів до Китаю.

Є новини і в банківській сфері, нещодавно НБУ погодив спільне придбання опосередкованої істотної участі в розмірі 99,9% статутного капіталу «Українського банку реконструкції та розвитку» двом громадянам Китайської Народної Республіки Ян Дуншену і Дай Чжунюну. В НБУ також надали попередню згоду на здійснення капіталізації УБРР за спрощеною процедурою на 244 млн. грн. за рахунок додаткових внесків ТОВ «Босе (Гонконг) Ко., Лімітед» (Україна).

Українці також інколи навідуються до Піднебесної

В червні 2017 р. у рамках роботи Представництва Харківської області в провінції Хейлунцзян потенційних партнерів знайшли завод імені Малишева, «Харківмаш» та інші підприємства області. Завод ім. Малишева представив китайським інвесторам бурошнекові комплекси для видобутку вугілля в вузьких пластах вугільних шахт Китаю. Презентація проектів в сфері альтернативної енергетики була організована для консорціуму «Харківмаш». Крім того, консорціум «Харківмаш» опрацьовує питання про постачання силових трансформаторів, елементів конструкцій сонячних батарей для профільних організацій, розташованих на території провінції Хейлунцзян. Також підписано контракт між ВАТ «ХЗ «Точмедприлад» і фірмою «Atoptical Co., Ltd» (м. Чанчун, провінція Цзілінь). Контракт передбачає виготовлення на замовлення українського підприємства спеціального технологічного оснащення та оптичних деталей, які використовуються ВАТ «Точмедприлад» для виготовлення медичної техніки. Встановлені прямі бізнес-зв’язки між харківською виробничо-кондитерської групою «Лісова казка» і компаніями «Heilongjiang Jia Huang» і «International Trade Co., Ltd» (провінція Хейлунзян, КНР).

В серпні ц.р. національна асоціація цукровиків України «Укрцукор» здійснила бізнес-поїздку до Гонконгу. Учасники делегації взяли участь у виставці HKTDC Food Expo 2017 і провели низку зустрічей із зацікавленими трейдерами. За словами керівника аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор», китайський ринок є досить бажаним та перспективним для українського виробника, адже квоти на безмитні поставки цукру до ЄС залишаються мізерними.

Представники компанії Орлан-Інвест Груп відвідали промислові потужності китайської компанії SJEC Corporation, яка є світовим лідером виробництва ліфтів та ескалаторів. Метою поїздки було познайомитись наочно з рівнем якості і надійності. Керівник компанії Орлан-Інвест Груп повідомив, що за підсумком поїздки, враховуючи позитивні враження і оцінки якості та надійності продукції SJEC Corporation було підписано кілька договорів співпраці з китайською компанією.

Представники Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів влітку розпочали навчання у місті Чанчжоу (Китай) щодо співробітництва та обміну інформацією у сфері інспекції, карантину та нагляду за дотриманням санітарних вимог під час транскордонних переміщень. Участь у заході взяли представники 8 країн. Метою семінару було посилення співпраці між країнами у рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» щодо співробітництва та обміну інформацією у сфері інспекції, карантину та нагляду за дотриманням санітарних вимог під час транскордонних переміщень людей, товарів, вантажів, сприяння підвищенню професійного рівня знань посадових осіб компетентних органів країн, ознайомлення учасників семінару з нормативно-правовою базою щодо здійснення санітарно-карантинного контролю в пунктах пропуску через державний кордон Китаю.

Базовий принцип

Щільність і різноманітність подій, контакти на всіх рівнях безперечно сприятимуть подальшому розвитку торгово-економічних відносин наших країн. Тепер час поглиблювати сталу співпрацю. І якщо Піднебесна вже зайшла в Україну, то українцям ще тільки доведеться виборювати увагу китайських споживачів і довіру інвесторів. У нас досить значну частку експорту складає сировина і дуже малою часткою експорту є готова продукція. Додана вартість маленька, і доходи, відповідно, маленькі.  А імпортуємо ми переважно готову продукцію. При наявній структурі товарообігу нам «світить» перетворитися на сировинний придаток Китаю.

Забезпечити низьку інфляцію при сировинній економіці практично неможливо, оскільки тільки при розвиненій економіці ціни ростуть не так істотно, як у нашій державі. Саме тому, нам радять спрямувати всі зусилля на те, щоб економіка нарешті запрацювала, щоб створювалася додана вартість, щоб створювалася більш складна, бажано ексклюзивна, продукція. Лише тоді вплив цих сировинних чинників буде значно меншим і доходи населення зростатимуть. Здається, в плани наших китайських партнерів входить будівництво високотехнологічних підприємств в Україні для того, щоб заходити на європейський ринок. А отже –  наші інтереси поєднуються, а ресурси взаємодоповнюються.

“Тянься Лінк”