Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Китай — ЦСЄ: підсумки року, та перспективи України долучитися до «16+1»

    2019-01-22

    За словами офіційного представника МЗС КНР Лу Кана, у 2018 році відзначався Рік міжрегіонального співробітництва Китаю та країн Центральної та Східної Європи. Дипломат підкреслив, що регіональна влада країн формату економічної співпраці «16+1» брала активну участь в прагматичному співробітництві у різних галузях і досягла позитивних результатів у таких сферах, як торгівля і економіка, наука і техніка, освіта та культура, обмін персоналом, а також будівництво парків.

    Під час минулорічного травневого візиту до КНР канцлер Німеччини Ангела Меркель підтримала формат «16+1». Вона висловила думку, що діалог Китаю з Центральною Європою дозволяє зменшити нерівномірність у розвитку різних частин Європи.

    Нагадаємо, що у 2018 році Євросоюз і Китай відзначили 15-ту річницю встановлення стратегічного партнерства. У грудні Пекін на честь цієї події опублікував нову «Білу книгу» про відносини з Європейським Союзом. Китай розглядає механізм співробітництва у форматі «16+1», як невід’ємну частину ініціативи «Один пояс, один шлях» і частку загальних відносин з Європою.

    Довідково: у 2012 році цей формат, як нову платформу співпраці, запустили Китай, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія та ще 10 країн Центральної та Східної Європи, статус спостерігача при ньому отримали Австрія, Білорусь, Греція, Швейцарія, ЄС і Європейський банк реконструкції та розвитку.

    Китай на всіх рівнях переконливо демонструє готовність й надалі працювати з країнами Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). Торгово-економічне та інвестиційне співробітництво Китаю і ЦСЄ поступово вдосконалює механізми і розширює сфери спільної роботи.

    Співпраця на регіональному рівні є важливою складовою частиною співпраці у форматі «16+1». Протягом минулого року Китай і ЦСЄ активно сприяли обмінам і співпраці між регіонами і успішно провели четверту зустріч регіональних керівників Китаю і ЦСЄ. Між Китаєм і ЦСЄ вже встановлено понад 160 пар провінцій (областей)-побратимів і міст-побратимів.

    Розвиток формату у 2018 році

    Як відомо, у листопаді 2017 року на 6-му саміті лідерів країн-учасниць формату «16+1» китайський прем’єр Лі Кецян виклав 5 пунктів, які окреслюють сфери співпраці Китаю і країн ЦСЄ. Він закликав обидві сторони розширювати масштаби економіки та торгівлі, а також сприяти лібералізації та спрощенню торгівлі та інвестицій, прискорити масштабні проекти в інфраструктурі, розвивати нові шляхи сполучення через сушу, море, повітря та Інтернет.

    Лі Кецян підкреслив необхідність спільних досліджень таких форм співробітництва, як індустріальні парки, співпрацювати у сферах виробничих потужностей, енергетики, логістики та сільського господарства, закликав до сильної фінансової підтримки співробітництва «16+1». Він закликав проводити більше культурних заходів, обмінів між людьми, посилити співпрацю у сфері туризму, розпочати співпрацю між молоддю у сферах традиційної китайської медицини, спорту та захисту жінок та дітей.

    Про це йшлося під час симпозіуму з питань міжрегіонального співробітництва Китаю та країн ЦСЄ, що відбувся в Цзинані, адміністративному центрі провінції Шаньдун (Східний Китай), у квітні 2018 р. До Цзинані з’їхалися понад 200 учасників: з європейської сторони представники дипкорпусу, торгових палат і компаній, з китайської – офіційні особи і представники бізнес-спільнот з Пекіну, Тяньцзіню, провінцій Хебей, Шаньдун, Хенань, Хейлунцзян, Цзілінь і Ляонін.

    Учасники зазначили високий рівень взаємодоповнюваності економік Китаю та країн ЦСЄ і підкреслили зацікавленість ЦСЄ у подальшому розвитку співробітництва в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях». У липні 2018 р. у Софії відбувся 7-й саміт голів урядів Китаю і 16 країн Центральної та Східної Європи. Під час заходу прем’єр Держради КНР Лі Кецян підкреслив, що протягом шести років співробітництва Китай і країни ЦСЄ дотримувалися концепції відкритості та взаємодії, рівноправності і консультацій, взаємної вигоди і обопільного виграшу.

    За цей час товарообіг між Китаєм і 16 країнами ЦСЄ щорічно зростав в середньому на 6,5%, збільшившись з $40 млрд. до майже $70 млрд., а їхня частка в китайсько-європейській торгівлі підвищилася з 9,3% до 11%. Стабільно зростали двосторонні інвестиції: сукупні китайські інвестиції в країни ЦСЄ досягли $10 млрд., а інвестиції 16 країн ЦСЄ в Китай перевищили $1,4 млрд. Послідовно розвивалася інфраструктурна взаємопов’язаність: між Китаєм і Європою курсують майже 9 тис. вантажних експресів (експреси СR). Кількість китайських громадян, які відвідали країни ЦСЄ, збільшилася в 6 разів, обмін студентами наближається до 10 тис. чоловік на рік, а кількість туристів щорічно перевищує мільйон.

    На саміті у Софії були укладені нові договори щодо інфраструктурного будівництва в Сербії, проекти у електроенергетиці: серед 9 найбільших теплоелектростанцій, які планують збудувати в регіоні, в 5 проектах братиме участь Китай. Йдеться про одну станцію у Сербії та 4 у Боснії і Герцеговині. Фінансування йтиме від китайських державних банків. Загалом, за повідомленням місцевих ЗМІ, Китай закінчив формування інвестиційного фонду для проектів в рамках механізму «16+1» у $1 млрд.

    Формат «16+1» має чітко визначені загальні орієнтири. Однак експерти зазначають, що Китай обрав вибірковий підхід, і до потреб кожної країни підходить диференційовано. За останні десять років КНР виступила як спонсор у регіональних інфраструктурних проектах на 8.2 млрд. євро, водночас 90% таких проектів зосереджувалися у Сербії, Угорщині і Румунії. Водночас міжнародні аналітики звертають увагу на те, що китайські інвестиції приносять більше практичної користі країнам Балкан, які не є членами ЄС і не мають широкого фінансування з його фондів.

    На думку одного з європейських дипломатів, «ми не мусимо відмовлятися від партнерства з Китаєм, проте ми мусимо ввічливо, але наполегливо наполягати на наших умовах». Експерти наголошують, що заплановане зменшення фінансування для країн-членів ЄС з Центральної та Східної Європи, передбачене на період 2021-2027 рр., створить Китаю додаткові переваги як фактично головного інвестора у регіоні.

    Китай — ЦСЄ: підсумки року

    Естонія. На початку 2018 р. китайська компанія Guangzhou Hangxin Aviation Technology придбала 100% акцій естонського провайдера послуг з техобслуговування літаків Magnetic MRO. За словами гендиректора Magnetic MRO Рісто Мяеотса, новий інвестор може допомогти компанії вийти на швидко зростаючий ринок технічного обслуговування і ремонту в Азії.

    У листопаді 2018 р. Естонія стала другою після Польщі країною Євросоюзу, якій вдалося підписати прямий протокол з Китаєм. Міністр сільського господарства Естонії Тармо Тамм підписав протокол про птахівництво із заступником генерального директора Китайського митного управління Ван Ліньцзюнем. Це рамковий документ, який визначає вимоги до переробних компаній і правил сертифікації не тільки до естонського, але й китайського експорту у птахівництві. За словами прем’єр-міністра Естонії Юрі Ратаса, естонський уряд докладає всіх зусиль, щоб допомогти підприємствам Естонії вийти на великий ринок КНР.

    Латвія. У лютому 2018 р. Міністерство закордонних справ у співпраці з Латвійським агентством інвестицій і розвитку організувало дискусію про можливості співпраці Латвії та Китаю у сфері бізнесу та освіти. У заході взяли участь заступник державного секретаря Міністерства економіки Р. Олексієнко, заступник державного секретаря Міністерства освіти і науки Г. Арая, директор Департаменту транзитної політики Міністерства повідомлень А. Малдупс, керівник Відділу міжнародної торгівлі продовольчо ветеринарної служби Е. Пауліна і представники держустанов.

    Під час зустрічі підприємців ознайомили з актуальними питаннями співпраці обох країн у сфері експорту продуктів харчування, транспорту і логістики, а також у сфері туризму і експорту освіти. Особливий інтерес викликали можливості логістичних з’єднань між Латвією і Китаєм та китайські інвестиції у Латвію.

    У жовтні 2018 р. стартували прямі авіарейси Латвія-Китай. Представники Китаю вже відвідали Ризький міжнародний аеропорт, а також ознайомилися з роботою латвійської національної авіакомпанії airBaltic. Рейси з’єднають Ригу і китайський курортний острів Хайнань.

    У вересні 2018 р. президент Латвії Раймондс Вейоніс під час зустрічі з прем’єр-міністром Китаю Лі Кецяном зазначив, що Латвія високо цінує двосторонній діалог з Китаєм і загальний діалог ЄС і Китаю в рамках стратегічного партнерства, а формат «16+1» є ефективним інструментом, що доповнює попередні форми співпраці. У Латвії є всі передумови, щоб стати головним центром логістики китайських вантажів у балтійському регіоні — підкреслив президент Латвії.

    Латвійсько-китайський торгово-інвестиційний форум під егідою Латвійського агентства інвестицій і розвитку відбувся у жовтні 2018 р. За словами керівника інвестиційних проектів Т. Стурітіса, приплив інвестицій з неосяжного Китаю – це не тільки побудова ефективної економіки і нових робочих місць, а ще і залучення нових китайських інвесторів.

    Литва. На початку 2018 р. Литва потрапила до списку країн, для яких був спрощений безвізовий режим в’їзду на територію КНР. Раніше прем’єр-міністр Литви Саулюс Скверняліс заявляв, що литовські продукти користуються попитом в Китаї. Однак підкреслювалося, що потенціал литовсько-китайської співпраці ще повністю не реалізований, що залишає подальші перспективи.

    У травні 2018 р. Посол Литви у Китаї І. Марчюльолніте повідомила, що відбувається серйозне співробітництво з п’ятьма китайськими компаніями, бажаючими інвестувати у Литву. Центральною віссю інвестицій може стати Клайпедський морський порт. Наприкінці травня у Вільнюсі відбувся форум міністрів сільського господарства у форматі «16+1». Міністр сільського господарства Литви Г. Сурпліс впевнений, що двосторонні відносини є прекрасним стимулом для гарної торгівлі з величезним китайським ринком і механізмом синергії, завдяки якому Литва може і повинна спілкуватися з Китаєм.

    У червні 2018 р. міністр сільського господарства Литви повідомив, що найближчим часом очікується отримання дозволу Китаю на експорт литовської яловичини. Також у червні стало відомо, що один з найбільших промислових концернів у Литві Achemos grupe і китайська компанія інженерного консалтингу North China Power Engineering підписали меморандум, в якому декларується прагнення разом створювати і розвивати проекти вітряних електростанцій, фотоелектроніки, біомаси.

    Одночасно був підписаний меморандум про співпрацю з литовською інвесткомпанією Orion, що належить групі шведського капіталу Scaent Baltic. Разом вони шукатимуть можливості для інвестиції в будівництво електростанцій, інфраструктуру в країнах ЦСЄ. У жовтні 2018 р. литовський провайдер FL Technics вийшов на зростаючий ринок послуг техобслуговування літаків в Китаї.

    За прогнозом консалтингової компанії ICF International, вузькофюзеляжний флот в Китаї зростатиме на 4,8% щорічно з 2017 р. по 2027 р., що позитивно позначиться на потребах в обслуговуванні авіатехніки. Китайсько-литовське СП отримало назву FL ARI Aircraft Maintenance & Engineering Company (FL ARI). FL ARI буде спеціалізуватися на базовому і капітальному ТО, розбиранні ВС, інженерних роботах, навчанні техперсоналу і консалтингу. Також новий провайдер займеться обслуговуванням і постачанням агрегатів для літаків, зокрема двигунів, допоміжних силових установок і шасі.

    У листопаді 2018 р. стало відомо, що представники митної служби КНР проінспектують литовських виробників зерна і експортерів щодо відповідності їх сільгосппродукції фітосанітарним вимогам Пекіну. Китайська сторона зацікавлена у вирощуванні зерна і його подальшому експорті. Тому фахівці з КНР хотіли отримати уявлення про всю виробничо-логістичну систему зернового бізнесу Литви.

    Цікаво, що за даними китайської консалтингової компанії «Rhodium Group», у 2000-2016 роках китайські компанії у Литві інвестували 33 млн. євро, у Латвії – 3 млн. євро, а у Естонії – 23 млн. євро.

    Польща. Січень 2018 р. відзначився відкриттям нового транснаціонального маршруту вантажних залізничних перевезень між Китаєм і Польщею. Загальна довжина маршруту Ціньчжоу-Малашевич становить 11 тис. км. По ньому потяг перетне держкордон через прикордонний перехід Алашанькоу (Синьцзян, Північно-Західний Китай) і доїде до кінцевої станції через 18-20 днів.

    У липні 2018 р. міністр сільського господарства і розвитку сільських районів Польщі Ян Кшиштоф Ардановскі та міністр національної адміністрації митниці КНР Ні Юйфен підписали угоду, що відкриває шлях для експорту польського м’яса птиці до Китаю. У рамках засідання, яке відбулося у Варшаві, сторони підписали два протоколи. Перший – пов’язаний з інспекціями, карантинами і ветеринарно-санітарними вимогами до замороженого м’яса птиці, яке експортуватиметься польськими компаніями на китайський ринок. Другий протокол пов’язаний з карантинними та санітарними вимогами, пов’язаними з експортом польської риби і морепродуктів до Китаю.

    Чехія. У жовтні 2018 р. відбувся дводенний чесько-китайський інвестиційний форум. Під час форуму учасники обговорили питання розвитку сфери туризму, а також співробітництво в галузі промисловості, енергетики, Інтернет-торгівлі і експорту харчових продуктів. У зустрічі, скликаній у форматі «16+1», брали участь представники держав ЦСЄ, а також Китаю, понад 500 гостей з 14 країн світу.

    29 жовтня розпочав свою роботу Китайський візовий центр. У своєму виступі представник МЗС Чехії гаряче привітав відкриття візового центру і зазначив, що це важливий крок у спрощенні процесу оформлення віз громадянами Чехії у Китай. У листопаді минулого року в рамках чесько-китайського підприємницького форуму в Шанхаї була підписана низка меморандумів, покликаних зміцнити економічні відносини між двома країнами.

    Чеська інвестгрупа PPF і китайський виробник техніки Huawei уклали меморандум про розвиток телекомунікаційних мереж п’ятого покоління. PPF також підписала договір про стратегічне співробітництво з однією із найбільших китайських державних корпорацій Citic Group, яка займається залученням іноземних інвестицій з Європи до Китаю.

    Ще один меморандум між компаніями Zall Jihlavian і Zall Aircraft Manufacturing Wu-chan стосується придбання літаків Skyleader 600, в рамках якого передбачаються поставки сотень крилатих машин. Це вже не перший досвід співпраці Чехії та Китаю в сфері авіації, зокрема договір про постачання 13-ти авіаційних радарів компанії Eldis був підписаний у вересні 2018 р.

    В рамках цьогорічного форуму в Шанхаї були укладені договори між китайськими партнерами і агентством Czech Tourism, празькою Вищою школою фінансів та управління, а також букінговим сервісом Kiwi.com.

    Угорщина. На початку 2018 р. перший потяг з 35 контейнерними вагонами міжнародної мережі залізничних вантажоперевезень Китай – Європа відправився за маршрутом Сямень — Будапешт. Загальна протяжність маршруту складає 11595 км, час у дорозі – 18 днів. Поїзд був завантажений товарами вартістю близько $3,5 млн., зокрема будівельними матеріалами, електронною продукцією, одягом, взуттям, та іншим.

    Нещодавно, у грудні 2018 р., угорсько-китайське СП Electrobus Europe Zrt продемострувало нові електричні автобуси CityPioneer-2019. СП сформували підприємство-спадкоємець заводу Ikarus і китайська держкомпанія CRRC Urban Traffic. Серійне виробництво CityPioneer розпочнеться після оцінки дослідного зразка у середині 2019 р. у Секешфехерварі. Це – яскравий приклад, коли вдалося об’єднати високий рівень електричних силових установок CRRC і досвід Ikarus у виробництві автобусів.

    Румунія. Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле на своїй першій офіційній нараді в штаб-квартирі уряду у лютому 2018 р. заявила, що Румунія підтримує ініціативу «Один пояс, один шлях» і співпрацю в рамках формату «16+1». Вона висловила сподівання, що обидві сторони також використовуватимуть потенціал і робитимуть суттєві кроки у співпраці в таких галузях, як енергетика, інфраструктура, сільське господарство, туризм і культура.

    Віце-голова Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) Цао Цзяньмін під час зустрічі у травні 2018 р. з головою Палати депутатів Румунії Лівіу Драгня заявив, що Китай має намір зміцнити співробітництво з Румунією. Голова Палати Драгня підтвердив, що Румунія надає особливого значення відносинам з Китаєм і має намір співпрацювати з ним в рамках ініціативи «Нового шовкового шляху» і у форматі «16+1».

    Болгарія. 4 квітня 2018 р. консорціум, створений китайською HNA Group і «Пловдив Е’рпорт Інвест», виграв тендер на отримання у концесію аеропорту міста Пловдив. Аеропорт віддається у концесію на 35 років, протягом яких концесіонер повинен інвестувати 79 млн. євро у ремонт, підтримку та реабілітацію існуючої інфраструктури, а також побудувати нові споруди. Після закінчення пільгових 48 місяців за кожен календарний рік концесіонер платитиме 600 тис. левів без ПДВ плюс 6% від загального обсягу доходів аеропорту.

    23 травня 2018 р. член Держради КНР, міністр закордонних справ Ван І зустрівся з віце-прем’єром, міністром закордонних справ Болгарії Єкатериною Захарієвою. Є.Захарієва підкреслила, що Болгарія високо цінує відносини з Китаєм і сподівається, що з нагоди святкування наступного року 70-ї річниці встановлення дипломатичних відносин, сторони посилять традиційну дружбу і взаємовигідну співпрацю. Болгарська сторона має намір у рамках формату «16+1» продовжувати посилення будівництва інфраструктури і транспортно-комунікаційного взаємозв’язку.

    У листопаді минулого року Голова болгарсько-китайської палати промислового розвитку Десіслава Дончева повідомила, що Китай має проекти в Північній Болгарії: інвестиції у виноградники і виробництво вина, проекти у сфері «зеленої» енергетики. Болгарська сторона зацікавлена у інвестиціях до IT сектору, а також у створенні баз логістики.

    Хорватія. На початку літа 2018 р. хорватський міністр морських справ Томіслав Міхотіч повідомив, що морський порт Задар підпише контракт про співвласництво з китайськими партнерами. Для Китаю цей порт буде логістичною точкою, звідки він зможе розширювати свої торговельні зв’язки у Європі. КНР зацікавилася також можливостями порту Рієки.

    У липні відбулася зустріч члена Політбюро ЦК КПК, заступника голови Постійного комітету ВЗНП Ван Ченя із делегацією, яку очолив голова комітету із зовнішньої політики парламенту Хорватії Міро Ковач. Сторони висловили намір разом втілювати у життя домовленості, досягнуті керівниками двох країн, зміцнювати обміни між законодавчими органами, стимулювати стикування стратегій розвитку в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» і співпрацю в рамках формату «16+1».

    Сербія. У травні минулого року відбулася перша зустріч під спільним головуванням віце-голови Постійного комітету ВЗНП Цао Цзяньміна і його сербського колеги заступника голови Народної Скупщини Республіки Сербія Веролюба Арсіча. Сторони обмінялися поглядами по таким ключовим темам, як співпраця у сфері двосторонніх відносин, взаємодія у сфері законодавства, економіки та торгівлі, сільського господарства та людських ресурсів, обговорювався і обмін досвідом у законотворчій сфері.

    12 червня 2018 р. міністерство трудових ресурсів і соціального забезпечення КНР і міністерство у справах праці, зайнятості, ветеранів та соціальних справ Сербії підписали Угоду щодо соціальних питань. Скасована практика подвійного оподаткування пенсійними і страховими зборами за місцем перебування для співробітників компаній однієї сторони, які працюють на території іншої. Китай і Сербія висловили переконаність, що угода робить крок вперед у справі захисту прав та інтересів трудящих, допомагає знизити витрати підприємств і сприяє зміцненню і розвитку торгово-економічних і гуманітарних зв’язків двох країн.

    Восени 2018 р. у Белграді відбулась третя зустріч міністрів транспорту Китаю і країн Центральної та Східної Європи. Учасники наради обмінялися думками щодо подальшого зміцнення співпраці між КНР і країнами ЦСЄ у сфері транспорту та інфраструктури. Міністр транспорту та інфраструктури Сербії Зорана Михайлович повідомила, що з дня створення механізму співпраці у форматі «16+1» Сербія залучила інвестиції на загальну суму $16 млрд., зокрема, $9 млрд. було вкладено в об’єкти інфраструктури та інші проекти, що реалізуються спільно КНР і Сербією.

    Чорногорія. Голова Національного комітету Народної політичної консультативної ради Китаю Ван Ян у червні 2018 р. зустрівся в Пекіні зі спікером парламенту Чорногорії Іваном Брайовічем. Під час зустрічі Брайовіч зазначив, що Чорногорія приділяє особливу увагу відносинам з Китаєм, і парламент цієї країни має намір розширити співпрацю з Піднебесною в рамках «Нового шовкового шляху». Співпраця Китай – ЦСЄ у форматі «16+1» сприяють зміцненню зв’язків як між Чорногорією і Китаєм, так і між Китаєм та ЄС.

    Посилити українські позиції

    Не таємниця, що особливе місце у ініціативі «Один пояс, один шлях» посідає Європейський Союз. ЄС — другий торговий партнер й важливий політичний партнер Китаю. Від початку концепція Нового шовкового шляху вибудовувалася насамперед для підвищення ефективності економічних зв’язків з Європою.

    Водночас експерти відзначають, що інтерес Китаю до країн ЦСЄ, а також України, зростає. Цей висновок підтверджує активізація економічних відносин в останні роки, присутність в Україні великих китайських компаній (COFCO, CNNC, CCEC, China Harbor Engineering Company), пропозиції угоди про зону вільної торгівлі та запровадження взаємного безвізового режиму. Але Україна, яка територіально належить до регіону Східної Європи, наразі залишається поза форматом, а тому й китайці з інвестиціями не поспішають.

    Ще влітку 2017 р. у Верховній Раді була прийнята Постанова про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Актуальні питання зовнішньої політики України» (№6014). У документі зокрема говорилося «вивчити доцільність та розпочати переговорний процес щодо можливості залучення України до Формату співпраці Китайської Народної Республіки з країнами Центральної та Східної Європи «16+1». Наразі про виконання положень цього документу нічого невідомо.

    На думку експертів, проблема не у відсутності привабливих для інвестування об’єктів чи в нестабільності і корупції. Головна перешкода — неготовність України прийняти ініціативу «Один пояс, один шлях» у всьому розмаїтті її політичних та економічних умов. Водночас аналітики прогнозують, що ситуація змінюватиметься на краще тим більше, чим очевиднішою буде перспектива вступу України до ЄС.

    Наша держава бере участь у багатьох міжнародних заходах, присвячених ініціативі «Один пояс, один шлях», а тому не варто Україні залишатися за бортом формату «16+1». На цій думці наполягає більшість фахівців. Директор Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні Марсель Рьотіг запевняє, що участь України в цьому форматі як 17-го учасника була б засвідченням її більшої геополітичної ролі, а зв’язки між Україною та Китаєм можуть бути тісними та вигідними, зокрема, для України.

    Спеціалісти зауважують, що ініціатива «Один пояс, один шлях» та формат «16+1» є найпривабливішими геоекономічними проектами для України в контексті економічної інтеграції з ЄС, яка може стати «вікном у Європу» для азіатських партнерів. Однак, внаслідок слабкої системи державного управління і низької якості трансформаційних процесів всередині держави, Україні досі не вдалося реалізувати розширення співробітництва України і Китаю у форматі існуючого співробітництва КНР із країнами Центральної і Східної Європи.

    Навіть без формальної участі в ініціативі «16+1», після відкриття Бескидського тунелю Україна має більше нагоди претендувати на роль транзитного мосту від Китаю до країн Центральної Європи. Але з огляду на нашу приналежність до цього регіону, статус асоційованого члена ЄС, запровадження зони вільної торгівлі з ЄС і дешеву кваліфіковану робочу силу, перспективи України долучитися до формату «16+1» в якості спостерігача є досить високими.

    Експерти наголошують, що участь у форматі «16+1» посилить позиції нашої країни як регіонального гравця, а подальший розвиток співпраці між Україною та Китаєм приверне інвестиції в Україну і прискорить економічний розвиток.

     

    “Тянься Лінк”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *