ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Нардепи “вичавлюють” китайського інвестора в Стокгольмський арбітраж

2016-12-02

На початку листопада на Енергетичному дні в Києві відбулася неординарна подія. Представник китайської державної компанії CNBM New Energy Engineering, чий виступ був запланований програмою заходу, замість доповіді заявив, що виступ скасовується, і демонстративно покинув зал. Причиною було названо прийняте за день до цього рішення комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу.

Пізніше генеральний директор CNBM New Energy Engineering Юнчжи Чен пояснив в інтерв’ю інформагентству “Інтерфакс-Україна”, що мова йде про очевидну дискримінацію китайського енергетичного бізнесу в Україні, останньою крапкою в якій стало схвалення парламентським комітетом законопроекту №5129 (авторство – Тетяна Чорновіл).

Цей законопроект передбачає зниження гарантованого Україною до 2030 року “зеленого тарифу” для частини сонячних електростанцій, які знаходяться в Україні. Причому, прописаний проект настільки вибірково, що по суті зниження торкнеться станцій, що належать лише одній компанії. Для інших станцій пропонується залишити колишній тариф.

“Автори законопроекту ввели в оману своїх колег і громадськість щодо власників і фінансових показників, і в результаті на даному комітеті по законопроекту №5129 було прийнято свідомо дискримінаційне рішення. Без врахування нашої позиції – позиції іноземних інвесторів і власників електростанцій. Звичайно ж, після всіх цих подій робити доповідь про інвестиційну привабливість енергетичної галузі України та про наші подальші плани у вашій країні не мало сенсу “, – заявив представник CNBM.

Це була незвично гостра заява для зазвичай дипломатичних представників державного сектора Китаю, залучення кредитів та інвестицій з якого сьогодні часто називається політиками владного ешелону одним з пріоритетів. Причому, під дискримінацію потрапила компанія, яка ще в середині вересня урочисто підписувала з Міністерством енергетики України Меморандум про співпрацю, з великими планами з боку українського міністерства і намірами китайської сторони вкласти в українські проекти більше $ 2 млрд. дол. нових інвестицій.

Щоб “збити” в найкоротші терміни такого інвестора, дійсно треба мати феноменальний талант і широту державного мислення! Ну і потужні політичні можливості, звичайно.

Ми спробували розібратися, як позначаться на ринку ініціативи українських депутатів. Хто оголосив полювання на “китайців”? І чому з проекту “переділу” енергоринку наполегливо “стирчать вуха” однієї політико-фінансової групи, раніше неодноразово потрапляла у скандали зі спробами відбирання то державної власності, то майна іноземців?

В яку ціну енергія сонця?

Сонячна енергетика в Україні перестала бути екзотикою і почала з’являтися в промислових масштабах після введення “зеленого тарифу” (Feed-in tariff) – довгострокових контрактів на придбання електроенергії Енергоринком за обумовленими заздалегідь підвищеними ставками закупівлі, що дозволяє інвесторам в середньостроковій перспективі окупити вкладені в “зелену” енергетику кошти. Україна взяла на озброєння придуманий в 1978 році в США і який використовується сьогодні в 50 країнах світу інструмент, який дозволив залучити гроші під енергетичні проекти.

Фактично, до 2030 року були введені тарифи для “відновлюваної” енергетики, які вважалися з певним коефіцієнтом від базових тарифів для енергетики традиційної станом на 2009 рік. При цьому, самі базові тарифи були зафіксовані в євровалюті, що захищало потенційних інвесторів від валютних коливань. Так, перед початком обвалу національної валюти в 2014 році 1 кВт енергії малих ГЕС коштував 0,85 грн., вітроелектростанцій – 1,23 грн., енергії з біомаси – 1,35 грн., сонячної енергії (як найдорожчою в будівництві станцій) – близько 5 грн. По суті, Україна як би запрошувала інвесторів – приходьте, вкладайте валютні кошти, розвивайте альтернативну енергетику, вона зможе окупитися.

Сьогодні українські політики часто заявляють, що обраний в 2009 році розмір коефіцієнта був дуже високим навіть за Європейським мірками. Так, за станом на сьогоднішній день, виходячи з норм закону, вартість 1 кВт від сонячної енергетики становить для нових станцій 0,16-0,17 євро (в залежності від типу установки) і 0,45 євро для самих раніше побудованих. Тоді як, наприклад, в Німеччині для нових СЕС діє тариф 0,15 євро. Правда, при цьому забувають згадувати, що для СЕС, побудованих в минулі роки, німецький тариф залишається на рівні 0,50 євро за кВт, і німецький уряд навіть не намагається його знизити, досконально виконуючи взяті на себе зобов’язання.

Ще одна претензія, яку висловлюють до “зеленого тарифу” депутати однієї з фракцій – нібито такий високий тариф приймався прем’єром, а потім президентом Януковичем, щоб зробити будівництво СЕС вигідним для братів Клюєвих. Однак, як відомо, тариф приймався Верховною Радою в 2009 році, коли прем’єром була Тимошенко, а президентом В.Ющенко. Тобто, для всього зовнішнього світу це був закон проголосований парламентом з підписом Президента. Уже в 2014 році з анексією Криму було втрачено контроль над третю потужностей, в тому числі – найбільшими українськими СЕС. Але в самій Україні сонячні електростанції продовжували працювати і будуватися, в тому числі за кредитні кошти ЄБРР.

Східний шанс

Ще в 2011 році на український ринок прийшла CNBM International Corporation. Компанія, підконтрольна Держраді Китаю і входить в топ-500 найбільших компаній світу рейтингу Fortune Global.

Головним профілем роботи CNBM в Україні є поставки матеріалів і устаткування. А тому, обладнання цієї компанії поставлялося на більшість об’єктів лідера ринку – електростанції тієї самої клюевской Active Solar.

Коли почалася криза, Active Solar просто відмовилася платити за поставлене обладнання та залучені кредити. Після чого почалися тривалі переговори, які привели до передачі електростанцій Active Solar китайської CNBM. Тобто CNBM забрала ці станції в рахунок погашення боргів. Згодом, китайська держкомпанія почала розраховуватися з боргами сонячних станцій перед кредиторами, у тому числі – по скандальному кредиту “Ощадбанку”.

На тривалий термін розтягнулася і процедура переоформлення власності в держорганах України. Так, тільки восени 2016 офіційно перейшла у власність CNBM остання зі станцій Active Solar – “Нептун Солар”.

За інформацією самої компанії, в цілому CNBM було вкладено близько $ 1 млрд. У вигляді інвестицій і фінансування (в тому числі у вигляді товарних кредитів) і більш EUR168 млн. З них були конвертовані в капітал десяти сонячних електростанцій в Україні.

За експертними оцінками, сьогодні китайська компанія контролює 60% потужностей української сонячної енергетики і неодноразово заявляла про наміри в подальшому вкладати гроші в реконструкцію і подальший розвиток української енергетики.

Тарифні ігри

На відміну від китайців, українська сторона, як виявилося, не відрізнялася такої ж педантичністю. До початку 2015 року НКРЕКУ просто не стала перераховувати “зелений тариф” до актуального курсу євро.

“В кінці 2014-го – на початку 2015 рр.” зелений ” тариф не переглядали до курсу євро, який суттєво змінився. Дії, а вірніше бездіяльність НКРЕКУ – грубе порушення законодавства. Пізніше НКРЕКУ прийняла рішення компенсувати недоотримані кошти виробникам відновлюваних джерел енергії, але по якихось причин наші об’єкти в цей список не включили. На наші запити відповідей по суті не було. Можна припустити, що список формувався непрозоро і вибірково. Наші компанії подали до судів і виграли їх – однак ситуація так і не вирішена. Компенсацію за неперегляд до курсу євро, на відміну від всіх інших виробників ВДЕ, наші об’єкти так і не отримали “, – розповів Юнчжи Чен.

У червні 2015 року Верховна Рада змінила правила застосування “зеленого” тарифу і тимчасово, до 1 січня 2017 року, знизила “зелений” тариф для сонячних електростанцій потужністю понад 10 МВт, які були введені в експлуатацію до 1 липня 2015 року. З 2017 року тарифи для СЕС повинні повернутися на колишній рівень.

Такий крок був пояснений українською стороною необхідністю збереження загального тарифу для споживачів під час кризи, зниженням тиску на ринок. Правда, в результаті тарифи для споживачів, заради “збереження” яких затівалося тимчасове “затягування поясів” таки виросли, причому істотно. По суті, просто відбувся перерозподіл доходів між учасниками ринку. За цей час тариф теплової генерації, в основному “завдяки” формулою Роттердам + виріс майже на 125%.

В результаті на сьогодні, від цієї дії – зниження тарифів для інших виробників – виграє в основному теплова генерація, за рахунок зростання тарифів і за банального перерозподілу коштів Енергоринку.

“Проривний” проект

Тема тарифів СЕС актуалізувалася в вересні 2016. Тоді депутат Ради від фракції “Народний фронт” Тетяна Чорновіл виступила із закликом переглянути тарифи для СЕС, що раніше належали Active Solar. І зареєструвала законопроект про зниження коефіцієнта “зеленого” тарифу для великих СЕС (більше 10 МВт), вже введених в експлуатацію до 31 грудня 2015 року, в 1,8 рази (законопроект 5129). Під потенційну дію цього законопроекту підпадають усі вищезгадані станції CNBM. При цьому проектом пропонується залишити тариф незмінним для всіх СЕС, крім великих. У інших власників СЕС станції понад 10 МВт перебувають в стадії будівництва, а цілий ряд українських СЕС офіційно зареєструвала проектну потужність на рівні 10 МВт, 9,95 МВт, 9,9 МВт і т.п. – Вони далі будуть працювати за попереднім, як каже сама Чорновіл – “Клюєвському”, тарифу. Співавторами цього проекту виступили вісім нардепів “Народного фронту”, включаючи саму Тетяну Чорновіл та Сергія Пашинського.

“На прикладі активів нашої компанії в сонячній енергетиці, можна бачити, що гарантії інвесторам не дотримуються, а законодавча база змінюється вибірково. Ми не розуміємо, чому тариф зменшили тільки нам? Це явна дискримінація китайських інвестицій. Правила гри не повинні змінюватися і повинні бути рівними для всіх “, – заявили представники СNBM.

Але їхні голоси так і залишилися без уваги.

У самому тексті пояснювальної записки до законопроекту виявилися виключно політичні гасла. “За часів президентства В.Януковича … відбуваліся велічезні зловжівання та вивід грошей … з … гаманців простих громадян … через високий розмір« зеленого тарифу »…. В Україні ця доплата для великих Сонячних електростанцій (а це Виключно бізнес братів Клюєвіх) булу встановлен в размере , что в 2-4 рази перевіщував відповідній “зелений тариф” у Деяк странах ЄС “, – пояснила необхідність прийняття такого закону Тетяна Чорновіл. Нагадаємо, що тут нардеп м’яко кажучи “лукавить” – в Україні було багато інших гравців з таким же тарифом. А в Європі, в тій же Німеччині, тариф був на тому ж рівні, що і в Україні.

Така вибірковість отримала негативну оцінку Головного науково-експертного управління ВР. Вони звернули увагу на явну вибірковість проекту і запропонували розглянути внесений в ВР альтернативний законопроект 5129-1, який також передбачав зниження “зеленого тарифу”, але вже для всіх сонячних електростанцій, незалежно від їх потужності.

“Закон не може бути направлений на юридичну або фізичну особу, як тільки ми почнемо будувати законопроекти під юридичні або фізичні особи, закони працювати не будуть”, – заявив тоді в своєму коментарі міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик.

Але навіть такі тонкощі не збентежили членів комітету, серед яких крім двох співавторів проекту виявилися ще 4 представники “Народного фронту”. Законопроект Чорновол всього лише за 10 хвилин обговорення був підтриманий профільним комітетом, який рекомендував Раді прийняти його в першому читанні і в цілому. А представляти закон в сесійній залі доручили … депутату від “Самопомочі” Льву Підлісецькому. Альтернативний проект – відхилили.

Правильним людям – правильні проекти

Дивним виглядає те, що зменшувати тариф хочуть вибірково – тільки для великих сонячних станцій CNBM, хоча такий “високий”, за словами депутатів, тариф отримують: “Акванова Гідроресурс”, “Винниця-Енергосервіс”, “ВінСолар,” Грін Агро Сервіс “, “Самбірська сонячна станція” (1-2 черги), “Соларенерго”, “сонячна енергія ПЛЮС”, “Альтен-інвест” (1-5 черги), “Екотехніка-Ярмолинці”, “Рендж Тростянець”, “Енергоінвест”, ” Евросолар “,” Новосвіт “,” ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖИ “і ще кілька компаній. Усім цим підприємствам встановлений тариф 13,7 грн. за кіловат-годину (що майже в два рази більше, ніж зараз тариф у китайських сонячних електростанцій).

Частина зазначених проектів, за інформацією ЗМІ, контролюється вже представниками поточної влади. Наприклад, називаються прізвища Андрія Іванчука – нардепа з “Народного Фронту” і одного Арсенія Яценюка.

Отже, на прикладі сонячної енергетики, можна спостерігати ситуативне об’єднання лобістів в поточному парламенті для збереження високих тарифів для “своїх”, шляхом урізання їх у китайських інвесторів.

“Ми бачимо, що використовуються всілякі аргументи про політичну складову бізнесу тільки для того, щоб знизити тарифи для нас, а для проектів окремих українських бізнесменів залишити незмінними, а також, щоб перерозподілити кошти між собою. Як можна змінювати величину тарифу для одних, але залишати її колишньою для інших? Як можна розраховувати на інтерес інвесторів зі списку Fortune, якщо в Україні продовжують лобіюватися тільки інтереси місцевих бізнес-структур, які мають лобі у владі “, – обурився в зазначеному вище інтерв’ю Юнчжи Чен.

Як виявилося, Секретаріат Енергетичного співтовариства, позицію якого в енергетичному секторі України зобов’язалася враховувати, не був повідомлений про такі законодавчі ініціативи. “Ми не були поінформовані про будь-які такі ініціативи і, таким чином, ми не можемо коментувати її безпосередньо, – зазначив директор Енергоспівтовариства Янез Копач, – Але в цілому можу сказати, що не допускається внесення будь-яких зворотних змін в діючі умови роботи СЕС, які вже експлуатуються “.

Копач переконаний, що в іншому випадку зміни існуючих умов роботи надасть негативний вплив на впровадження відновлювальних джерел енергії в Україні. “Стабільна і передбачувана нормативно-правова база забезпечує впевненість інвесторів в українському ринку поновлюваних джерел енергії і, таким чином, дозволить Україні досягти 11% цільового використання поновлюваних джерел енергії в 2020 році відповідно до Директиви 2009/28 / EC”, – запевняє Копач.

Хоча, не факт, що його слова зацікавлять авторів проекту. І Пашинський і Чорновіл вже були замішані в ситуації з рейдерським скандалом навколо фабрики “Житомирські ласощі”. Тепер може виникнути ще один скандал – навколо інвестицій китайської держкомпанії.

Китайська сторона уникає особистісних оцінок. Тому, поки ніяких заяв про “привабливі пропозиці” від українських політиків поки не надходило. Але те, що компанію за класичною схемою виживають з українського ринку – очевидно.

У Стокгольм?

З високою часткою ймовірності можна стверджувати, що якщо так трапиться, що закон з таким урізанням буде прийнятий, то протистояння перейде до Стокгольмського арбітражу. Будь-яка зміна гарантованих інвестиційних умов роботи заднім числом тягне за собою ризик арбітражних розглядів.

“Міжнародне право, в свою чергу, вкрай негативно ставиться до змін правил заднім числом, особливо якщо держава спочатку обіцяла їх довгострокову стабільність, а причина змін банально фінансова. В результаті не можна виключити, що економічний ефект від неправомірного зниження” зеленого “тарифу компенсується програшем України в ряді справ інвестиційного арбітражу “, – стверджує у своїй колонці в інтернет-виданні” Європейська правда “юрист фірми” Ільяшев і партнери “Дмитро Шемелин.

Юрист відзначає, що спроби європейських держав переглянути “зелені” тарифи, для того, щоб знизити їх тиск на свої економіки миттєво викликали протидію з боку інвесторів в арбітражах. Зокрема, проти Іспанії вже подано більше 20 арбітражних вимог, хоча уряд цієї країни не пішла на перегляд тарифів заднім числом, а тільки внесло технічні зміни, які знизили прибутковість СЕС на близько 10%.

У свою чергу Німеччина вважає більш вигідним тримати свій, досить високий рівень тарифів на альтернативну енергетику, багато в чому через загрозу позовів з боку інвесторів.

Думка про загрозу інвестиційних арбітражів проти України, в разі прийняття таких законодавчих ініціатив, розділяє і директор Європейсько-українського енергетичного агентства Валентина Белякова. За її словами, питання зниження тарифу для сонячних станцій з потужністю понад 10 МВт, які були введені в експлуатацію до 2016 року, складається з двох компонентів – політичного і юридичного.

“Інвестиції були вкладені під гарантії держави, що “зелений” тариф залишиться на тому ж рівні, який був затверджений при введенні станцій в експлуатацію і не буде знижуватися до 2030 року. Тому порушення цих зобов’язань може бути розцінено як таке, що не відповідають очікуванням інвестора , – зазначає Белякова, – Грунтуючись на випадках в інших країнах, де були знижені тарифи на закупівлю електроенергії, що і призвело до численних арбітражних суперечок між інвестором і державою, кращою практикою є не повторювати “чужі помилки”.

З нею згоден і партнер юридичної фірми Baker & McKenzie Ігор Олехов, який відзначає ризик для подальших іноземних інвестицій у відновлювану енергетику в разі прийняття законопроекту про зниження тарифів для СЕС. “Ухвалення зниженого тарифу призведе до того, що будь-які інвестиції в галузь відновлюваної енергетики тепер буде поставлено під велике питання, зокрема щодо іноземних інвесторів, оскільки вони бачать, що немає ніякої передбачуваності в тарифній політиці”, – вважає Олехов.

 “Українські Новини”