Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Чому стався «чорний» понеділок на світових ринках?

    2020-03-10

    У понеділок, 9 березня, світові ринки сировини сколихнула хвиля падіння цін на нафту — воно рекордне за останні майже 30 років. Погіршило ситуацію і падіння на фінансових ринках, яке продовжується вже декілька тижнів поспіль, завдаючи трильйонних збитків інвесторам. Новини з нафтового ринку вже відобразилися на російській економіці — майже на 10% упав курс рубля.

    Коронавірусна паніка

    Падіння цін на нафту 9 березня сталося на тлі паніки на фінансових ринках, яку спричинив коронавірус.

    Спалах вірусу в Китаї вплинув на економіку цієї країни — другу за розміром ВВП у світі — набагато сильніше, ніж прогнозували. Багато китайських компаній вимушені були продовжити новорічні канікули для своїх працівників, деякі заводи зупинилися. Про це свідчать навіть дані NASA: рівень забруднення повітря у Китаї наприкінці лютого суттєво скоротився.

    В останні десятиліття свої заводи та фабрики у Китаї збудували провідні компанії — від Apple до Tesla. Отже канікули та зупинка виробництва вплинули на показники більшості промислових корпорацій та вартість їхніх акцій. Інвестори очікують, що через зупинку виробництва компанії отримуватимуть менші прибутки, як наслідок — меншими будуть дивіденди, тому привабливість цінних паперів знижується.

    Крім очікувань інвесторів щодо прибутків компаній, зниження виробництва у Китаї означає ще й падіння попиту на енергоресурси — передусім на нафту.

    Нафтова криза

    За законами ринку, якщо попит на товар падає, а його пропозиція залишається незмінною, то це призводить до падіння ціни. Саме це і сталося 9 березня.

    Ключові виробники нафти у світі — країни ОПЕК+ (Організація країн-експортерів нафти та Росія) не змогли домовитися про зниження обсягів видобутку нафти для того, щоб її пропозиція відповідала попиту та не призвела до зниження ціни. Передусім через позицію РФ, яка відмовилася від поступового зниження експорту нафти. Як наслідок, 9 березня ціни на нафту обвалилися на 30%.

    Обвал цін посилили заяви Саудівської Аравії про нарощення видобутку нафти, які країна зробила після провалу переговорів в межах ОПЕК та Росії. За даними Bloomberg, такі дії означають початок «цінової війни» Аравії проти Росії за ринок Європи. Так Саудівська Аравія намагається повернути РФ за стіл переговорів щодо зменшення видобутку нафти.

    «Чорний понеділок» для Росії

    Понад 50% російського експорту складають нафта та газ. Тобто половина валютних надходжень до російської економіки від торгівлі залежить від цін на енергоресурси. Якщо вони падають, то це спричиняє падіння російського рубля. Зранку 9 березня курс долара в Росії сягнув максимального з 2016 року рівня — 74 рублі за долар (загалом упав на 10%). Оновило 4-річний максимум і євро (84 рублі).

    Відреагували на падіння цін на нафту акції найбільших російських компаній, які торгуються на світових біржах (адже на фондовому ринку Росії 9 березня — вихідний). Так, акції «Газпрому», «Роснефти» на фондовій біржі у Лондоні впали на чверть, а другої за обсягами видобутку газу компанії Росії — «Новатек» — на понад 33%. Зачепила криза і фінансовий сектор РФ: на понад 20% за день впали акції «Сбербанку» та «ВТБ».

    Падіння акцій російських компаній продовжилося і зранку 10 березня, коли російські біржі відкрилися після триденних вихідних.

    Вплив на Україну і що буде з гривнею?

    Падіння цін на нафту для України — позитивний сигнал, адже нафту та газ Україна переважно імпортує. Падіння цін означає, що витрати держави на імпорт зменшаться, а отже зменшиться витік валюти з економіки, що зміцнить гривню. Однак це чи не єдина позитивна новина.

    Падіння цін на нафту, як правило, призводить до подальшого падіння цін на інші сировинні товари. Сприяє цьому й уповільнення економіки Китаю. Також падають ціни на ту сировину, на експорті якої спеціалізується Україна: металургія та агропродукція.

    Як наслідок, валютна виручка може суттєво скоротитися, обсяги валюти на ринку зменшаться, а її курс зросте.

    Китай у 2019 році став найбільшим торговельним партнером України. Туди експортували товарів на 3,59 мільярда доларів — це 7,2% усього експорту. Уповільнення економіки Китаю означатиме падіння обсягів експорту з України.

    Імпорт з Китаю у 2019 році склав 9,2 мільярда доларів, і через коронавірус цих товарів в Україні може стати менше (а отже впадуть і митні надходження до бюджету).

    Однак більше ризиків Україна має на фінансовому фронті. Падіння ринків, яке відбулося в «чорний понеділок» 9 березня, може свідчити про початок нової економічної кризи, яка дуже боляче вдарить по економіці України, вважає інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.

    «Сценарій світової кризи стає базовим. І нам у будь-якому разі було би дуже боляче. І важливо зменшити ефект кризи на економіку України, мати підтримку. І в такий момент для України критично важливою є підтримка МВФ», — зазначає Фурса.

    За його словами, рішення про зміну уряду може посилити кризу для України, оскільки Кабміну Дениса Шмигаля буде складніше домовитися з МВФ. Ба більше, у час, коли починається нова економічна криза, в уряді практично відсутній економічний блок міністрів.

    «Це ніби під час потопу ви залізли на дах будинку, а хтось влаштовує пожежу у вітальні. Як наслідок, удар від кризи не лише не буде згладжено, але й буде у сто разів підсилено», — додав банкір.

    Через загрозливу ситуацію на фінансових ринках Україні довелося вперше за довгий час скасувати аукціон з продажу облігацій внутрішньої державної позики (позичковий відсоток у таких облігаціях може виявитися занадто високим, а попит на облігації дуже низьким).

    «Тиждень, що розпочався, обіцяє бути надзвичайно складним і важливим з точки зору рішень, які будуть прийняті. Світові ринки карколомно повалилися на фоні вірусу, цінових війн навколо нафти та геополітики. Долар готові продавати по 25,0-25,1 на даний момент, але от ціни на українські облігації ще більше просіли», — зазначив аналітик інвестиційної компанії ICU Михайло Демків.

    Він зазначив, що Національний банк України у 2019 році встиг рекордно наростити золотовалютні резерви. Станом на 1 березня вони складають 26,6 мільярда доларів.

    Це означає, що різкого обвалу курсу гривні очікувати не слід: НБУ готовий вийти на ринок для того, щоб стримувати стрибки долара. Більше того, він вже почав це робити, продавши у перший тиждень березня 307 мільйонів доларів з резервів (при цьому викупив з ринку 150 мільйонів доларів).

    Однак питання, на скільки Україні вистачить фінансової стійкості в умовах економічної кризи у світі без підтримки міжнародних партнерів, залишається відкритим.

     

    “hromadskе”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *