Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Подальше зміцнення українсько-китайського партнерства

    2019-01-08

    На початку грудня 2018 року у Парижі голова Фонду перспектив і інновацій Ж.-П. Раффарен у своїй промові на 4 міжнародному форумі Шовкового шляху зазначив, що на тлі множення факторів конфліктів у світі сприяння міжнародному співробітництву і захист мультилатералізму є ключем до досягнення нового балансу на планеті. Понад 300 гостей з різних країн та регіонів світу, ООН та інших міжнародних організацій, відомих банків і транснаціональних корпорацій зібралися обговорити головну тему цьогорічної події: «Один пояс, один шлях»: сприяння сталому глобальному розвитку».

    На переконання учасників один з найбільших міжнародних проектів століття, ініціатива «Один пояс, один шлях» має важливе значення для розвитку світу, оскільки допомагає різним державам просувати взаємодію і спільно розвиватися. За п’ять років ініціатива отримала широку підтримку, до неї приєдналися понад 140 держав і міжнародних організацій.

    На церемонії відкриття першого засідання консультативної ради форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях» у Пекіні член Політбюро ЦК Компартії Китаю, глава канцелярії Комісії ЦК КПК у закордонних справах Ян Цзечі навів дані, що до теперішнього часу китайські компанії заснували в 24 країнах-учасницях ініціативи 82 зони економічного і торгового співробітництва, що дозволило створити 240 тис. робочих місць.

    Китайська сторона підкреслює, що ініціатива має глибокий вплив на створення механізму глобального економічного управління і стала проектом відкритого глобального співробітництва, сприяє спільному розвитку та процвітанню всіх країн світу, просуванню будівництва співтовариства з єдиною долею для всього людства.

    У руслі європейської інтеграції

    Відносини Китаю і ЄС, присутність і вплив КНР в Європі помітно розширюється. У розпорядженні китайської публічної дипломатії з’явилися такі інструменти як інвестиції, кредитування та фінансові важелі. Водночас, європейські аналітики звертають увагу, що Брюсселю і Пекіну гостро не вистачає конкретних угод, особливо з торгових і економічних питань у сфері ключових інтересів Європи.

    Завданням сьогодення для європейців є пошук напрямів, де ЄС може реалізувати свої пріоритети, і відмова від тих, де діалог є непродуктивним. Китай, як і раніше, готовий переймати підходи і досвід в таких сферах, як сталий розвиток, зелені міста, транспорт майбутнього. Це йому вигідно, а на деяких з цих напрямів він може претендувати на світове лідерство.

    З 2013 р. на рівні КНР-ЄС відбувається робота над інвестиційною угодою, яка має замінити наявні угоди між Китаєм і окремими європейськими країнами. У жовтні 2017 р. розпочався 15-й раунд переговорів. Експерти сходяться на думці, якщо Китай пристане до пропозицій ЄС, а Європа відреагує позитивно.

    Європейці констатують, що за останні десять років Китай спромігся стати важливою частиною «європейського ландшафту». Україна лише намагається посісти достойне місце серед країн-членів ЄС і будувати надійні та вигідні відносини з КНР. Нашій державі як частині Європи, дуже важливо стежити за процесами, що відбуваються у відносинах Брюсселю і Пекіну, рухатися у руслі європейської інтеграції, але насамперед орієнтуватися на національні інтереси.

    Як відомо, на початку листопада ц.р. у Шанхаї на першій китайській міжнародній імпортній виставці CIIE-2018, Перший віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів запропонував розпочати спільні українсько-китайські консультації щодо передумов створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Китаєм. Не є таємницею що питання ЗВТ з КНР сприймається українськими економістами, виробниками, деякими політиками і експертами досить неоднозначно.

    Але з огляду на рішення і заходи, які заплановані у ЄС, розпочати консультації щодо створення ЗВТ саме вчасно. Переговорний процес триватиме не один рік, а наразі у ЄС йде реформа інструментів торговельного захисту. Європарламент вже схвалив зміну антидемпінгових норм, яка тепер буде розглянута у Європейській раді. Єврокомісія визначить країни і галузі, де є цінові спотворення, після чого європейські компанії зможуть подавати скарги і тягар доведення ляже на іноземні компанії.

    У подальших планах Брюсселя модернізувати інші інструменти, включаючи компенсацію за демпінг, причому так, щоб вони відповідали правилам СОТ і стосувалися всіх зовнішніх партнерів. ЄС передбачає почати переговори про об’єднання зусиль «Одного поясу, одного шляху» і європейських інвестиційних фондів. Як вважають аналітики, південним і східним країнам ЄС це буде корисно, тому що дозволить уникнути залежності від обтяжливих кредитів.

    Отже, Україна вже зараз має основні європейські орієнтири і принципи, на базі яких може приступити до початку обговорення умов ЗВТ із китайськими колегами. Співпраця українських виробників із зарубіжними партнерами в рамках наявних інтеграційних об’єднань і створення ЗВТ з іншими країнами дасть додаткові можливості для експорту вітчизняної продукції і отримання валютних надходжень.

    На думку провідного аналітика Європейської ради з міжнародних відносин Франсуа Годемана та координатора програми вивчення Азії і Китаю Європейської ради з міжнародних відносин Абігейл Васельє, стратегічне партнерство без стратегічного змісту більше не є варіантом, для Європи прийшла пора наповнити його цим змістом.

    Експерти наголошують, що для забезпечення вигідної співпраці з Пекіном в Україні мають з’явитися жорсткі законодавчі рамки щодо якості продукції, відповідності екологічним нормам і соціальної відповідальності бізнесу. Вже частково проведена адаптація українського законодавства до європейського рівня може відіграти позитивну роль.

    До речі, за оцінками британських торговельних палат у Китаї, майже половина з 212 британських компаній, які взяли участь у опитуванні (47%) вважають, що Brexit може позитивно вплинути на бізнес у випадку, якщо Лондон і Пекін підпишуть угоду про вільну торгівлю. Лише менше, ніж 8% думають навпаки. Результати опитування показали високий рівень оптимізму серед британських компаній у Китаї, незважаючи на геополітичні невизначеності у світовій економіці.

    Очікування партнерів

    Україна надає великого значення стратегічному партнерству з Китаєм та готова поглиблювати всебічну співпрацю. Ми активно прагнемо диверсифікувати свою торговельну мережу і Китай став важливим напрямком пошуку нових партнерів. Двостороння торгівля між Україною та Китаєм склала $5,8 мільярда протягом перших восьми місяців 2018 р., що на 21 відсоток більше від 2017 року. Очікується, що торгівля між Україною та Китаєм до кінця року складе $8,7 мільярдів і вже у 2019 р. досягне $10 мільярдів.

    Україна і Китай мають потенціал протягом найближчих п’яти років подвоїти свій річний товарообіг до $20 млрд. Піднебесна – це величезний ринок збуту для українських підприємств високотехнологічних товарів і якісної продукції АПК. Прагнучи покращити продовольчу безпеку, Китай особливо цікавиться українськими сільськогосподарськими продуктами. Сьогодні можна впевнено стверджувати, що сторони зацікавлені у розширенні і поглибленні відносини двох держав.

    Нагадаємо, у грудні 2017 р. Китай та Україна підписали Меморандум про співпрацю у сфері енергоефективності та «зеленої» енергетики, а також План дій щодо спільного будівництва економічного поясу Шовкового шляху та Морського шовкового шляху ХХІ століття.

    У квітні 2018 р. була підписана угода ДТЕК з китайською компанією China Machinery Engineering Company (CMEC) на побудову однієї з найпотужніших у Європі станцій з вироблення сонячної енергії. Зараз цей проект з китайськими інвестиціями, один з найбільших в енергетиці України, реалізується неподалік м. Нікополь. Після його завершення випуск «зеленої» електроенергії Нікопольської СЕС становитиме понад 200 Мвт. Нещодавно стало відомо, що до вересня 2024 р. китайці побудують енергоблок Слов’янської ТЕС майже за 20 млрд. гривень.

    Минулого року Україна розпочала проект за участю чотирьох портів Чорного моря на півдні України та двох портів Балтійського моря на півночі Польщі. Він має бути завершений протягом трьох років. Китайські компанії активно беруть участь і стають переможцями відкритих конкурсів з реалізації великих інфраструктурних проектів Адміністрації морських портів України. Зокрема, China Harbour Engineering Company Ltd виконала роботи з днопоглиблення в порту «Южний», а з серпня 2018 р. почала працювати в порту «Чорноморськ».

    Через наші порти китайський бізнес здійснює поставки української продукції і транзитних вантажів до КНР та забезпечує необхідною сировиною свої підприємства на території ЄС. Міністр інфраструктури Володимир Омелян переконаний, що Україна повинна стати потужним центром логістики на шляху поставок товарів між Європою та Азією та брати активну участь у реалізації запропонованої Китаєм ініціативи «Один пояс, один шлях».

    У листопаді ц.р. на 3-му Українському форумі Шовкового шляху представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що сторони мають хороші перспективи співпраці в галузі базової інфраструктури, промисловості, торгівлі, сільського господарства, енергетики та в наукомістких галузях економіки. Представник Президента підтвердила, що українська влада готова надавати підтримку зміцненню ділових зв’язків між двома країнами.

    Питання залучення китайських інвестицій в українські експортноорієнтовані промислові підприємства, а також створення спільних виробництв у промисловій сфері на базі наявних виробництв і високотехнологічних нових залишається важливим для України. На жаль, необхідних успіхів Україна поки не досягла, незважаючи на сподівання і певні зрушення за європейськими стандартами.

    Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що 11 кварталів поспіль країна має економічне зростання. Але уряд розуміє, що цього недостатньо. Ключовим завданням на 2019 р. В. Гройсман вважає підтримку фінансової стабільності, активний промисловий розвиток, особливо у сегменті інновацій і створення національного продукту, а також інвестиції в людський капітал за рахунок зростання економіки.

    Минулого тижня міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Service підвищило рейтинг емітента і облігацій уряду України до Caa1 з Caa2, змінивши прогноз з позитивного на стабільний. За рейтингом Best Countries for Business журналу Forbes Україна покращила позицію на 3 пункти і посіла 77 місце.

    У звіті Мінекономіки повідомляється, що у I-му півріччі 2018 р. рівень тіньової економіки становив 32% від офіційного ВВП, що на 3 п.п. менше у порівнянні з аналогічним періодом 2017 р. Урядовці відзначають, що зниження рівня тіньової української економіки відбулося завдяки збереженню макроекономічної стабільності, покращенню умов ведення бізнесу в Україні та укріпленню тенденції до економічного зростання.

    Однак, за даними Державної служби статистики станом на 1 липня 2018 р. найбільше інвестицій у приватний сектор України надійшло з Кіпру — $9,18 мільярдів, що склало 28,2% від загальних надходжень за 6 місяців цього року. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну складає $32,6 мільярдів. Окрім Кіпру, найбільшими інвесторами України є Нідерланди (21% від загального обсягу інвестицій), Німеччина (5,3%), Швейцарія (4,7%) та Британські Вірґінські острови (4,1%).

    Державна служба статистики України повідомляє, що обсяг прямих китайських інвестицій станом на 1 жовтня 2018 р. склав $17,818 млн., тоді як у січні поточного року цей показник був на рівні $17,777 млн. Інвестиції з Китаю надійшли у виробництво товарів з деревини, виробництво паперу та поліграфії. Фінансові вкладення в цей вид діяльності зросли з $14,4 тис. на початку року до $102,7 тис. у вересні ц.р. Обсяг інвестицій у готельно-ресторанний бізнес виріс з $11,3 тис. на початку року до $104,7 тис. у вересні.

    Водночас певний відтік коштів торкнувся промислового виробництва ($4,848 млн. у січні проти $4,827 млн. у вересні), будівництва ($1,128 млн. проти $1,206 млн.), транспорту, складського господарства, кур’єрських та поштових послуг ($1,430 млн. проти $1,419 млн.).

    Українські спеціалісти вважають, що іноземних інвесторів стримують політична турбулентність, вітчизняний бізнес-клімат і зовнішня заборгованість. Наступного року від України очікують продовження реалізації справжніх системних реформ, результатом яких, зокрема буде захищеність інвестиційної діяльності за європейськими зразками. Інвестор потребує чітких сигналів, що попри всі зовнішні перепони державний борг скорочується, ВВП зростає, реальний сектор економіки розвивається, рівень інфляції знижується, фінансовий сектор посилюється, а платоспроможність українців підвищується.

    Прийдешній 2019-й: поради експертів

    На думку заступника глави Міжнародного валютного фонду Девіда Ліптона, внаслідок падіння вартості основних сировинних продуктів найближчими роками слід очікувати світової фінансової кризи. МВФ попереджає, що насамперед це вдарить по тих країнах, які займаються продажем сировини, і Україна з експортом зерна і металу, безумовно, в їх числі. У той же час в Moody’s відзначають, що Україна як і раніше схильна до ризику відновлення геополітичної конфронтації, а також зміни влади, що може призвести до затримки або часткової зміни ходу реформ.

    Нещодавно на урочистому підписанні інвестиційного договору між ПАТ «Донбасенерго» та китайською компанією Dongfang Electric International Corporation (м. Ченду, провінція Сичуань), Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей закликав представників DEIC приділяти підвищену увагу цьому проекту, проводити високоякісні роботи, строго дотримуватися умов договору та європейських стандартів. Посол КНР також порадив добре вивчити загальний стан і національні особливості України, підготувати додатковий план на випадок питань і труднощів, що можуть виникнути в процесі проведення будівельних робіт.

    Україні варто аналогічно ставитись до великого проекту «українсько-китайські двосторонні відносини». З огляду на прогнози та наявні несприятливі фактори, нашій державі наступного року не можна помилятися, зволікати і бути легковажною. Виходячи з минулого досвіду й помилок, експертна спільнота привертає увагу влади до значущих аспектів українсько-китайських відносин у наступному році.

    Зокрема, фахівці пропонують:

    – принципово уникати будь-яких проявів непослідовності, спонтанності і непередбачуваності;

    – дотримуватись існуючих домовленостей, виконувати наявні угоди, програми, проекти, зобов’язання;

    – вивчати китайський досвід створення ЗВТ з іншими країнами і розпочати консультації щодо створення ЗВТ;

    – розвивати і підтримувати продуктивний діалог з китайською стороною на всіх рівнях, платформах майданчиках і продовжувати створювати нові;

    – зміцнювати регіональне співробітництво, зосередитись на крупних місцевих проектах у рамках реалізації китайської ініціативи «Один пояс, один шлях»;

    – підтримувати і сприяти українським експортним підприємствам і компаніям, які хочуть співпрацювати з КНР;

    – продовжувати системну роботу щодо пошуку і підготовки нових спільних двосторонніх і багатосторонніх проектів;

    – вивчати китайський досвід щодо створення технопарків і бізнес-інкубаторів, комерціалізації інноваційних винаходів і розробок;

    – окрему увагу приділити співпраці у галузі освіти, культури, зокрема кінематографії і туристичній галузі.

    В українсько-китайських відносинах у 2019 році найголовніше не допускати пауз та невизначеності. Стале партнерство будується на взаємній зацікавленості, відповідальності і довірі. Так і варто працювати.

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *