Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    КАРДИНАЛЬНІ ЗМІНИ У ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНІ

    2011-03-17

    Джерело: ЮФ “Астерс”

    2 березня 2011 р. був офіційно опублікований та набрав чинності Закон України щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств від 3 лютого 2011 р. №2994-VI (далі – “Новий Закон”), за винятком окремих положень, що набирають чинності з 1 січня 2012 р. Він вносить істотні зміни до Закону України “Про акціонерні товариства” (далі – “Закон про АТ”) і спрямований на подальше вдосконалення існуючих законодавчих норм щодо діяльності акціонерних товариств, сприяння захисту прав та інтересів акціонерів, створення нових перешкод рейдерським нападам, а також вирішення проблем та усунення недоліків у сфері корпоративного управління, які виникли після набрання чинності Законом про АТ.

    Передумови

    Після прийняття Закону про АТ його окремі положення були предметом тривалих дискусій в силу їх неоднозначності та очевидних недоліків у формулюванні. Зокрема, це стосувалося норм щодо обов’язкового лістингу акцій публічних акціонерних товариств, прийняття рішення про вчинення значних правочинів, переважного права приватних товариств на придбання акцій, що продаються їх акціонерами третім особам, жорстких вимог до повідомлень акціонерам тощо. Крім того, ряд законодавчих положень, очевидно, потребували ретельного доопрацювання для того, щоб їх практичне застосування не викликало додаткових питань та непорозумінь.

    Розробники нового Закону мали за мету виправити ці недоліки та системно вдосконалити механізм правового регулювання акціонерних товариств.

    Основні наслідки

    Найвизначніші зміни, запроваджені новим Законом, які мають практичні наслідки для акціонерних товариств та акціонерів, охоплюють наступне:

    · публічні акціонерні товариства більше не повинні обов’язково проходити процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі фондової біржі: віднині їх акції можуть купуватися та продаватися на біржі як позалістингові цінні папери і, більше того, вони можуть вільно обертатися на позабіржовому ринку;

    · приватне акціонерне товариство більше не матиме переважного права на придбання акцій, що продаються акціонером третій особі (норма набере чинності 1 січня 2012 р.); це нововведення допоможе уникнути зловживань з боку мажоритарних акціонерів, які здійснюють контроль над товариством через його керівні органи;

    · рішення про вчинення значного правочину, ринкова вартість предмету якого становить 50 і більше відсотків вартості активів товариства, може прийматися простою більшістю (більш як 50 відсотками) голосів акціонерів від їх загальної кількості (замість кваліфікованої більшості (75 відсотків голосів), як було раніше);

    · якщо рішення загальних зборів акціонерів має прийматися більш як 75 відсотками голосів акціонерів, наявність такої кваліфікованої більшості має визначатися, виходячи з кількості акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій (не від загальної кількості акціонерів, як раніше);

    · новий Закон зменшує формальні вимоги до повідомлень, які надсилаються акціонерам: конкретний спосіб їх направлення (зокрема, звичайним чи рекомендованим листом, з описом вкладення та повідомленням про вручення чи без них) визначатиметься виключно статутом товариства; обов’язковою є лише письмова форма такого повідомлення;

    · будь-яке акціонерне товариство (незалежно від кількості акціонерів) має публікувати повідомлення про проведення загальних зборів в офіційному друкованому органі (тобто офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку) не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів; крім того, публічне товариство надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій воно пройшло процедуру лістингу, та розміщує відповідну інформацію на власній веб-сторінці в мережі Інтернет;

    · акціонерне товариство, яке здійснило випуск привілейованих акцій, повинно сформувати резервний капітал у розмірі не менше ніж 15 відсотків статутного капіталу; для емітентів виключно простих акцій наявність резервного капіталу не є обов’язковою;

    · юридичні особи знову можуть обиратися до складу наглядової ради акціонерного товариства.

    Не менш важливим є те, що новий Закон продовжив строк для виконання вимог щодо дематеріалізації акцій ще на шість місяців. Попередній двохрічний перехідний період закінчився 29 жовтня 2010 р.. Відповідно до офіційної статистики, лише 10-15% акціонерних товариств, які випустили документарні акції, завершили процес їх дематеріалізації до цієї дати. Згідно з новим Законом, продовжений строк спливає 29 квітня 2011 р., одночасно із завершенням перехідного періоду для приведення діяльності акціонерних товариств у відповідність до Закону про АТ. Змінені перехідні положення Закону про АТ містять детальний перелік дій, які мають бути виконані товариствами для переведення акцій у бездокументарну форму. Загалом, процедура приведення діяльності акціонерних товариств у відповідність до Закону про АТ була викладена більш детально та послідовно.

    Крім того, новий Закон вдосконалив певні законодавчі положення (наприклад, щодо обрання органів управління шляхом кумулятивного голосування), доповнив перелік повноважень загальних зборів та наглядової ради, а також вніс деякі інші зміни. Вимоги щодо придбання значного (10 і більше відсотків простих акцій) та контрольного (більше ніж 50 відсотків простих акцій) пакетів акцій товариств не поширюються на осіб, які вже є власниками відповідних пакетів акцій.

    Очікувані переваги та проблеми

    Безперечно, новий Закон полегшить життя акціонерним товариствам в багатьох важливих аспектах (зокрема, щодо повідомлення акціонерів, прийняття рішень, для яких потрібна кваліфікована більшість голосів, вчинення правочинів з акціями публічних акціонерних товариств тощо) та зробить окремі норми Закону про АТ більш чіткими та придатними до застосування (наприклад, тих, які стосуються кумулятивного голосування, придбання значних та контрольних пакетів акцій тощо).

    Разом з тим, деякі законодавчі новели викликають серйозні сумніви у їх доречності з огляду на очевидну невідповідність європейським стандартам корпоративного управління. Зокрема, за новим Законом акціонер більше не матиме змоги подавати непрямий позов для оспорювання правочину із заінтересованістю, укладеного з юридичною особою, яка повністю контролюється заінтересованою особою, всупереч вимогам Закону про АТ. Новий Закон усунув відповідність між мінімальною кількістю членів наглядової ради та кількістю акціонерів; внаслідок цього міноритарні акціонери втрачають важливу перевагу проти зловживань з боку мажоритарних акціонерів і можуть бути позбавлені можливості обрати свого представника до такого органу управління, навіть шляхом кумулятивного голосування. Також існують побоювання, що можливість обрання юридичних осіб до складу наглядової ради може відкрити шлях до зловживань з боку їх представників.

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *