Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    Гендиректор COFCO Agri Ukraine: про Китай, проблеми із залізницею та інвестиції

    2019-05-21

    Китайська зернова корпорація COFCO Corporation – один з найбільшіх аграрних виробників, переробників и трейдерів сільськогосподарської продукції.

    Наприкінці 2015 року компанія придбала міжнародну аграрну корпорацію з активами в Україні Noble Agri.

    Після завершення угоди утворилася COFCO Agri Ukraine, з генеральним директором якої, Володимиром Осадчуком, журналісти поговорили про Китай, проблеми із залізничним транспортом і інвестиціях в Україну.

    – Ви працювали головою Noble Agri і після покупки компанії очолили COFCO Agri Ukraine. Наскільки складним було таке масштабування?

    – У компанії COFCO International в Україні не було складнощів в період трансформації бізнес-процесів, так як вона не змінювала видів діяльності.

    Також було встановлено певний період для трансформації компаній Nidera і Noble Agri в єдину організацію – COFCO International.

    В Україні на момент злиття бізнес-діяльність вела тільки Noble Agri. Офіс компанії Nidera був на етапі закриття бізнесу в Україні. Таким чином, вся українська команда Noble Agri залишилася в компанії COFCO International.

    – Що змінилося після цього?

    – Основним для нашої компанії став ринок Китаю. Крім того, компанія продовжує експортувати сільськогосподарську продукцію в країни Азії, Близького Сходу, Африки та ЄС.

    Менеджмент компанії COFCO International зацікавлений у розвитку співробітництва в Чорноморському регіоні та Україні – один із пріоритетів у розвитку корпорації.

    Останнім часом проводяться переговори щодо участі України в програмі “Один пояс, один шлях”. Китай зацікавлений у розвитку не тільки морського транспортного коридору, але і наземного. Для участі в розвитку нового Шовкового шляху необхідні зацікавленість українського уряду і план дій.

    – Ви говорите “Один пояс, один шлях”. Чому Україна стратегічно важлива? Що вже зроблено?

    – Україна знаходиться на перехресті торговельних шляхів між Європою, Близьким Сходом та Азією, що створює позитивний статус країни як транзитної гравця.

    Формування транзитного хабу в Україні створить попит на робочі місця, автомобільну, залізничну і річкову інфраструктуру, інвестиції в виробничі потужності з її обслуговування, навчальну та науково-дослідну діяльність, ІТ-технології.

    – Чи відчувається дефіцит робочої сили?

    – Так, в регіонах України існує проблема з технічними та інженерними спеціальностями, тому наша компанія запустила програму по підготовці фахівців для власних потреб.

    Випускники вузів запрошуються на роботу в якості стажистів і проходять повний курс навчання, знайомляться з виробничими вимогами до співробітників і отримують чудову можливість кар’єрного росту.

    – З якими ще проблемами доводиться стикатися?

    – Якщо говорити про операційну діяльність, то це внутрішня логістика, особливо залізнична.

    Державні служби та інспекції намагаються повернути стару нормативно-правову базу, яка була лібералізована в 2014 році, з метою ускладнення сертифікації продукції та перевірок судів.

    Крім того, судова реформа в Україні здійснюється надто повільно, що створює можливості для процвітання рейдерства і затягування розгляду справ судами.

    – Яким ви бачите вихід із ситуації з УЗ і вагонами?

    – Потрібно вводити використання приватної тяги на шляхах загального користування, так як УЗ не має чіткого плану дій.

    14.05.19 05

    Керівництво УЗ намагається постійно піднімати вартість перевезень, але ніхто в суспільстві не знає, скільки доходів УЗ йде на покриття поточних витрат і утримання інфраструктури, а скільки інвестується в розвиток тяги, рухомого складу та електрифікації.

    Також парламент відкладає голосування щодо законопроектів “Про залізничний транспорт” та “Про внутрішній водний транспорт”, які забезпечили б приватні інвестиції в розвиток залізничного і водного транспорту.

    Крім того, автомобілі продовжують їздити з перевантаженням. Держава повинна це контролювати, а не декларувати такий контроль.

    У разі інтересу до провезення вантажів понад допустимих норм у перевізників і вантажовідправників повинна бути можливість оплатити проїзд такого транспорту по певному маршруту в будь-який час і будь-якому місці.

    – Чому ви інвестуєте в Україну? Наприклад, побудували перевалочний термінал.

    – Перший момент – компанія повинна контролювати якість продукції, а це можна здійснити тільки за допомогою договорів окремого зберігання або через власні активи.

    Другий момент – складності логістики і потреба прямого доступу до товаровиробників, який можна отримати тільки через власні активи.

    Третій момент – потенціал країни в збільшенні виробництва і постійно зростаючий попит в світі.

    – Як працює МЕЗ в Миколаївському порту? Наскільки завантажені його потужності? Чи є дефіцит сировини?

    – У Миколаївському порту у нас є тільки зерновий термінал, через який перевантажуються зернові та олійні культури. Термінал завантажений на повну потужність. Ми постійно шукаємо шляхи оптимізації логістики з метою підвищення ефективності його роботи.

    14.05.19 06

    Завод з переробки насіння соняшнику знаходиться в Маріуполі, Донецька область. У цьому сезоні потужності заводу завантажені на 93%, що дозволяє підприємству ритмічно працювати.

    – Чи окупаються інвестиції?

    – Окупність проекту – в рамках затвердженого бюджету капітальних інвестицій, погодженого з Радою директорів корпорації.

    – Наскільки цікава Україна для китайських інвесторів?

    – Український ринок має великий потенціал, і не тільки в аграрному напрямку. Китайські інвестори постійно вивчають можливості інвестування в Україну, адже Україна знаходиться на “Шовковому шляху” з Азії в Європу.

    Українська сторона повинна створювати умови для залучення іноземних інвесторів.

    Для цього необхідно спростити отримання дозволів при інвестуванні в будівництво виробничих потужностей, спростити приєднання до мереж, створити прозору судову систему.

    – Чи будуть тривати інвестиції в зернові термінали і зернову логістику в Україні?

    – Українська логістика потребує значної модернізації, так як за останні десятиліття на її підтримку і оновлення не було залучено достатньо коштів.

    Інвестування в нові зернові термінали і зернову логістику буде залежати від державного підходу до створення умов для інвестування в галузь.

    Приватний інвестор повинен створити конкурентні умови для розвитку інфраструктури, так як державні підприємства доводять свою неефективність.

    – Чи плануєте збільшувати потужності в Україні, будувати переробні підприємства?

    – Компанія постійно вивчає можливості розвитку бізнесу в Україні. Про нові проекти будемо інформувати.

    – Як оцінюєте реформу ДФС?

    – Позитивно.

    – Наскільки спростилася або ускладнилася ситуація з поверненням експортного ПДВ? Чи є заборгованість перед вами?

    – За останні п’ять років робота УКРІНФОРМ змінилася в кращу сторону. Ситуація з поверненням ПДВ від експорту спростилася, але в останні місяці відчуваються незначні затримки – служба стала більш ретельно перевіряти контрагентів і постачальників.

    – Чи співпрацюєте ви з місцевою владою?

    – Компанія має позитивний досвід співпраці з органами влади в регіонах, де розташовані активи компанії. Ми займаємося місцевими соціальними проектами з метою поліпшення умов життя населення, в тому числі працівників і їх сімей.

    – Корпорація займається цукром, бавовною, зерном, олійними культурами, кава. Що з цього є в Україні і що планується?

    – Корпорація COFCO International в Україні має бізнес-напрямки по зерновим і олійним культурам, переробці насіння соняшнику. Періодично консультуємо наших колег щодо розвитку ринку цукру.

    – Чи збираєтеся переробляти ріпак і сою?

    – Тільки якщо в цьому буде економічна доцільність і проект буде відповідати термінів окупності, прийнятим в корпорації.

    – Скільки і чого ви експортували за минулий маркетинговий рік?

    – За минулий календарний рік ми експортували понад 3 млн тонн сільськогосподарської продукції та продуктів переробки. В основному це кукурудза, пшениця, ріпак, соняшникову олію і шрот.

    – Які прогнози на цей рік?

    – По бюджету на 2019 рік, наші кількісні показники знаходяться приблизно на рівні минулого року.

    Найголовніше, щоб погодні умови і інвестиції в виробництво сільськогосподарських культур товаровиробниками дозволили зібрати гідний урожай. Зараз озимі культури виглядає досить добре.

     

    “Економічна правда”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *