Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    УСПІХИ 2017 РОКУ: УКРАЇНСЬКА-КИТАЙСЬКА СПІВПРАЦЯ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПОЛІ КНР

    2017-10-24

    У сучасних міжнародних відносинах інформаційний супровід не менш важлива складова, ніж робота політиків, урядів і дипломатів. Вже другий рік тема посилення двосторонніх контактів активно присутня в інформаційному полі обох країн. Тому слід очікувати, що і відносини між українськими та китайськими засобами масової інформації також поступово розвиватимуться. Україні, наразі, дуже важливо мати можливість самій формувати і доносити до Китаю позитивний сучасний образ нашої країни.

    Цього року під час 7-го Міжнародного медіа-форуму «Медіа-тиждень», Тян Юхун, віце-президент Міжнародної телерадіоорганізації Китаю (CRI) та генеральний директор Державної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія (PBCU) підписали Угоду про співробітництво в медіа-галузі та кіно. Угода закладає основу для спільного виробництва медіа-контенту між двома країнами.

    Говорячи про можливе спільне виробництво медіа-контенту Україною та Китаєм, Аласанія зазначив, що це може принести хороші результати, з огляду на широке розмаїття локацій та досвідчених фахівців телебачення в Україні та сучасні медіа-технології виробництва в Китаї.

    А у рамках 3-го засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР було підписано Програму культурного співробітництва між Міністерством культури України і Міністерством культури Китайської Народної Республіки на 2018-2022 роки. Програма передбачає підтримку та заохочення прямих контактів між культурними і художніми установами двох держав, співробітництво у сфері обміну діловою інформацією, професійної підготовки, спільної творчості, організації та реалізації спільних мистецьких проектів, а також зміцнення і розвиток двостороннього співробітництва у сфері кіно- і телевиробництва.

    Програма і угода разом закладають добрі підвалини для спільного виробництва медіа-контенту між двома країнами. Успіх співпраці залежатиме від багатьох чинників, зокрема й від знання і розуміння традицій китайських ЗМІ, особливо в інформаційній політиці.

    Аналізуючи сприйняття китайськими журналістами основних подій, пов’язаних з Україною, необхідно, насамперед, звернути увагу на відмінності в журналістських традиціях і практиці КНР та європейських країн, які мають пряме відношення до культурних особливостей Китаю.

    Китайці дуже дбайливо відносяться до своєї духовної спадщини, до збереження власного світу і традицій. Для розуміння китайської журналістської традиції синологи радять згадати «24 ієрогліфи» Ден Сяопіна про те, що у зовнішній політиці Китаю слід «холоднокровно спостерігати», «вести себе скромно», «не претендувати на лідерство», «вичікувати в тіні» і «міцно стояти на ногах». Саме навколо цього і закріпилися професійні норми китайської журналістики. Можливо, така емоційна незалученість і мета-позиція дозволяє оцінювати події стратегічно і в перспективі майбутніх століть.

    Наприклад, при прочитанні матеріалів китайських ЗМІ, присвячених Україні, першим впадає в очі безоцінна незануреність, яка часто сприймається навіть як байдужість. Однак це зовсім не так – Піднебесна дуже уважно спостерігає за всім, що відбувається в нашій країні.

    Китайські ЗМІ після української Революції гідності

    28 травня 2014 р. «Хуаньцю шибао» написала: «…США і Росія звикли до використання України як арени своїх жорстких ар’єргардних сутичок. Порошенку, який заступає сьогодні на пост президента країни, залишається лише прийняти ці та інші несприятливі умови як даність. …Ця країна розташована між ЄС і Росією, подібне географічне розташування передбачає як різні приховані можливості, так і стратегічні ризики. …Порошенку потрібно повернути кістяк українського суспільства на рейки реалістичного підходу до вирішення численних питань, що стоять зараз перед країною, а також заново віднайти шлях, який дозволить Києву, затиснутому між Росією і західними країнами, відстоювати свої власні інтереси».

    ЗМІ Китаю досить рідко вдаються до аналізу позиції власної країни щодо подій в Україні. Як виняток можна пригадати статтю в газеті «Хуаньцю шибао» від 27 липня 2014 року, в якій Директор департаменту країн Європи Китайського інституту міжнародних досліджень Цуй Хунцзян висловлює думку, що «міжнародне співтовариство цілком логічно очікує активізації Китаю в примиренні Росії і України, і Китай може скористатися цією можливістю для посилення своєї дипломатії на міжнародній арені».

    Наразі слід зазначити, що в цілій низці публікацій подано досить повну інформаційну картину. Загальний масив матеріалів китайських ЗМІ, присвячених Україні, має суто інформаційний характер. Водночас китайська преса схильна розглядати дії Росії в Україні в контексті російсько-американських відносин, всіляко підкреслюючи вплив цього чинника на напруженість між Росією і США.

    В офіційних заявах Китай висловив свою повагу до суверенітету України та невтручання в її внутрішні справи. Зосередженість на суверенітеті та міжнародному посередництві свідчить про близькість Китаю радше до позиції Заходу щодо України, аніж до позиції Росії. Експерти впевнені, що Китай не буде підтримувати Росію в односторонньому порядку, якщо така підтримка іде врозріз з китайськими міжнародними інтересами.

    Про досягнення 2017 року

    Безперечно, стратегія Пекіна на пострадянському просторі керується прагматизмом. Китайські лідери усвідомлюють переваги збалансування торговельних відносин з Росією та Україною. Економічне співробітництво з Україною позбавляє давньої економічної залежності Китаю від Росії, що склалася за часів СРСР. Китайські ЗМІ в 2017 році зосередились на політичних і економічних відносинах двох країн. Інтенсивність діалогу, конкретні економічні проекти і результати створювали досить багато позитивних інформаційних привидів, які висвітлювались як досягнення двох країн.

    Резюмуючим і показовим є заголовок повідомлення агентства Сіньхуа: «Спеціальний репортаж: у 2017 році Китай і Україна зміцнили співпрацю на тлі святкування 25-річчя дипвідносин». Видання підкреслює, що сторони не лише підвели підсумки співпраці за останню чверть століття, але і досягли помітних успіхів у поглибленні взаємодії в різних сферах, заклавши тим самим міцну основу для виходу китайсько-українських відносин на новий щабель.

    Протягом 2017 р. китайські ЗМІ приділяли достатньо уваги міждержавним контактам високого рівня. Найважливішою подією українсько-китайських відносин вони називають переговори Голови КНР Сі Цзіньпіна і Президента України Петра Порошенка, що відбулися 17 січня в швейцарському Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму. Як вважає Сіньхуа, спланований характер цієї зустрічі і досягнута на ній домовленість здійснити взаємний обмін візитами дали підстави говорити про пожвавлення китайсько-українського політичного діалогу на найвищому рівні.

    Газета Женьминь жибао, висвітлюючи участь України у Форумі високого рівня з міжнародного співробітництва в рамках важливої китайської ініціативи «Один пояс, один шлях», який відбувся 14-15 травня минулого року в Пекіні, повідомила, що підсумками візиту в Китай Україна залишилася задоволена. У рамках форуму сторони не просто окреслили спільні перспективи подальшої взаємодії, а й обговорили конкретні проекти двостороннього співробітництва в машинобудуванні, логістиці, авіаційної промисловості та інфраструктурному будівництві.

    Базисна складова – економіка

    Чимало інформації надавалося щодо торговельно-економічного співробітництва. Сіньхуа наводить цифри: за підсумками дев’яти місяців минулого року товарообіг між Китаєм і Україною зріс на 14,5% проти аналогічного періоду попереднього року до 5,6 млрд. доларів США, завдяки чому КНР увійшла до трійки найбільших торгових партнерів України. У структурі китайського експорту домінувала продукція машинобудування, хімічної та легкої промисловості, а Україна, крім залізної руди і металургійного концентрату, здебільшого поставляла в КНР сільськогосподарські товари.

    Водночас, підкреслює агентство, за січень-листопад 2017 року обсяг українського експорту в Китай продемонстрував зростання на 16,5 % у порівнянні з тим же періодом 2016 р., склавши  1,98 млрд. доларів США. Однією з причин такої позитивної динаміки стало розширення доступу до китайського ринку української сільгосппродукції. Зокрема, у травні влада КНР дозволила імпортувати з України заморожену яловичину, а місяць потому на третину розширила перелік українських підприємств, що мають право завозити свою молочну продукцію до Китаю.

    Тим часом зупинятися на досягнутому Україна не збирається. «Китай визначено ринком, що знаходиться у фокусі нашої «Експортною стратегії», – заявила на початку грудня в ексклюзивному інтерв’ю Сіньхуа торговий представник України – заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська.

    Завдяки такій розстановці пріоритетів, у листопаді 2017 р. право постачати свою продукцію в Китай отримали українські виробники кормів для сільськогосподарських тварин і птахів – соняшникового шроту і бурякового жому, а цього року Пекін і Київ мають намір завершити процес узгодження умов експорту в КНР українських яєчних продуктів, м’яса птиці, меду та черешні.

    Окрім того, повідомляє Сіньхуа, Україна планує почати активно реалізовувати на китайському ринку продовольчі товари з більшою доданою вартістю – соки, кондитерські вироби, дитяче харчування, алкоголь і т.п., попит на які в КНР неухильно зростає.

    В середині листопада 2017 року в Пекіні на засіданні Підкомісії з торговельно-економічного співробітництва досягнуто домовленостей про створення майданчика для проведення секторальних діалогів між представниками бізнесу двох країн, оскільки в Пекіні та Києві впевнені, що зміцнення торгово-економічних зв’язків між Китаєм і Україною надзвичайно сильно залежить від приватної ініціативи.

    Не оминули китайські ЗМІ своєю увагою й інфраструктурні проекти в Україні. На тлі поступового відновлення української економіки, коментує Сіньхуа, посилення участі Києва в реалізації китайської ініціативи «Один пояс, один шлях» і впровадження в Україні системи електронних держзакупівель товарів і послуг ProZorro, спрямованої на забезпечення чесної конкуренції, у 2017 р. китайські компанії почали активно брати участь в тендерах на реалізацію різних інфраструктурних проектів.

    Першою успіхів на цьому терені досягла китайська держкомпанія China Harbour Engineering company Ltd. (CHEC), яка навесні 2017 р. перемогла у відкритих торгах на проведення днопоглиблювальних робіт в українському порту «Южний», обійшовши чотирьох конкурентів. Потужність перевалки цього терміналу складе 5 млн. тонн зернових на рік, що сприятиме значному збільшенню обсягів експорту агропродукції. До того ж реалізація даного проекту забезпечить Україні 33 млн. доларів щорічного доходу у вигляді податків і портових зборів, а також дозволить створити 2,5 тис. нових робочих місць.

    Другим завданням CHEC є поглиблення підхідних каналів до декількох причалів державної компанії «МТП Южний». Після завершення цих робіт до порту зможуть заходити судна вантажопідйомністю до 250 тис. тонн, завдяки чому Україна, яка має брак енергоресурсів через військовий конфлікт на Донбасі, налагодить безперебійний імпорт вугілля для забезпечення енергетичної безпеки і нормального функціонування металургійних підприємств.

    У другій половині 2017 р. китайські підприємства виграли ще два тендери в галузі дорожнього будівництва, що відноситься до пріоритетів нинішнього українського уряду, з гордістю відзначає Сіньхуа. Зокрема, в жовтні Держагентство автомобільних доріг України «Укравтодор» підписав з китайською компанією Xinjiang Communications Construction Group Co. LTD контракт на капітальний ремонт автотраси М-03 Київ-Харків-Довжанський і реконструкцію дороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка. Реалізація обох проектів почнеться вже цього року.

    У 2018 р., повідомляють китайські ЗМІ, стартує ремонт об’їзної дороги навколо міста Житомир. Вона є важливою ділянкою траси міжнародного значення М-06, що пролягає між Києвом і кордоном з Угорщиною. Реалізацією цього інфраструктурного проекту, який дозволить значно розширити пропускну здатність М-06 і збільшити транзитні потоки через територію України, буде займатися китайська державна компанія Sinohydro Corporation Limited.

    Восени 2017 р. у киян з’явилася надія на часткове вирішення проблеми дорожніх заторів, оскільки столична адміністрація і китайський консорціум у складі компаній China Railway International Group і China Pacific Construction Group підписали Угоду про співпрацю в галузі будівництва 4-ї лінії метро. Ця гілка протяжністю 20 км з’єднає центр Києва з житловим масивом Троєщина, де проживає 500 тис. киян.

    Гуманітарна складова

    Підсумовуючи 2017 рік, китайські ЗМІ повідомляють, що культурний напрям китайсько-українських зв’язків виявився надзвичайно насиченим. Почасти це було викликано святкуванням 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин та необхідністю віддати належне цьому знаменному моменту в історії міждержавних зв’язків. З іншого боку, інтерес китайців і українців один до одного незмінно зростає, що логічним чином виражається в активізації міжлюдських контактів.

    Однією з наймасштабніших і значущих подій минулого року в гуманітарній сфері став Тиждень китайсько-українських культурних обмінів «Один пояс, один шлях», який проходив у Києві з 24 по 29 квітня. У програму заходу увійшли театральні вистави, День міст Шовкового шляху, конкурс на знання китайської мови серед школярів, тематичні форуми, а також лекції про традиційну китайську медицину і чайні церемонії. Китайські ЗМІ наголосили, що, в рамках тижня обмінів було підписано велику кількість угод про співпрацю між Китаєм і Україною.

    Сіньхуа інформує, що протягом 2017 року жителі і гості Києва завдяки цілій серії різних виставок змогли ближче познайомитися з творчістю сучасних митців КНР. Зокрема, в червні широкому загалу були представлені роботи видатних майстрів живопису, скульптури і кераміки Інь Сянміна і Ю Яоміна, які отримали звання іноземних членів Національної академії мистецтв України, а у серпні в Музеї історії Києва відбулася персональна виставка відомого китайського художника Дун Хао.

    Якою побачать Україну в Піднебесній у 2018 році

    Увага китайських ЗМІ в 2017 році була спрямована на сфери взаємних інтересів України і Китаю і вона збільшилась у відповідності до підвищення інтенсивності взаємодії між Києвом і Пекіном. Обережно висвітлювались взаємини України з ЄС і США, ситуація на Донбасі, протистояння України з Росією тощо. Тобто теми, до яких особливо підвищується увага в умовах регіональної нестабільності та міжнародної обстановки.

    Незважаючи на те, що обсяг інформації про Україну в китайських ЗМІ збільшується, все ж поки не можна сказати, що стався якісний стрибок і нинішня ситуація в інформаційному полі відповідає сучасному стану двосторонніх відносин.Відчувається певний брак матеріалів про сучасний український бізнес, регіональні цікавинки, культурні події в Україні. Якщо і йдеться про українську культуру, то ЗМІ Китаю пишуть в основному про минуле. Хоча у китайських ЗМІ вже є розуміння та запит на розширення співпраці з Україною і це буде імпульсом для поглиблення співпраці в багатьох інших сферах.

    Для коригування інформаційного порядку денного ЗМІ обох країн експерти радять враховувати наступні важливі аспекти українсько-китайських співпраці:

    – підготувати аналітичні доповіді про імідж двох країн в інформаційних полях один одного, який склався протягом останніх кількох років;

    – уникати шаблонів і штампів при підготовці матеріалів про офіційні заходи (двостороннього та багатостороннього формату), аби не знижувати інтерес до тематики українсько-китайського співробітництва з міжнародних питань;

    – припинити потік анонсів про нездійсненні «протоколи про наміри», які негативно позначається на загальному уявленні про економічне співробітництво двох країн. В інформаційному полі повинні бути присутніми тільки значущі і узгоджені проекти. Необхідно акцентувати увагу на проектах, які безпосередньо стосуються розвитку економіки і добробуту людей. Це дозволить аудиторії краще зрозуміти, в чому полягає позитивний ефект українсько-китайських торгово-економічних зв’язків;

    – цікавіше подавати українсько-китайське наукове, гуманітарне, культурне співробітництво у контексті глобальних сучасних викликів.

    В контексті успішної співпраці останніх двох років Україна та Китай почали писати нову сторінку історії своїх партнерських відносин, тому й інформаційний супровід має бути інноваційним глибоким і сприятливим для подальшого розвитку довгострокових стосунків.

    “Тянься Лінк”

     

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *