Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Освіта як перспективна галузь українсько-китайського партнерства

    2018-08-21

    Минув рік від другого засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі освіти Комісії зі співробітництва між урядами України та КНР. За шість років, що минули з моменту першої зустрічі Підкомісії, відбулося немало позитивних змін. Триває розвиток прямих контактів між вищими навчальними закладами України та Китаю, підписані нові угоди про співпрацю, академічні обміни, науково-технічне співробітництво й обмін досвідом у сфері розробки професійних стандартів. Цього року наші країни продовжують поглиблювати співпрацю в освітній галузі.

    У 2016 р. керівники низки провідних українських університетів взяли участь у Першому міжнародному освітньому форумі з інноваційного розвитку, в рамках якого було створено Міжнародний освітній альянс з інновацій та розвитку – об’єднану платформу для 66 університетів та 40 компаній з України, Китаю, Польщі, Франції, Італії, Південної Кореї та інших країн, що має на меті надання освітніх послуг, проведення спільних наукових розробок, їх комерціалізацію та просування на міжнародні ринки.

    У червні 2017 р. у Києві відбувся Форум ректорів українських та китайських університетів, у якому взяли участь представники понад 40-а університетів КНР та понад 25 ректорів ВНЗ України. Під час Форуму 10 українських та 9 китайських ВНЗ презентували свої можливості для навчання, а між вищими навчальними закладами України і Китаю було підписано понад 20 офіційних договорів про співробітництво.

    У грудні 2017 р. під час Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР підписано Угоду між МОН України та Міносвіти КНР про співробітництво в галузі освіти на наступні п’ять років. Багато українських студентів виявили бажання поглиблено вивчати китайську мову. Згідно з умовами двосторонньої Угоди про співробітництво в галузі науки між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки Китайської Народної Республіки Уряд Китаю надав громадянам України 76 стипендій на 2018-2019 навчальний рік.

    Головним інформаційним джерелом про вищу освіту в Україні для китайських громадян є Український державний центр міжнародної освіти Міністерства освіти і науки України.

    Серед випускників середніх шкіл Китаю є достатньо високий попит на навчання в українських вищих навчальних закладах. В результаті роботи підкомітету квота для китайських громадян, які навчаються в Україні за рахунок української сторони, була збільшена до 120 студентів.

    Жива матерія взаємодії

    На Другому форумі ректорів українських та китайських ВНЗ Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зазначила, що здійснюються академічні та наукові обміни, проводяться спільні академічні та наукові форуми і конференції, відбувається підготовка та видання освітніх і наукових матеріалів, спільне керівництво кандидатськими та докторськими дисертаціями.

    Міністр освіти КНР Чен Баошен відзначив, що дружба між нашими країнами міцна, але ще недостатньо глибока. На його переконання, саме в сфері освіти ми можемо розвинути співпрацю сильніше. Високий рівень студентських обмінів між Україною та КНР зберігається: у 2017 р. близько 2600 українських студентів навчались у Китаї та близько 2100 китайських студентів здобували вищу освіту в Україні. З огляду на це, особлива увага приділяється активізації співпраці між вищими навчальними закладами двох держав. За словами міністра Чен Баошена, укладені угоди про співробітництво в галузі технічної освіти та проведена робота щодо реалізації програми китайсько-українського подвійного диплому.

    Активно розвивається співпраця між державами у форматі створення центрів вивчення української та китайської мови та культури. Наразі, у КНР створені Центри вивчення української мови та культури у Пекінському, Шанхайському, Тяньцзінському та Далянському університетах іноземних мов.

    В Україні успішно працюють чотири Інститути Конфуція: в Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, у Харківському національному університеті ім. В.Каразіна, у Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім. К.Ушинського та у Київському національному лінгвістичному університеті. Крім того, у Київській гімназії східних мов №1 створено Клас Конфуція.

    Маємо приклади плідної співпраці університетів. Зокрема Національною металургійною академією України та Північно-східним університетом (м. Шеньян, провінція Ляонін) реалізується проект з впровадження в КНР технології електрошлакового рафінування в партнерстві з компанією Сіностіл. Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» реалізується «Програма 4-х принципів» (створення спільних освітніх і науково-інноваційних центрів КПІ в КНР, розширення підготовки кадрів для КНР).

    Національним авіаційним університетом та Технологічним університетом Нінбо реалізовано спільний науково-дослідний проект в галузі транспорту і логістики «Взаємодія транспортно-логістичних систем в глобальному інформаційному просторі». Основна мета цього проекту – розробка наукової платформи міжнародного логістичного кластера з використанням мультимодальних перевезень та транспортно-логістичного обслуговування міжнародних товарних потоків між Україною та КНР.

    Під час канікул

    У червні ц.р. до Київського національного університету імені Тараса Шевченка з робочим візитом прибула делегація Ланьчжоуського університету на чолі з ректором Ян Чунхуа.

    Ян Чунхуа повідомив про те, що наразі в Ланьчжоуському університеті створено усі умови для вивчення української мови. Крім того, ректор зазначив, що спільна робота є продуктивною та корисною для закладів вищої освіти двох країн, а тому в подальшому Ланьчжоуський університет й надалі сприятиме науковому, освітньому і культурному співробітництву з Українськими ВНЗ. Зустріч була присвячена обговоренню розвитку співробітництва у конкретних напрямах, а саме: історія, фізика та медицина.

    У липні 2018 р. Медичний університет ім. Богомольця взяв участь у II Міжнародному форумі медичної освіти. У роботі форуму, який відбувся у м. Шеньян під девізом «Взаємність, лідерство, розвиток», взяли участь понад 300 вчених, фахівців і експертів у медичній галузі. Представники 30 медичних ВНЗ з 15 країн світу, таких як Китай, Пакистан, Таїланд, Малайзія, Філіппіни, Естонія, Румунія та інших прийняли рішення заснувати Міжнародний альянс медичної освіти «Один пояс, один шлях» («Belt & Road» International Medical Education Alliance (BRIMEA).

    В рамках цього альянсу сторони-підписанти надалі співпрацюватимуть у багатьох науково-дослідних проектах. Співзасновником від України став Національний медичний університет ім. Олександра Богомольця. Відбулися пленарне засідання і робота двох круглих столів. Розглянуто питання адаптації медичної освіти до нових інноваційних вимог і формування універсальних стандартів у сфері глобальної охорони здоров’я. Фахівці поділилися своїми напрацюваннями у напрямі нових освітніх технологій і проблем забезпечення і контролю якості освіти.

    16 липня ц.р. у Сумському національному аграрному університеті відбулося урочисте підписання угоди про співпрацю з Інститутом Цзі Ян Чжецзянського університету землеробства і лісового господарства. Угодою передбачено підготовку фахівців рівня бакалавр, магістр, доктор філософії. Зараз у Сумському національному аграрному університеті на стажуванні знаходяться китайські студенти. Програма стажування передбачає навчальний курс, а також знайомство з українською культурою. Це вже другий етап співпраці між СНАУ та університетом з міста Чжуцзі. Взимку студенти українського вузу відвідали цей університет з навчальним візитом.

    Вже декілька років на замовлення Міністерства комерції КНР проводяться заходи, які дають можливість представникам різних країн побачити сучасний Китай. Минулого місяця у м. Шеньян провінції Ляонін відбувся Міжнародний семінар для ректорів університетів. Україну представили три заклади вищої освіти: з Тернополя, Ніжина та Києва.

    З метою ознайомлення з системою освіти Китаю українська делегація відвідала декілька університетів: Шеньянський педагогічний університет, філіал Далянського політехнічного університету, Північно-східний університет та Східно-китайський педагогічний університет. У червні ц.р. на Міжнародному культурно-освітньому форумі «Шовковий шлях 2018: Україна-Китай» ТНПУ ім. В.Гнатюка вже підписав Меморандуми про співпрацю з 11 китайськими університетами.

    На початку серпня в Україні відкрився перший науково-навчальний Центр NATON ACADEMY UKRAINE. Навчальний центр створено завдяки спільним зусиллям Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця та компанії Naton Medical Group з Китаю. Співпраця НМУ ім. О. О. Богомольця та Naton Medical Group почалася близько 10 років тому. Компанія Naton постачає в Україну продукцію для ендопротезування та остеосинтезу протягом 22 років. Понад 80% лікарень по всій Україні використовують продукцію Naton Medical Group.

    Naton Group безкоштовно надала набори інструментів для імплантації 25 лікарням по всій Україні загальною вартістю близько $600 тис. У Центрі проводитиметься навчання практикуючих лікарів та студентів-медиків за міжнародними стандартами, а також з міжнародних протоколів лікування, що наразі використовуються лише в НМУ ім. О. О. Богомольця. Українські спеціалісти тепер матимуть змогу навчатися та стажуватися за кордоном у провідних медичних закладах світу. Наразі Україні варто подбати про те, щоби створити умови спеціалістам для повернення додому як сьогодні це відбувається в Піднебесній.

    «План на 1000 людей»

    У 2017 р. Міністерство освіти Китаю оприлюднило новину, що у 2016 р. кількість китайських студентів за кордоном та кількість іноземних студентів в Китаї, зростає синхронно. Водночас, Китай вже став країною Азії, яка приймає найбільше студентів з інших країн. За наявною інформацією у 2016 р. загальна кількість країн та регіонів, з яких до Китаю приїхали студенти, досягла 205, що є новим рекордом.

    Кількість іноземних студентів, які приїхали до Китаю на навчання у 2016 р., перевищила 440 000 осіб, що у порівнянні з 2012 роком більше на 35%. Переважна кількість студентів, що навчаються в Китаї на стипендії китайського уряду, приїжджають саме з країн Шовкового шляху. Голова міжнародного відділу Міністерства Освіти КНР Сюй Тао вважає, що це допоможе країнам Шовкового шляху підготувати талановитих лідерів та висококваліфікованих спеціалістів.

    З іншого боку, країн, до яких їдуть навчатись китайські студенти, відносно небагато. У 2016 р. майже 90% китайських закордонних студентів поїхали до США, Великобританії, Австрії та ще 10 країн. За даними «Збірника офіційних документів про зайнятість студентів, учнів за кордоном у 2016 р.», опублікованих у січні 2017 р., у 2016 р. з Китаю вирушили на навчання за кордон 545 тис. студентів. Їх кількість збільшилася на 36,2% в порівнянні з 2012 р. А кількість студентів, які повернулися на батьківщину, становить 433 тис., що на 58,6% більше, в порівнянні з 2012 р.

    Аналітики вважають визначальною причиною повернення китайських студентів додому – стабільний розвиток Китаю. Згідно з доповіддю, яку опублікував Міжнародний інститут менеджменту Лозанни в Швейцарії, серед 63 основних економік світу, Китай посів перше місце за результатом зайнятості населення. Отже, Китай швидко стає «магнітом» для талантів і висококваліфікованих кадрів.

    Останніми роками Китай наполегливо розвиває так званий «План на 1000 людей». Розробка плану почалася ще у 2008 р. Він спрямований на залучення кадрів високого рівня з-за кордону у важливі державні проекти, навчальні заклади, лабораторії, а також підприємства центрального підпорядкування, фінансові установи державного значення і високотехнологічні зони Піднебесної. За цей час в країні було створено понад 300 бізнес-інкубаторів для стартапів співвітчизників, які приїхали з-за кордону.

    В рамках реалізації цього Плану в Китаї спостерігається третя хвиля повернення китайських студентів на батьківщину. Експерти прогнозують, що в наступні п’ять років до Китаю приїде більше фахівців, ніж виїде. Таким чином, ця третя хвиля зворотної еміграції співвітчизників до Китаю стала наймасштабнішою з моменту створення держави в 1949 році. До того ж, виконання Плану забезпечує КНР міцні позиції у конкуренції за міжнародні кадри.

    Розширення співпраці

    Зараз успіхи партнерських відносин між Україною і Китаєм в сфері освіти є очевидними. У наявності обопільний інтерес молоді до історії, культури і традицій, розвивається співробітництво між навчальними закладами країн, зростає кількість учасників програми молодіжного обміну. Прикладом тому є зростання кількості тих, хто вивчає українську мову в Китаї та китайську – в Україні. Але нам необхідно активніше збільшувати загальний обсяг двосторонньої академічної мобільності, шукати нові форми взаємодії: форуми, олімпіади, літні школи, спільні українсько-китайські асоціації за різними освітніми напрямами.

    Зміцнення багатопланових зв’язків з Китаєм зараз є одним з пріоритетів зовнішньої політики України і носить стійкий довготривалий характер. В епоху глобалізації зросла необхідність не лише глибокого вивчення китайської мови і культури, але і великої кількості спеціалістів з різних галузей економіки зі знанням китайської мови. Сьогодні у ВНЗ потрібно більше програм і профілів з поглибленим вивченням китайської мови, наприклад, таких як «Україна і Китай в сучасній світовій політиці», «Економіка і банківська справа КНР», «Юриспруденція і право КНР», «Політологія і соціологія в Китаї», «Ведення бізнесу з Китаєм» «Організація туристичної галузі», «Китайська культура і мовна діяльність» тощо.

    Досягнення Китаю і поглиблення українсько-китайського партнерства варті того, щоби великій бізнес України вагоміше вкладався у освітні і наукові програми, витрачався на гранти з підготовки потрібних вітчизняних профільних фахівців зі знанням китайської мови. Організація ефективної системи співпраці провідних фахівців і ВНЗ наших країн, підвищення продуктивності українсько-китайського співробітництва у освітній галузі на міжрегіональному рівні залежить від використання всіх сучасних інструментів.

    Нагадаємо, 2019 – рік Китаю в Україні. Тож будемо сподіватися, що урядовці і освітяни всіх рівнів прицільно визначаться у перспективних напрямах і можливостях для подальшого розвитку співпраці з КНР в освітній галузі, створенні спільних освітніх програм і відповідних бізнес проектів. Особливої уваги заслуговує досвід залучення інвестицій в освіту та науку Піднебесної, адже перспективи очевидні. Обидві країни зацікавлені в активному співробітництві і є чимало спільних проектів, які очікують на реалізацію.

    “Тянься Лінк”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *