Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    Чи поможе «Великий Брат» здолати політичну корупцію?

    2019-08-06

    Пропозиція ймовірного глави парламентської більшості Давида Арахамії використати Штучний Інтелект в дуже дражливій сфері викликали суперечливу реакцію експертів

    Новообраний нардеп від “Слуги народу” Давид Арахамія, який, до речі, претендує на посаду глави фракції, під час трускавецьких навчань заявив, що партія застосує штучний інтелект, — систему під назвою “Великий брат” — який допоможе відстежувати аномалії під час голосувань народних депутатів та уникнути політичної корупції. “У парламенті є ймовірність появи груп впливу. Це динамічна картина. Будуть, напевно, спроби корупції у групах. Є такі традиції парламентські. Ми за цим можемо не встежити. Наше завдання – з ними боротися. Штучний інтелект має їх виловити, тому застосовуємо таку технологію”, – зазначив Арахамія.

    Він не назвав компанію, яка займається реалізацією проекту, але коротко розповів, як саме працюватиме програма. “Система безперервно аналізуватиме голоси, результати голосування, і виявлятиме патерни. Всі аномалії від патернів підсвічуватиме. Умовно кажучи, ви два місяці голосували так, а потім раптово 9 осіб голосують за трошки іншим сценарієм. Не в тому сенсі, що не всі, як один, а якщо голосування відрізняється від звичайного, – розповів нардеп від СН. – Тобто вона (система – ред.) підсвічує і каже: ось ці люди — з’ясовуйте. Вона не класифікує причину. А вказує на аномалію. А тепер бери й працюй з цією аномалією”.

    Тож ми звернулися до експертів з такими питаннями: що вони узагалі думають про систему “Великий брат”, а також, наскільки доцільно впроваджувати щось подібне в державні інституції, як з політичної, так і з технологічної точок зору?

    На думку технічного директора та співвласника українсько-американської компанії Xenoss Володимира Кириченка, система, асоційована з політичною силою, не упередженою бути не може.

    Кириченко: “Тут є дуже важливим те, хто і як зробить дефініцію аномалії, а також, чи є така аномалія справді відображенням певного впливу. Якщо провести паралель, то є така штука як тест на детекторі брехні – поліграфі. І в наших ЗМІ дуже широко транслюються меседжі про те, як та чи інша людина “пройшла тест на поліграфі”. Але поліграф це не об’єктивний, важливішим тут є те хто, як і які саме питання ставив. І вбивця пройде тест на поліграфі, якщо йому не поставити правильні питання. Тож «поліграфіст» має бути: по-перше, фахівцем, по-друге, мати чітке уявлення, що саме він має виявити, по-третє, бути не упередженим. Із “Великим братом” те саме. Перше — фаховість людей, які роблять систему під питанням. Друге — наразі критерії “аномалії” та інтерпретація саме критеріїв не підтверджена. Штучний Інтелект не придумує відповідь, він її рахує. Саме постановка задачі має пояснювати, чому деякі критерії вважаються аномалією, а також, як вони інтерпретуються і чому так? Тут цього не видно. Третє – неупередженість. Система, асоційована з політичною силою, не упередженою бути не може. Адже якщо результати не будуть подобатися “Слузі народу”, то чи будуть такі результати публікуватися? Статистичний аналіз роботи державних інституцій це правильна річ, але вони мають впроваджуватися як ініціативи громадського сектору, бо її призначення — контролювати державні та політичні інституції”.

    Юрій Шуліпа, політолог, директор Міжнародної спілки “Інститут національної політики”:

    Юрій Шуліпа Юрій Шуліпа

    “Думаю, слідом за моніторингом парламентської більшості гостро постане питання про створення «Великого Брата» для Кабінету Міністрів України”

    — Легкість і швидкоплинність відбору кандидатів у народні депутати від партії «Слуга народу» зараз доводиться компенсувати суворістю жорсткого контролю над ними як членами однопартійної більшості українського парламенту. Цим займатиметься система тотального моніторингу за депутатами однопартійної більшості під назвою “Великий Брат”.

    У цій ситуації незрозуміло, кому буде легше і вільніше: тому, хто потрапив у щасливу однопартійну більшість, але чий кожен крок буде перевірятися і будуть виставлятися таємні оцінки за його голосування і публічне поведінку, чи тому народному депутату, який при голосуваннях вільний у своїх політичних уподобаннях або корупційних фантазіях.

    Аналогічна проблема очікує команду президента Зеленського і при виборі прем’єр-міністра. Більше того, так як українська влада являє собою мережу сполучених посудин та пересічних гілок, то слідом за моніторингом парламентської більшості гостро постане питання про створення «Великого Брата» для виконавчої влади – системи непублічного відстеження за діяльністю Кабінету Міністрів України. Тобто перманентний контроль рішень прем’єра-міністра і міністрів на предмет корупційних та професійних аномалій.

    Нарешті, до нового року, після радикального оновлення всього губернаторського корпусу, «Великий Брат» прийде в регіони і мерії великих міст-мільйонників. Така неминуча логіка формування єдиного центру влади. А ось, хто і як скористається цим могутнім політичним ресурсом це вже інше питання.

    СергійРачинський, медіакритик, журналіст та експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика:

    Сергій Рачинський Сергій Рачинський

    “Це просто інструмент тиску на членів фракції, який у Раді завжди існував. Тож нардепи швидко навчаться йому опиратися”

    — Скоріше за все, ця ініціатива є спробою продати “щось непотрібне”, а саме згадану програму аналізу голосувань. Захоплення технологіями – це характерне явище в сучасній політиці і державному управлінні. Ентузіасти такого підходу сподіваються, що штучний інтелект дозволить підвищити якість роботи депутатів, результат якої, і це ні для кого не секрет, розчаровує всіх, хто вірить у можливість регулювати життя людей за допомогою написаних законів.

    У світі немає подібної практики, бо у розвинених країнах існує потужна традиція правозастосування, яке проявляється у принципі – “дозволено все, що прямо не заборонене”. Це означає, що немає сенсу створювати “законодавчу базу” для всього, а отже депутати голосують тільки за виключно важливі закони, які є реакцією на зовнішні обставини чи явища суспільного життя, а не результатом “законодавчої ініціативи”. Голосування також контролюється партіями, які є реальними факторами впливу із-за меж парламенту, із живого середовища. Українські партії існують тільки на папері перед виборами, а потім просто зникають, бо мета членства в партиії – попасти в парламент. Далі депутати переслідують виключно свої особисті цілі. Щоб нав’язати їм спільні цілі, а насправді, цілі керівників, і буде застосовуватися штучний інтелект.

    Загроз від застосування “Великого брата” жодних не буде. Це просто інструмент тиску на членів фракції. Такий тиск у Раді завжди існував і нардепи швидко навчаться йому опиратися.

    ВасильГулай, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації НУ «Львівська політехніка»:

    Василь ГулайВасиль Гулай

    “На зміну “Руки Чечетова” прийде “Великий брат”

    — Напевно, що в такій от саркастичній дилемі можна оцінити пропозицію потенційного голови фракції партії «Слуга народу» Давида Арахамії. У принципі, позитивно оцінюючи попередній професійний та волонтерський досвід пана Арахамії, а також очевидне щире бажання до впровадження інновацій в зашкарублу політичну систему України, мені все ж таки видається, що його заява, як й переважна більшість новин від команди президента Зеленського, швидше спрямована на зовнішнього споживача – на ядро електорату. Не зʼясовуватиме ж більшість, що жодних юридичних наслідків впровадження анонсованої системи не несе.

    Схоже, лідери конгломерату під умовною назвою «команда президента Зеленського» усвідомлюють всю хаотичній мегафракції в 254 депутати, а тому роблять та робитимуть відповідні інформаційні інтервенції на випередження сприйняття частиною виборців можливої помилковості свого вибору. Але апелювати до традиційного інструментарію (наприклад, тих же заяв-зобовʼязань голосувати відповідно до «партійної лінії»), то, припускаю, в розумінні того ж Д. Арахамії було би занадто в стилі «старої влади»/«старих політиків».

    Разом з тим сама ідея моніторингу діяльності депутатів, зокрема через аналіз голосувань, є цілком логічною та необхідною для забезпечення перетворень, анонсованих Президентом Зеленським. Наразі, маємо лише набір елементів, не рідко взаємосуперечливих, зате «прикольних». Дуже не хотілося б, щоб тільки в цьому була політична «новизна».

    Замістьвисновку:

    В якій мірі Штучний Інтелект проявить себе в реаліях нового українського парламенту — добре це чи погано — час покаже. Утім, нагадаємо, що близько 40% українців бачать у ШІ користь для розвитку держави, зокрема у забезпеченні чесних виборів, зниженню рівня бюрократії та в боротьбі з корупцію. Про це йдеться в соціологічному дослідженні Інституту Горшеніна спільно з групою компаній Everest за 2018 рік. Що ж, сподіватимемося, що “Великий брат” не повторить “успіх” відомого людиноподібного робота на ім’я Софія, котра минулого року на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія) зависла після питання журналістки: що робити з корупцією в Україні? Або його не вимкнуть, як ото в Китаї, де починаючи з 2012 року Штучний Інтелект виявив більше 8 тисяч корумпованих чиновників (так звані “аномалії” – підозрілі набуття майна, початки будівництв, передачу землі тощо), але не зміг точно довести, як він дійшов до такого висновку.

    “Укрінформ”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *