ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Китайська “фондова бульбашка” і Україна

2015-07-10

Китай влаштував світовий фінансовий переполох – на фондовому ринку Піднебесної вибухнула безпрецедентна криза. УНІАН з’ясовував, чим він загрожує глобальній економіці і як це відіб’ється на Україні. Увага світової спільноти, прикута останні дні до боргових проблем Греції, різко змінила напрямок – тепер вона звернена на Схід, а саме на фондовий ринок Китаю, масштаби обвалу якого б’ють рекорди і несуть в собі ризики для глобальної економіки.
У середу, 8 липня, яку вже експерти охрестили «чорною», індекс Шанхайської фондової біржі Shanghai Composite впав на 6,4%, а індекс CSI300, що включає найбільші компанії Шанхая і Шеньчженя, звалився на 6,7%. Почалася паніка, понад 500 компаній на наступний день з урахуванням ризику збанкрутувати призупинили торги цінними паперами.

На ситуацію в КНР відреагував світовий ринок: японський індекс Nikkei 225 впав на 3,1%, в Австралії знизилися ціни на залізну руду (найбільший обсяг експорту країни) майже на 6% – до тримісячного мінімуму, індекс S & P / ASX 200 знизився на 2 %, індекс Південної Кореї Kospi обвалився на 1,2%, ціни на нафту опустилися нижче 57 доларів за барель з 60 доларів.

Офіційний Пекін став вживати безпрецедентні кроки для порятунку ситуації. Комітет Держради з контролю та управління державним майном КНР тимчасово заборонив держкомпаніям продавати свої акції на біржах. А Народний банк Китаю оголосив про збільшення обсягу коштів, доступних China Securities Finance Corporation, для забезпечення ліквідності цінних паперів учасників ринку. Корпорація має намір направити на ці цілі безприкладні кошти – 81 мільярд доларів. Крім того, регулятор фондового ринку Китаю ввів шестимісячний мораторій на продаж своїх пакетів для власників більше 5% акцій однієї компанії і знизив процентні ставки, повідомило агентство Bloomberg.

Тим часом, до того часу цінні папери, що мають обіг на китайському фондовому ринку, зазнали фантастичних втрат – більше $ 3 трлн своєї вартості – максимальне знецінення з 1992 року.
Справа в тому, що поступовий спад на китайському фондовому ринку почався з 12 червня, після досягнення піку – зростання обох бірж до того часу в річному вираженні досяг позначки 150%. А за 4 останні тижні показник опустився до рівня 36%, тобто, скоротився на третину – рекордне падіння за 20 років. Збиток китайських компаній – більше $ 3 трлн у двадцять разів більше очікуваного економістами обсягу списання грецьких боргів. А якщо порівняти з українською економікою, то втрати капіталізації китайського фондового ринку за останні 4 тижні складають більше 23 валових внутрішніх продуктів України (відповідно до рівня 2014 року).

Експерти попереджали про перегрів китайського фондового ринку останні півтора року, акцентуючи його штучне зростання на тлі негативної економічної статистики. Так, за даними банківської групи HSBC, індекс PMI невиробничого сектора Китаю за підсумками червня знизився до мінімуму за останні п’ять місяців і склав 51,8 пункту. У порівнянні з травнем даний показник знизився на 1,7 пункту. Поки Пекін не оприлюднив інші макропоказники за червень, але є статистика за травень, яка також свідчать про скорочення китайської економіки: за даними Головного митного управління КНР, в доларовому вираженні Китай скоротив експорт в травні на 2,5% в порівнянні з тим же місяцем 2014 року, імпорт – на 17,6%. У січні-травні 2015 сукупний оборот зовнішньої торгівлі КНР скоротився на 8% порівняно з аналогічним періодом 2014 року. Варто нагадати, що Китай за підсумками 2013 вперше був визнаний лідером світової торгівлі, обігнавши Сполучені Штати Америки. Загальний обсяг імпорту та експорту Китаю склав $ 4160 млрд. Знижує свої темпи і зростання промвиробництва – з початку року трохи більше 6% в порівнянні з торішнім рівнем у 8%.

Почастішали дефолти приватних компаній. Крім того, вперше в історії Китаю в квітні 2015 оголосила про свою неспроможність держкомпанія в енергетичному секторі – Baoding Tianwei Group, яка не змогла погасити $ 14 млн процентних платежів. І хоча борг незначний, але сам по собі прецедент говорить від наростаючих ризиків в економіці Піднебесної. На сьогодні загальний борг всіх компаній КНР, виключаючи фінансові, за останні чотири роки збільшився в два рази, досягнувши $ 2 трлн. Місцеві органи влади при цьому повинні ще більше – $ 3,3 трлн.
З причини боргової проблеми знижуються і показники портфелів китайських банків, їх прибуток через збільшення резервних фондів з урахуванням можливих ризиків в поточному році скоротилася вдвічі, порівняно з 2014 роком. Так що ж рухало фондовий ринок Китаю до зростання?

Справі партії вірні

Починаючи з минулого року, влада Піднебесної, з урахуванням фінансових проблем в Європі і уповільнення відновлення економіки США, вирішили утвердитися на світовому ринку, демонструючи небувале зростання капіталізації своїх корпорацій – нібито інвестори вірять в економічне диво КНР і на перебій скуповують китайські цінні папери. Але насправді вони купувалися пересічними громадянами – домогосподарками, студентами, робітниками за призовом офіційного Пекіна підтримати свою економіку. Їх переконували, що Китай буде мати «середній або високий рівень» зростання в довгостроковій перспективі, а уряд завжди буде спиратися на «розумне і цілеспрямоване регулювання» і гарантує свою підтримку населенню, навіть у кризовий момент – якого бути не може за визначенням. Рупор Комуністичної партії КНР – газета «Женьмінь жибао» не переставала писати: «Купуючи китайські акції, ви купуєте китайську мрію».

Все нагадує початок 50-их минулого століття, коли Великий керманич Мао Цзедун оголосив у Китаї епоху «всеосяжної індустріалізації» – програму «великого стрибка». Її ключовим елементом було створення «дворових доменних печей» для виробництва металу з низькосортної місцевої руди, металевого брухту і навіть старого кухонного начиння. Мільйони селян і міських робітників відповідно до вказівок влади змушені були кинути поля і фабрики, щоб обслуговувати «доменні печі». І хоча в результаті реалізації цієї програми загальний обсяг виплавки чавуну і сталі в Китаї всього за кілька років перевищив показники металургійної галузі Великобританії, побічним підсумком стали плутанина в економіці і розбазарювання природних ресурсів, включаючи катастрофічний обсяг вирубки лісу в цілях отримання деревного вугілля для «доменних печей », що в кінцевому рахунку призвело до жорстокого голоду, який забрав життя майже 30 млн китайців.

Щось подібне зараз відбувається з фондовим ринком Піднебесної. Слідуючи заповітам Дідуся Мао, комуністичний Китай вирішив знову здійснити «великий стрибок». Рядовим китайцям на сьогодні належать 90 млн брокерських рахунків – 85% від загально обсягу. Тобто, капіталістів в КНР більше, ніж комуністів – Компартія КНР налічує 86 млн членів. Китайці за призовом влади, вірніше, вимогу Комуністичної партії, понесли свої заощадження на біржу, багато для цього брали кредити, навіть під заставу квартир. Тобто, спочатку «китайську мрію» жителі Піднебесної купували за свої кровно зароблені, а потім – за позичені кошти.

Як зазначає старший аналітик Альпарі Вадим Іосуб, кількість біржових рахунків росло на 1 млн на тиждень, а сумарні денні обороти Шанхайської і Шеньчженьської бірж досягли $ 200 млрд, що в 4-5 разів перевищує обороти Нью-Йоркської фондової біржі. Крім того, процвітало нерегульоване маржинальне кредитування (від простого кредиту маржинальний відрізняється тим, що отримується сума грошей, або вартість отримуваного товару, зазвичай у кілька разів перевищує розмір застави / маржі). Спусковим гачком падіння послужила спроба китайських регуляторів навести порядок з маржинальним кредитуванням. Заборона на нерегульоване використання кредиту викликав каскад маржін-коллов (вимога до клієнта додатково поповнити свій рахунок для покриття збитків) і обвал ринку. За словами Іосуба, зараз китайські регулятори намагаються стимулювати ринки, знизивши біржові комісії та комісії депозитарію, але результатів це поки не приносить. Крім того, розпочато розслідування на предмет маніпулювання ринком з допомогою коротких продажів. «Хоча шукати« крайніх »в падінні ринку безглуздо. Будь-яка бульбашка рано чи пізно лопається. Дерева не ростуть до небес », – підкреслив експерт.

Китайська криза і Україна

Експерти вважають, що вплив китайського кризи на інші ринки буде достатньо опосередкованим.
«На китайському ринку не багато іноземного капіталу, погоду роблять в основному місцеві інвестори, саме вони і втрачають зараз гроші. На цьому тлі можна очікувати деякий відтік коштів з ринків інших країн, що розвиваються на користь доларових активів », – підкреслив Іосуб.
Економічний експерт Ерік Найман вважає, що китайська «мильна бульбашка», яка лопнула,  може загрожувати повтором ситуації 1929 року в США, коли біржовий крах привів до багаторічної Великої депресії.

«Це може призвести до девальвації китайського юаня, і в будь-якому разі погано для сировинних ринків – нафти і металів, і це в першу чергу», – зазначив експерт.
І дійсно, після обвалу на фондовому ринку Китаю тонна залізної руди подешевшала до $ 44,6 за тонну – до мінімуму з 2009 року, за даними Metal Bulletin. А нікель, мідь і алюміній оновили мінімум за шість років, випливає з огляду Bloomberg.
Як відомо, левову частку експорту України складають чорні метали та залізна руда. А криза в Китаї спровокує його металургів знизити ціни на свою продукцію, тобто, демпінгувати. Таким чином, сценарій для вітчизняних виробників чорних металів вкрай негативний. І ще одна сторона медалі – під тиск китайської кризи може відбутися відтік капіталів з ринків, що розвиваються. Це торкнеться і іноземних інвесторів, що працюють в Україні.
Тим часом, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурс вважає, що не потрібно випереджати події. «Потрібно просто почекати. Зараз є два варіанти розвитку ситуації – або глибока корекція, оскільки з одного боку є дике зростання фондового ринку Китаю протягом року, а з іншого – економіка КНР з 2010 року практично не росла. В цілому, темпи зростання економіки Китаю в 2010-2015 роках такі ж середньорічні, як і в США », – зазначив експерт.

Таким чином, на його думку, говорити про те, що в Китаї надувся супер-міхур, який повинен лопнути і все з собою поховати, некоректно. В той же час, є велика проблема з тим, що дуже багато фізичних осіб беруть участь на китайському фондовому ринку, сотні мільярдів доларів залучені саме ними, а це завжди дає передумову для кризи.
«Що буде далі, говорити передчасно. Кризи циклічні – вони рано чи пізно, але відбуваються. Цілком імовірно, що наступна криза прийде з Китаю. Але говорити про те, що він відбудеться саме зараз, – велике питання. За всіма стандартами – зарано, але в наше все процеси прискорюються », – підсумував експерт.

Але є ще один нюанс – виключно позитивний для України. Обвал на китайському фондовому ринку стався на тлі зниження темпів зростання економіки країни. І якщо зростання не відновиться в запланованих урядом Піднебесної обсягах, то найбільший споживач палива в світі знизить свої енергоаппетити. Тобто, на світовому ринку гряде скорочення попиту. Як результат – нафта ще більше подешевшає, а вона вже зараз коштує близько $ 57 за барель. Для України це означає здешевлення російського газу, контракт на поставку якого прив’язаний до вартості нафти. Також впадуть ціни на бензин.
А ось бюджет Росії розрахований на вартості чорного золота в $ 60. Якщо нафта впаде до $ 40 (а це можливо при виході на ринок Ірану після домовленості щодо його ядерної програми з “Великою шісткою”, причому переговори наближаються до завершення), то доходи російської скарбниці, яка і так тріщить по швах на тлі санкцій Заходу, скоротяться на кілька трильйонів рублів. І тоді РФ, якій відрізаний вихід на ринок капіталу, очікує ще більш масштабну фінансову кризу.

Наостанок свіжі фондові новини: за даними Bloomberg, 10 липня індекс Шанхайської фондової біржі почав торги з падіння на 0,05%, але потім виріс на 5,12% – до 3,89929 пункту, шеньчженських індекс Shenzhen Composite Index додав 4,02% і склав 2,03390 пункту. Як повідомляє агентство, влада Китаю ухвалила рішення направити 250 млрд юанів (близько $ 40300 млн) на стабілізацію економічної ситуації.

І все ж, незважаючи на різноспрямовані коливання ринку, фундаментальні проблеми залишаються, і китайська «фондова бульбашка» загрожує забризкати весь світ, в тому числі і Україну.

УНІАН