ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Китай може стати лідером в області генетичного поліпшення людини

2016-08-24

Можливо, в найближчому майбутньому ми навчимося коригувати людську ДНК, щоб перемогти такі хвороби, як рак. Але чи призведе це до появи на світ “дизайнерських немовлят”? Спеціаліст в галузі біоетики Дж. Оуен Шафер вважає, що піонером у цій галузі стане Китай.

Хотіли б ви зробити ваших майбутніх дітей розумнішими, сильнішими або красивішими, заздалегідь змінивши їх гени?

Завдяки розвитку науки, подібні перспективи стають все більш реальними, породжуючи міжнародні дебати про те, наскільки етично покращувати здатності людини за допомогою таких біотехнологій, як “розумні” таблетки, мозкові імплантати і редагування генів.

Після появи інструменту редагування генома CRISPR-cas9 ці суперечки розгорілися ще сильніше.

Громадськість серйозно стурбована можливістю здійснення маніпуляцій з ДНК, що дозволяють удосконалювати розумові, фізичні (спортивні) і навіть моральні якості.

Чи стоїмо ми на порозі радикальних змін, які приведуть до створення генетично вдосконаленого людства? Можливо.

Є один нюанс. Лідером прориву в області вдосконалення генів, швидше за все, стане не одна із західних країн на кшталт США або Великобританії, де вже народилося безліч сучасних технологій, а Китай.

За даними численних досліджень громадської думки в західних країнах, значна частина населення налаштована проти багатьох форм вдосконалення генів.

Більшість з 4726 американців, які взяли участь в недавньому опитуванні дослідницького центру Pew, відповіли, що не стали б імплантувати собі в мозок чіп для поліпшення пам’яті.

Примітно те, що багато хто з них визнали таке втручання морально неприйнятним.

“Дизайнерські немовлята”

Більш масштабні опитування громадської думки показали, що істотна частина населення Німеччини, США і Великобританії виступає проти селекції ембріонів за немедичними показниками, такими як зовнішність або інтелект.

Ще меншу підтримку знайшла ідея про безпосереднє редагування генома для отримання так званих дизайнерських немовлят з вдосконаленими характеристиками.

У противників поліпшення людини, особливо генетичного, є кілька аргументів.

Згадане опитування центру Pew показало, що особливе занепокоєння у людей викликає питання безпеки. Деякі експерти теж вважають, що втручання в людський геном пов’язане з високим ризиком. При лікуванні захворювань з цим ризиком можна змиритися, але якщо мова йде про корекцію зовнішності і інтелекту, тобто якостей, які не мають відношення до медицини, то це вже менш прийнятно.

У той же час часто виникають і етичні заперечення. Існує думка, що вчені “грають в Бога” і намагаються змінити природний хід подій.

Крім того, багато хто висловлює стурбованість з приводу можливого зростання нерівності і створення нового покоління індивідів з вдосконаленими здібностями, які перебувають у свідомо більш вигідному положенні в порівнянні з іншими.

Зрештою, “О чудовий новий світ” (роман О. Хакслі, що описує суспільство майбутнього – прим. Перекладача) був антиутопією.

У той же час автори всіх цих досліджень займалися вивченням думки в західних країнах, тоді як на Сході подібних опитувань проведено набагато менше.

За існуючими даними, в Японії, як і на Заході, вдосконалення генів не вітається, в той час як в Китаї і Індії ставлення до цього питання більш спокійне.

У Китаї це може бути пов’язано з тим, що населення в цілому не має нічого проти концепцій євгеніки минулих років, які передбачають, наприклад, аборт при виявленні у плода серйозних генетичних порушень.

Проте, щоб більш чітко зрозуміти причини зазначених відмінностей, необхідно провести додаткові дослідження.

Однак саме вони дали привід Деррілу Мейсеру з Інституту етики “Еубіос” припустити, що Азія відіграє провідну роль у розвитку технологій удосконалення людини.

Тим часом, найважливішою перешкодою для вдосконалення генів можуть стати законодавчі акти загального характеру, що забороняють редагування генома в цілому.

За даними недавнього дослідження, заборона на генетичні модифікації зародкової лінії людини, що передаються його нащадкам, діє на території Європи, Канади та Австралії.

У той же час в Китаї, Індії та інших країнах, що не відносяться до Заходу, правовий режим не настільки суворий. Обмеження, якщо такі існують, не носять обов’язкового характеру.

Може скластися враження, що США, де відсутні законодавчі обмеження редагування генома, є винятком з цього правила. Однак фінансування досліджень в області генетичних модифікацій зародкової лінії людини на федеральному рівні заборонено.

Відповідно, оскільки багатьом генетикам необхідні урядові гранти для проведення своїх досліджень, число робіт, присвячених генетичним експериментам з зародкової ліній людини, в США невелика.

Китаю ж, навпаки, саме державна матеріальна підтримка дозволила стати першопрохідцем в області редагування генів людських ембріонів і в 2015 році провести перші експерименти за допомогою інструменту CRISPR-cas9.

Китай також вперше використовував інструмент CRISPR-cas9 для генетичних модифікацій клітин тканини людини, не пов’язаних з зародковою лінією. Очікується, що ці нововведення допоможуть в лікуванні ракових захворювань.

Таким чином, існує два основні чинники, що впливають на розвиток технологій вдосконалення генів: дослідження, необхідні для розробки цих технологій, і підтримка їх застосування з боку населення.

І в тому, і в іншому випадку Китай суттєво випереджає західні країни.

Крім зазначених факторів, свою роль в цій області може зіграти і політика. Західні демократії за своєю природою чутливі до громадської думки.Політики не тільки не стануть фінансувати у спірні проекти, але і, швидше за все, введуть обмеження на їх реалізацію.

У Китаї і схожих з ним країнах, де відсутні механізми прямої демократії, влада набагато менше цікавиться точкою зору народу, а чиновники можуть активно маніпулювати громадською думкою, щоб привести його у відповідність з державними пріоритетами. Це дозволить заглушити голоси будь-яких супротивників генетичного вдосконалення людини, якщо такі з’являться.

Стверджується, що в даний час йде процес становлення міжнародних норм, що обмежують вдосконалення генів. Втім, Китай не раз був помічений в порушенні цих норм в інших областях – на користь своїх інтересів.

І дійсно, якщо не брати до уваги заперечення, пов’язані з етикою та безпекою, генетичне поліпшення здатне принести державі значні вигоди. Навіть незначне підвищення інтелектуальних здібностей за рахунок редагування генів може значно прискорити темпи економічного зростання в країні. Певні гени можуть дати спортсменам перевагу в великих міжнародних змаганнях. Ще одні гени здатні впливати на схильність до насильства, і це дозволяє зробити висновок, що завдяки генній інженерії можна знизити рівень злочинності в країні.

Поки багато з цих переваг – всього лише плід міркувань, проте по мірі розвитку науки вони можуть стати реальністю. Якщо в процесі подальших досліджень вдасться довести ефективність редагування генома, Китай цілком зможе стати лідером в сфері генетичного вдосконалення людини.

Безумовно, Захід прагне бути кращим у всьому, проте чи є у нього ще якісь причини для занепокоєння з приводу розвитку технологій генетичного вдосконалення в Китаї?

Якщо ті, хто відчуває побоювання з приводу моральної прийнятності або безпеки генетичного вдосконалення людини (або всіх факторів разом узятих), мають рацію, то у нас є всі приводи для занепокоєння з приводу китайських експериментів. Це буде означати, що на здоров’ї жителів Китаю можуть бути поставлені неетичні і небезпечні експерименти, і міжнародне співтовариство не має права залишити такий факт без уваги.

Схильність Китаю з легкістю порушувати права людини в інших областях не дає підстав сподіватися, що міжнародний тиск матиме належне дію. У той же час поліпшення здібностей населення зможе зробити Китай більш конкурентоспроможним на міжнародній арені.

Перед противниками генетичного вдосконалення може стати незавидна дилема: відмовитися від нього і відстати, або вдатися до нього і страждати від моральних і фізичних наслідків. І навпаки, той, хто вважає, що генетичне вдосконалення людини є сприятливим явищем, буде радий розвитку зазначеної тенденції.

Поки західні уряди коливаються, тим самим гальмуючи розвиток, можливо, дуже перспективної для людства області науки, Китай йде вперед.

Його підвищена конкурентоспроможність, в свою чергу, змусить західні країни пом’якшити обмеження і тим самим дозволити всьому людству розвиватися – ставати сильнішими, продуктивніше і в цілому більш досконалим.

Так чи інакше, ця тенденція має дуже велике значення. Подивимося, чи витримає вона випробування часом: громадська думка в США та інших країнах може змінитися, а в Китаї може вичерпатися фінансування.

Однак на даний момент Китай, мабуть, тримає майбутнє генетичного вдосконалення в своїх руках.

“BBC”